Справа №:759/20468/24
Провадження №: 2/755/1276/25
"04" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Позивач - Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (далі -АТ «СК «Країна»), звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 105 294,13 грн та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 серпня 2023 року між АТ «СК «Країна» та Приватним підприємством «СМЦ-Галпневмо» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту
№ УА/278846 щодо транспортного засобу марки Fiat Tipo, номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до умов вказаного договору страхувальник взяв на себе зобов'язання з виплати страхового відшкодування, у випадку настання страхового випадку.
27 липня 2024 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу Fiat Tipo, номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу марки Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої транспортним засобам було заподіяно механічних пошкоджень. Відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Страхувальник ПП «СМЦ-Галпневмо» звернулося із заявою про виплату страхового відшкодування, на підставі поданих документів складено страховий акт та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 105 294,13 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована, у зв'язку із чим до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за нанесену шкоду внаслідок ДТП.
З урахуванням положень статей 993, 1187, 1194 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» просили стягнути вказану суму з відповідача у порядку регресу.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2024 року позовну заяву передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що двічі направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду не врученими з відміткою оператора поштового зв'язку «Укрпошта» про причини повернення: «за закінченням встановленого терміну зберігання»
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 році у справі № 2-6236/11 сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Також 01 жовтня 2025 року на офіційному веб-сайті Судової влади України розміщено оголошення про розгляд Дніпровським районним судом міста Києва цивільної справи № 759/20468/24 за позовом
АТ «СК «Країна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, відповідачеві роз'яснено процесуальні права та встановлено процесуальні строки.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 ЦПК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із статтями 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
23 серпня 2023 року між АТ «СК «Країна» та ПП «СМЦ-Галпневмо» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № УА 278846 за програмою «Престиж». Забезпечений транспортний засіб: марка - Fiat Tipo, номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, номер кузова, шасі - НОМЕР_3 . Строк дії договору з 24 серпня 2023 року по 23 серпня 2024 року.
Постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2024 року по справі № 354/604/24 встановлено, що 09 березня 2024 року о 13.25 год. в Івано-Франківська область, Надвірняняський р-н, с. Поляниця, уч. Стоїще, 130, ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota, номерний знак НОМЕР_4 , не був уважний, не слідкував за зміною дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Fiat, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який здійснював рух на своєму транспортному засобу попереду. Внаслідок даної події автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.
Судом встановлено, що дорожньо - транспортна пригода мала місце внаслідок порушення п.п. 2.3.Б,12.1,13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 .
Винним в ДТП даною постановою визнано ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи встановлено, що 12 березня 2024 року ПП «СМЦ-Галпневмо» звернулося до АТ «СК «Країна» із повідомленням про настання страхового випадку щодо застрахованого транспортного засобу Fiat Tipo, номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, номер кузова, шасі - НОМЕР_3 , за договором від 23 серпня 2023 року № 03/УА0278846/2.1.5.01
Також 03 квітня 2024 року ПП «СМЦ-Галпневмо» звернулося до АТ «СК «Країна» із заявою на виплату страхового відшкодування за договором від 24 серпня 2023 року № УА/278846 щодо транспортного засобу Fiat Tipo, номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до Акту огляду транспортного засобу від 11 березня 2024 року за договором страхування № 03/УА/0278846/2.1.5.01, страхова справа № 73718, встановлено перелік пошкоджень транспортного засобу Fiat Tipo, номерний знак НОМЕР_1 .
До матеріалів справи долучено ремонтну калькуляцію від 14 березня 2024 року № 73718 визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Fiat Tipo, номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до страхового акту від 15 квітня 2024 року № 03/73718/2.1.5.1 сума страхового відшкодування визначена позивачем в розмірі 105 294,13 грн, яке 16 квітня 2024 року АТ «СК «Країна» перерахувало на рахунок ПП «СМЦ-Галпневмо», про що свідчить платіжна інструкція від 16 квітня
2024 року № 14372.
В матеріалах справи також міститься погодження розміру та порядку виплати страхового відшкодування у сумі 105 294,13 грн, складене 16 квітня 2024 року ПП «СМЦ-Галпневмо» та АТ «СК «Країна».
Таким чином, загальна сума страхового відшкодування, виплаченого власнику пошкодженого транспортного засобу Fiat Tipo, номерний знак НОМЕР_1 , складає 105 294,13 грн.
Матеріали справи не містять інформації про наявність чи відсутність на дату настання ДТП відносно автомобіля Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_2 , полісу цивільно-правової відповідальності, яким би був забезпечений даний транспортний засіб.
Частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода заподіяна майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Суд вважає, що право вимоги, яке виникає в порядку та на умовах передбачених статтею 993 ЦК України, а також статтею 27 Закону України «Про страхування» є суброгаційним, а відповідний обов'язок відшкодування шкоди винною особою, з огляду на положення статті 1166 ЦК України є деліктним зобов'язанням.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках встановлених законом, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 27 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні, із збереженням самого зобов'язання, на підставі договору страхування, а також статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами статті 1191 ЦК України.
З наведеного слідує, що до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора, до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Таким чином, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 11 вересня 2020 року № 3015/215/010409 перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті
6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України,
№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи те, що позивач виплатив суму страхового відшкодування за договором страхування у розмірі 105 294,13 грн, до нього в порядку та на умовах передбачених статтями 512, 514, 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування», перейшло суброгаційне право вимоги до відповідача.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 105 294,13 грн.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 08 липня 2024 року № 19515 про оплату судового збору на суму 3 028,00 грн.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 993, 1166, 1187, 1188 ЦК України, статтею 27Закону України «Про страхування», статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» грошові кошти у розмірі 105 294,13 грн (сто п'ять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні 13 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь02 Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» судовий збір в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 20842474, адреса місцезнаходження: вул. Електриків, буд. 29-А, м. Київ, 04176.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою:
АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду виготовлено 04 грудня 2025 року.
Суддя О.О. Хромова