СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 760/27581/24
пр. № 2/759/3192/25
03 грудня 2025 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Шум Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Дубини Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім"єю без шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 у жовтні 2024року звернулася до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без шлюбу.
В обґрунтування вимог позивачка зазначає, що вона тривалий час проживала разом з ОСОБА_3 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зазначає, що вона була знайома з ОСОБА_3 з 2008 року, довгий час спілкувались, а згодом жили втрьох, разом з дочкою позивачки, організовували спільний побут та вважали себе однією сім'єю.
За час їхнього спільного проживання, придбали квартиру, автомобіль, техніку, що підтверджує спільне проживання в одній квартирі та спільний бюджет, прийняття спільних
важливих рішень для них обох.
Позивачка зазначила, що починаючи з 2008 року і до початку повномасштабного вторгнення, вони постійно проживали з ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловік та дружина, вели з ним спільне господарство, разом сплачували комунальні платежі, облаштовували квартиру.
Крім того зазначила, що відповідно до витягу з державного реєстру нерухомого майна вона є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 410, виданого 10.03.2020, що підтверджує спільну купівлю з ОСОБА_3 майна, а також придбання автомобіля марки Toyota , модель Camry, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 26.12.2014.
Підставою звернення до суду стало те, що ОСОБА_2 , мати померлого ОСОБА_3 є спадкоємецею першої черги та успадкувала все майно свого померлого сина без відома позивачки.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 16.07.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання сторони не з"явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися судом належним чином.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, в зв"язку із неявкою в судове засідання сторін.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 15691 від 15.08.2022 року.
Звертаючись до суду, заявник просила встановити факт проживання її та ОСОБА_3 , як чоловіка і жінки однією сім'єю без шлюбу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна, або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Виходячи зі змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вимоги позивача повинні розглядатися в позовному провадженні, оскільки встановлення вказаних фактів, що мають юридичне значення, може привести до наступного майнового спору.
Чинним законодавством України встановлено, що "сім'єю" на відміну від "шлюбу" є проживання осіб, пов'язаних спільним побутом, та у яких є взаємні права та обов'язки один до одного. При цьому, необхідно звернути увагу, що для існування сім'ї не існує спеціального порядку реєстрації.
Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Також ст. 12 Конвенції встановлено і право на шлюб.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Таким чином, при з'ясуванні наявності чи відсутності підстав вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю, підлягають встановленню в сукупності такі факти, як спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу квартири НОК 852764 від 10.03.2020, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 придбали зазначену вище квартиру в рівних частках.
Відповідно матеріалів справи, ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі не перебував, власних дітей не мав.
Позивачка має доньку від попереднього шлюбу.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно при реєстрації права власності від 10.03.2020 року, вказується спільна часткова власність, де ОСОБА_1 належить 1\2 частки зазначеної вище квартири.
Судом встановлено, що власником автомобіля марки Toyota , модель Camry, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 26.12.2014 був ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_4 .
Придбання побутової техніки та переказів грошових коштів, зокрема ОСОБА_1 , підтверджується чеками та видатковими накладними.
Факт спільного проживання ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3 , як чоловіка та жінки, підтверджується також наявними в матеріалах справи та оглянутими судом їхніми спільними фотосвітлинами, зробленими в різний час протягом періоду їхнього спільного життя .
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки, вищевказані докази свідчать про сімейний характер стосунків, які тривалий час існували між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по день його смерті, то є підстави для задоволення вимог про встановлення факту проживання позивачки разом з ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з ІНФОРМАЦІЯ_3 і по день смерті ОСОБА_3 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінюючи їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,256,258,259,263-265,267,268 ЦПК України, ст.ст.392,1217,1218,1258,1259,1264 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім"єю без шлюбу- задовольнити.
Встановити факт проживання чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 і жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , однією сім'єю без шлюбу, починаючи з 01 січня 2008 року.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.М. Шум