Вирок від 13.11.2025 по справі 755/12022/25

Справа № 755/12022/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100040001960 від 09.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого востаннє 03.03.2021 року, вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 09.06.2025 року, приблизно о 09 год. 02 хв. перебуваючи у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований на першому поверсі, п'ятиповерхового житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2, де в цей час за касовою зоною перебували продавець касир магазину та біля касової зони зі сторони покупців ОСОБА_5 , яка здійснивши покупки, залишила мобільний телефон марки «ІРHONE 13», 256 GB, чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , в чохлі чорного кольору, на якому наявна тріщина з правого боку, заявленою вартістю 16 950 гривень, станом на 09.06.2025 року, в середині якого була сім карта оператора мобільного зв'язку України ТОВ «лайфселл», номер: НОМЕР_2 .

В подальшому, ОСОБА_3 підійшов ближче до касової зони, де помітив мобільний телефон, який був залишений ОСОБА_5 , після чого у останнього раптово виник злочинний умисел спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, користавшись тим, що його дії є нормальною поведінкою покупців магазину, придбав товар та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу з корисливих мотивів, діючи умисно, таємно викрав зі столу належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки «IPHONE 13», 256 GB, чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , в чохлі чорного кольору, на якому наявна тріщина з правого боку, вартістю 16 950 гривень, в середині якого була сім карта оператора мобільного зв'язку України ТОВ «лайфселль, номер НОМЕР_2 та зник з місця вчинення почину, а майном розпорядився на власний розсуд. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_3 завдав ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 16 950 гривень.

Згідно висновку експерта № 1628/25 від 12.06.2025 року.

Ринкова вартість мобільного телефону марки «Apple I Phone 13» 256 GB темносинього кольору, бувшого у використанні, у технічно-справному стані, з урахуванням зносу, станом на 09червня 2025року, становила 16950,70 гривень (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень сімдесят копійок).

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, повторно.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що 09.06.2025 року, перебуваючи у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою АДРЕСА_2 біля касової зоні помітив мобільний телефон, та переконався, що за його діями ніхто не спостерігає, забрав телефон та поклав собі до кишені, в подальшому був затриманий працівниками поліції. Зокрема, зазначив, що розуміє, що вчинив погано, жалкує, що так сталося.

Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного - вину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, жалкує, що так сталося, дані про його особу, а саме: у лікаря психіатра на обліку не перебуває, відповідно до довідки № 52188 від 19.11.2025 року, «Київської міської клінічної лікарні №10» ОСОБА_3 за даними облікової документації перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.07.1998 року діагноз: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання стимуляторів Синдром залежності, офіційно не працює, раніше судимий.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити йому покарання в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Крім того, з урахуванням обставин справи, наявності обставини, що пом'якшує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

В порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3/три/ роки.

Покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у справі, а саме: мобільний телефон марки "Apple Ірhone 13» 256 GB темно- синього кольору, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити у володінні власника, оптичний носій інформації, DVD -R диск «hp», білого кольору ємкістю 4.7. GB, 16 х 120 min - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 400 гривень 00 копійок за проведення судово- товарознавчої експертизи № 1628/25 від 12.06.2025 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.

Головуючий суддя:

Попередній документ
132337772
Наступний документ
132337774
Інформація про рішення:
№ рішення: 132337773
№ справи: 755/12022/25
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 08.12.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.11.2025)
Результат розгляду: розглянуто з постановленням вироку
Дата надходження: 30.06.2025
Розклад засідань:
15.07.2025 10:45 Дніпровський районний суд міста Києва
05.08.2025 10:00 Дніпровський районний суд міста Києва
23.09.2025 10:15 Дніпровський районний суд міста Києва
27.10.2025 11:30 Дніпровський районний суд міста Києва
13.11.2025 10:15 Дніпровський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОЗАЧУК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
КОЗАЧУК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
обвинувачений:
Пономаренко Валерій Васильович
потерпілий:
Слободенюк Тетяна Василівна