Справа № 755/11932/25
Провадження №: 3/755/4531/25
"04" листопада 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М., розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 287576, ОСОБА_1 , 24.06.2025 року, о 17 годині 50 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дочки ОСОБА_2 , яке проявлялось в ударах кулаками, спробам придушити за горло, нецензурній лайці, чим завдано шкоду психологічному та фізичному здоров'ю останньої, тобто, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, мотивуючи його тим, що 24.06.2025 року будь-якого насильства відносно своєї доньки ОСОБА_2 не вчиняв, не лаявся і не наносив ударів кулаками останній. Зазначив, що в той день він, його бувша дружина ОСОБА_3 , та їх спільна донька ОСОБА_4 сиділи та спілкувалися, під час спілкування донька попросила у нього гроші, на що він відповів, щоб вона влаштовувалася на роботу, після чого донька почала висловлюватися на його адресу поганими словами, схопила його за одежу та порвала її, після чого побігла до кухні та схопилася за ніж. Він схопив її за руку та намагався заспокоїти. В подальшому донька викликала працівників поліції, у ході спілкування з якими він розповів про те, що сталося, після чого написав заяву про нанесення йому тілесних ушкоджень, надання йому направлення на судово-медичну експертизу та притягнення ОСОБА_2 до відповідальності.
Зокрема, надав суду висновок експерта № 042-1213-2025 від 05.09.2025 року, з якого вбачається, що кожне з виявлених тілесних ушкоджень, відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Вважає, що протокол відносно нього складено незаконно та безпідставно, будь-яких належних доказів до матеріалів працівниками поліції не долучено.
Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що була свідком коли відбувся вказаний конфлікт. Зокрема, пояснила, що вона з чоловіком ОСОБА_1 проживають окремо, він приходить іноді їх провідати, в чому є необхідність, допомагає. В той день, донька попросила у нього гроші, на що він відповів, щоб вона йшла та працювала, після чого між ними почався конфлікт. Зазначила, що донька постійно вчиняє сварки із нею та старшою сестрою, крім того, вона закінчила навчання, не працює, сидить вдома, вона купляє одяг та їжу, оскільки у доньки немає коштів.
Зокрема, судові засіданні неодноразово було відкладено за клопотанням ОСОБА_1 про виклик ОСОБА_2 , яка у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками; протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 24.06.2025 року, о 17 годині 50 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дочки ОСОБА_2 , яке проявлялось в ударах кулаками, спробам придушити за горло, нецензурній лайці, чим завдано шкоду психологічному та фізичному здоров'ю останньої, однак, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів його вчинення, зокрема, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснень свідків, які би вказували на обставини, зазначені в протоколі, зокрема, фото-матеріалів.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 , будь-якого насильства відносно своєї доньки ОСОБА_2 він не вчиняв, донька сама провокує конфлікти.
Свідок ОСОБА_3 також пояснила, що донька спровокувала конфлікт.
Таким чином, будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.
Так, вищенаведене спростовує обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 173-2, 245, 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: