03.12.2025 Справа № 756/19191/25
Справа № 756/19191/25
Провадження № 2/756/10301/25
03 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м.Києва Тиха О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Відповідно ч.2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить зняти арешт, накладений постановою районного відділу державної виконавчої служби Оболонського району № 747/14 від 08.06.2005 на усе належне йому нерухоме майно (невизначене майно, все майно), номер запису про обтяження № 2111050 від 22.06.2005.
Водночас, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 448775859 від 22.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 3210945900:01:086:7637, площею 0,0691 га, розташована за адресою: Київська обл., Гостомельська селищна рада, с/т «Нафтовик-1».
Оскільки позовні вимоги виникли з приводу зняття арешту з нерухомого майна, то підсудність за цим позовом має визначатися відповідно до правил, визначених частиною 2 статті 30 ЦПК України, згідно з якими дана справа підсудна Ірпінському міському суду Київської області.
Матеріали позову не містять доказів перебування у власності позивача будь-якого іншого нерухомого майна, розташованого саме в Оболонському районі м. Києва та на яке постановою районного відділу державної виконавчої служби Оболонського району № 747/14 від 08.06.2005 накладено обтяження.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Згідно положення п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду,якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності ) іншого суду.
Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги виникли з приводу зняття арешту з нерухомого майна, розташованого на території Гостомельської селищної ради Київської області, суддя приходить до висновку, що справу необхідно передати на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області, за правилами виключної підсудності.
Керуючись ст.ст. 2, 30, 31, 260, 261, 353-355, 378 ЦПК України, суддя
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна передати на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Тиха