Справа № 755/22162/25
Провадження №: 3/755/7300/25
"03" грудня 2025 р. м. Київ Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
03.11.2025 року о 19:20 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Jaguar I-Pace», н/з НОМЕР_2 , у м. Києві по пр-ту Леоніда Каденюка, 19, під час перестроювання та зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, не надав перевагу автомобілю «Volkswagen Arteon», н/з НОМЕР_3 , який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, що призвело до зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав та пояснив, що 03.11.2025 року він рухався на автомобілі «Jaguar I-Pace», що належить його сину, у м. Києві по пр-ту Леоніда Каденюка, 19, у третій (крайній лівій) смузі руху з невеликою швидкістю руху у заторі та переконавшись, що інших транспортних засобів у другій (середній) смузі руху немає, почав виконувати маневр перестроювання у середню смугу руху і в цей момент відбулося зіткнення з іншим автомобілем «Volkswagen Arteon», н/з НОМЕР_3 . Підтвердив, що зіткнення транспортних засобів відбулося у другій смузі руху, що вірно зазначено на схемі місця ДТП. Вважає, що винним у ДТП є водій автомобіля «Volkswagen Arteon» та вбачає в його діях порушення п. 12.3, п. 13.1 ПДР України. Зазначив, що в умовах даної пригоди він як водій не мав технічної можливості уникнути даної ДТП та в його діях невідповідностей вимог п. 10.1 ПДР України немає, що підтверджується висновком експерта № 36/25 від 02.12.2025 року. Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що його письмові пояснення в день події, викладені на окремому аркуші і приєднані до матеріалів справі, є помилковими, тому в судовому засіданні він дає інші пояснення. Зокрема заперечує проти своїх пояснень щодо завернутого всередину правого дзеркала заднього виду, вважає, що воно завернулося (зігнулося) в результаті ДТП. Клопотання про виклик іншого учасника ДТП ОСОБА_2 не заявляв, зазначивши, що немає в цьому необхідності, оскільки мав з ним телефонну розмову, у якій останній до нього претензій не має та і він не має претензій до іншого учасника ДТП. Просив закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується фактичними даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення від 03.11.2025 року серії ЕПР1 № 502554, зі змісту якого вбачається порушення водієм Правил дорожнього руху України, схемі місця ДТП від 03.11.2025 року, поясненнях учасників ДТП.
Зокрема, суд звертає увагу на те, що відповідно до власноручно написаних письмових пояснень, наданих у день події працівникам патрульної поліції, водій ОСОБА_1 пояснив, що у день події, керуючи автомобілем «Jaguar I-Pace», н/з НОМЕР_2 , у м. Києві по пр-ту Леоніда Каденюка (Гагаріна), перед тим, як виїхати зі стоянки магазину, не помітив зігнутого правого дзеркала, яке має функцію контролю сліпих зон, з лівої смуги в заторі зробив маневр в праву смугу і почув зіткнення з автомобілем «Volkswagen Arteon», н/з НОМЕР_3 . На жаль, вечірній час та рух автівок вплинув на необізнаність, що поруч їде авто в «мертвій зоні».
У своїх поясненнях на місці події інший учасник ДТП - ОСОБА_2 - водій автомобіля «Volkswagen Arteon», н/з НОМЕР_3 , пояснив, що у день події він рухався у м. Києві по пр-ту Леоніда Каденюка (Гагаріна), 19, в середній смузі руху зі швидкістю біля 40 км год в сторону Дарницької площі. У крайній лівій полосі була тягучка (затор). Раптово з неї (лівої полоси), коли він порівнявся, виїхав транспортний засіб «Jaguar I-Pace», н/з НОМЕР_2 , він натиснув на тормоз, але «Jaguar I-Pace» вдарив його авто в переднє ліве крило. Швидкість була значно низька, подушки не працювали.
Крім того, суд ретельно дослідив схему місця ДТП, з якої вбачається місце ДТП (смуга руху автомобіля «Volkswagen Arteon»), характер і розташування пошкоджень у транспортних засобів: у автомобіля «Jaguar I-Pace» - передній бампер, переднє праве крило, переднє праве колесо; у автомобіля «Volkswagen Arteon» - капот, ліве дзеркало, ліве переднє крило, передній бампер, ліва передня фара, лівий передній диск.
Будь яких зауважень чи заперечень до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.11.2025 року серії ЕПР1 № 502554 та схеми місця ДТП від 03.11.2025 року учасниками ДТП не вносилися.
Всі докази, зібрані працівниками патрульної поліції, які містяться в матеріалах провадження, у своїй сукупності, свідчать про те, що водій автомобіля «Jaguar I-Pace»- ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 10.1 ПДР України, тобто перед перестроюванням в іншу смугу руху, зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що і призвело до ДТП з іншим учасником руху автомобілем «Volkswagen Arteon» під керуванням ОСОБА_2 .
Приймаючи таке рішення, суд ставиться критично до наданого ОСОБА_1 висновок експерта ОСОБА_3 (свідоцтво №144-25 від 14.05.2025 року, виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) № 36/25 від 02.12.2025 року, оскільки вказаний висновок суперечить встановленим судом обставинам справи та дослідженим матеріалам провадження. Так, висновок експерта ґрунтується на вихідних даних, наданих виключно водієм ОСОБА_1 у своїй заяві про проведення автотехнічної експертизи, пояснення ОСОБА_1 у заяві не відповідають змісту його власноручно написаних пояснень у день події, відсутні дані про залучення іншого учасника ДТП до проведення експертизи для з'ясування обставин, не проведений огляд пошкоджених транспортних засобів. Також, відповідно до заяви ОСОБА_1 експерту було надано фотокопії матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності, однак не зазначено перелік матеріалів, та і висновок експерта не містить таких відомостей, що є важливим чинником для повноти та об'єктивності висновку. Доказів про витребування для проведення експертизи оригіналів або належно завірених копій матеріалів провадження ДТП у органів, які складали вказані матеріали, суду не надано.
Доводи водія ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що в його діях немає порушень порушення п. 10.1 ПДР України, є необґрунтованими та спростовуються дослідженими матеріалами провадження. Суд ставиться критично до змінених первісних пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні і вважає їх такими, що направлені на уникнення відповідальності за порушення ПДР.
За змістом ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
З огляду на викладене та те, що клопотання про виклик іншого учасника ДТП водій ОСОБА_1 у судовому засіданні не заявляв, зазначивши, що немає в цьому необхідності, то суд при прийнятті рішення бере до уваги письмові пояснення водія «Volkswagen Arteon» ОСОБА_2 , написані власноруч у день події під час оформлення матеріалів працівниками патрульної поліції.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 124, 251, 283-285 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави. Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя І.М.Омельян