Справа № 758/8776/25
3/758/3761/25
Категорія 156
03 грудня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1
28 травня 2025 року о 20 годині 01 хвилин, у м. Києві, по вул. Вишгородська, 45, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Хонда», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину в учиненому заперечив. Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Литвишко Ю. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування клопотання зазначив, що з оглянутого відеозапису вбачається, що в діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 наявне формальне ставлення до суті складання протоколу, яке виразилося в автоматичному переписуванні з вказаної Інструкції ознак алкогольного сп'яніння, яких у ОСОБА_1 не було. Припущення поліцейським про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння з надуманими і такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами. На бодікамеру поліцейського зафіксована лише пропозиція працівника поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря нарколога, без зазначення підстав для такого огляду. Вказане підтверджується тим, що поліцейський, пропонуючи ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в клініці "СОЦІОТЕРАПІЯ" навіть не називає ознак сп'яніння, вказаних в Інструкції, а також враховуючи те, що на відео не видно тих ознак алкогольного сп'яніння, про які поліцейський зазначив в протоколі, що свідчить про відсутність таких ознак. Зазначив, що вказані факти засвідчують, що законних підстав у працівників поліції вимагати від водія проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння не було, а тому, вимога поліцейського проходити водію медичний огляд є незаконною, несе за собою в розумінні діючого законодавства характер не вимоги, а бажання поліцейського і тому безумовному виконанню не підлягає та склад адміністративного правопорушення у разі відмови водія від безпідставного огляду не утворює.
Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 чітко зазначено дату, час, місце керування транспортним засобом та суть правопорушення, а саме 28.05.2025 року о 20 год 01 хв. водій керував автомобілем в м. Київ по вул. Вишгородська 45 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. В цей же час (згідно протоколу) водій відмовився на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку. Вказав, що єдиним доказом викладених у протоколі обставин адміністративного правопорушення є відео з бодікамери поліцейського на якому зафіксовано спілкування з водієм. Свідків під час складання протоколу не було. Надане відео підтверджує, що час керування зафіксований працівником поліції зазначений в протоколі о 20 год. 01 хв. і не може бути часом виявлення та скоєння правопорушення водієм, викладений у протоколі за порушення пункту 2.5 ПДР України.
Вказав, що водій ОСОБА_4 о 20 год 01хв. 28.05.2025 року від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в м. Києві по вул. Вишгородська 45 не відмовлявся та вимогу працівника поліції у цей час пред'явлено не було, притягнення водія до адміністративної відповідальності за викладеними у протоколі серії ЕПР 1 №344522 обставинами в розуміннні КУпАП та поняття складу адміністративного правопорушення буде протиправним та незаконним. Працівниками поліції не дотримано вимог чинного законодавства під час складання адміністративних матеріалів, обставини викладені у протоколі не доводять вину водія, що підтверджує відео з бодікамери працівника поліції долучене до протоколу, як доказ вини. Враховуючи вищевикладене просив закрити провадження у справі.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов'язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.5 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №344522 від 28 червня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені виявлені працівниками патрульної поліції ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , зокрема: поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота, які передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4838696 від 28.05.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: керуючи транспортним засобом здійснив поворот ліворуч, при цьому перетнув подвійну суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.3;
- відеозаписом долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що працівниками поліції за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45 зупинено транспортний засіб марки «Хонда», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , оскільки останній порушив правила дорожнього руху України, а саме: засобом здійснив поворот ліворуч, при цьому перетнув подвійну суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки.
При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 працівником поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та на 09 хв. 20 сек. відеозапису запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Драгер на що останній відповів: «Ні, не буду, не хочу». На 09 хв. 39 сек. ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 зазначив: «Ні». На 10 хв. 10 сек. працівник поліції повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Драгер на що ОСОБА_1 відповів: «Не хочу, я не відмовляюся, відпустіть мене, будь ласка».
Працівник поліції зазначив, що допустима норма алкоголю в крові дорівнює 0,2 проміле.
ОСОБА_1 відповів: «Може є трошки більше», однак після повторної пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, відмовився. Крім цього, працівник поліції на 11 хв. 42 сек. останньому роз'яснив наслідки відмови та повідомив, що в разі відмови на ОСОБА_1 буде складено адміністративний протокол за порушення п. 2.5 ПДР України за ст. 130 КУпАП.
Посилання в протоколі на ознаки сп'яніння, які стали підставою для пропозиції пройти такий огляд, відповідають роз'ясненням, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, а саме: якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Не заслуговують на увагу доводи захисника Литвишко Ю. щодо відсутності доказів в матеріалах справи ознак алкогольного сп'яніння, працівниками поліції.
Поняття «виявлення у особи ознак сп'яніння» та «встановлення стану сп'яніння особи» є різними за своїм змістом. Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів.
З огляду на те, чи погодиться особа на проходження огляду на стан сп'яніння, чи відмовиться від цього, поліцейський вносить виявлені ознаки або до протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови, або до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо особа надала згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли до висновку, що він може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а тому в порядку вимог ПДР України запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився.
Отже, виявлення у водіїв ознак сп'яніння є дискреційними повноваженнями поліцейських, а ознака алкогольного сп'яніння така як: запах алкоголю з порожнини рота може бути встановлена виключно органолептичним шляхом. Інші ознаки поліцейський встановлює шляхом візуального спостереження та аналізу поведінки водія. При цьому, відсутність перевірки ознак на відеозаписі не спростовують факт відмови від проходження огляду, адже наявність ознак встановлює виключно поліцейський і це є лише підставою для огляду, оскільки метою є встановлення факту керування у стані сп'яніння чи спростування такого стану за результатами огляду. Оскільки у даному випадку перевірці підлягають обставини щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, то заперечення стосовно відсутності відео-доказів наявності ознак алкогольного сп'яніння є необґрунтованими.
Особиста суб'єктивна оцінка водієм свого стану не звільняє його ні від обов'язку виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, передбачену п. 2.5 ПДР України, ні від адміністративної відповідальності за невиконання такої вимоги.
При цьому слід зазначити, що проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, а не його правом, а відмова від проходження такого незалежно від підстав становить склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №344522 від 28 червня 2025 року, а саме відмова ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, безперервно зафіксовані на відеозаписі, що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Так, наявний в матеріалах справи відеозапис відповідає вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026, згідно якого, включення портативного відеореєстратора відбувається з момента початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що такий, у розумінні ст. 251 КУпАП, є неналежним доказом у справі.
Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
На відеоматеріалі зафіксована подія за участі ОСОБА_1 у хронологічній послідовності.
Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів захисника про некоректність зазначеного в протоколі часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, то суд враховує, що вказана обставина не може свідчити про безумовну відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 зазначив, що події відбувалися ввечері, автомобіль яким керував ОСОБА_1 здійснив поворот ліворуч, перетнув суцільну лінію розмітки.
Після зупинки транспортного засобу почали спілкуватися з ОСОБА_1 , відразу ознак алкогольного сп'яніння не помітили, бо він сидів в автомобілі та намагався робити все, щоб з нього не виходити, намагався обмежувати спілкування, не відповідати на запитання, уникати відповідей. Намагався не дихати в їх сторону, за нього все робила дружина, яка намагалася дистанціювати ОСОБА_1 від них. Вказав, що це викликало в них підозру та вони підійшли ближче, запитали що вживав, на що він відповів: «НЕ знаю», надалі запропонували йому пройти огляд на місці на що він відмовився, після чого запропонували йому пройти огляд в закладі охорони здоров'я на що він теж відмовився. Водія ОСОБА_1 повідомлено про відповідальність після чого був ним складений протокол. Зазначив, що ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 назвав.
Ніколи в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначав саме час відмови, але цей час можна встановити з матеріалів, а саме з направлення до лікаря-нарколога. Вказав, що саме цей час зазначає в направленні. Крім того, в протоколі зазначено час, коли особа керувала транспортним засобом.
З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №344522 від 28 травня 2025 року підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов