02.12.2025 Справа № 756/7911/25
Унікальний номер № 756/7911/25
Провадження № 1-кс/756/1532/25
02 грудня 2025 року м. Київ
Оболонський районним суд м. Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження №12025100050000139 від 14.01.2025,
Прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Київською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідування у кримінальному провадженні №12025100050000139 від 14.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження, органом досудового розслідування було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 у складському приміщенні, де було виявлено та вилучено предмети, які в подальшому постановою слідчого були визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100050000139.
З метою не допущення приведення до зникнення, втрати, пошкодження або відчуження відповідного майна, яке було визнано речовим доказом або настання інших наслідків, прокурор просить накласти арешт на майно.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте подав до суду заяву в якій підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з цим, прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що вилучене під час обшуку майно на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним ст.ст.98, 167 ч.2 КПК України та можливість подальшого використання цих речових доказів, не доведено які саме обставини ці речові докази можуть підтвердити і неможливість за допомогою інших доказів довести ці обставини.
Крім того, арешт може бути накладений лише на майно підозрюваного, обвинуваченого або на осіб, які несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Разом з цим, в клопотанні не вказується і до нього не долучено належних та допустимих доказів того, що майно на яке слід накласти арешт належало чи належить підозрюваному по кримінальному провадженню або особам, які в силу Закону повинні нести за нього цивільну відповідальність.
Враховуючи викладене, а також враховуючи, що подальше застосування цього запобіжного заходу може негативно вплинути на права інших осіб, вважаю, що підстави для арешту вказаного майна відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження №12025100050000139 від 14.01.2025 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1