Справа № 752/3130/25
Провадження № 2/752/4146/25
Іменем України
04 грудня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченка Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 27536,13 боргу за умовами кредитного договору.
Посилається в позові на те, що 21 січня 2024 року між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем був укладений кредитний договір №00-11026506 у формі електронного документа з використанням електронного підпису через офіційний сайт товариства.
Кредитний договір відповідачем був підписаний електронним підписом. Створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 13549.
Сума кредиту 5700 грн. перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 20,00% від суми Кредиту, що складає: 1140.00 грн.
ТОВ "Качай Гроші" ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-11026506 від 21.01.2024 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку НОМЕР_1
Всупереч умов договору №00-11026506 від 21.01.2024 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував внаслідок чого утоворилась заборгованість у розмірі - 27536,13 грн., яка складається з
-6840,00 грн. - заборгованість по кредиту;
-20696,13 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
22 січня 2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу № 22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-11026506 від 21 січня 2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 6868,50 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 року.
16 серпня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-11026506 від 21 січня 2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 27536,13 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22- 01/2024 від 22січня 024 року.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов укладеного договору, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 05 лютого 2025 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження.
Крім того, відповідач повідомлявся, про розгляд справи шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті судової влади, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Направлені судом на адресу відповідача документи повернулися без вручення адресату.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ст.178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позов.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 цього кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 21 січня 2024 року між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем був укладений кредитний договір №00-11026506 у формі електронного документа з використанням електронного підпису через офіційний сайт товариства.
Кредитний договір відповідачем був підписаний електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 13549.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 5700 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктом 1.3 визначено строк дії кредитної лінії 360 календарних днів та дату повернення кредиту 15 січня 2025 року.
Пуктом 1.41 визначена стандартна процентна ставка у розмірі 2,47 %. Пунктом 1.4.2 договору визначена знижена процента ставка 0,25 %.
Пунктом 1.8, 1.8.1 договору визначна орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою - 57524,40 грн. та за зниженою процентною ставкою 54360,90 грн.
Відповідно до п. 2.8. договору дата надання/видачі Кредиту 21 січня 2024 року. Сума Кредиту 5700 грн. перераховується Кредитодавцем на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
1.5. За надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 20,00% від суми Кредиту, що складає: 1140.00 грн.
Після укладення кредитного договору ТОВ "Качай Гроші" здійснило переказ коштів згідно договору № 00-11026506 від 21 січня 2024 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку НОМЕР_1
Належність банківської картки з вказаними реквізитами відповідачу та переказ коштів на суму 5700,00 грн. підтверджується інформацією АТ «Приватбанк», від 07 квітня 2025 року за № 21741, витребуваної за ухвалою суду.
22 січня 2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу № 22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-11026506 від 21 січня 2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 6868,50 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 року.
16 серпня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-11026506 від 21 січня 2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 27536,13 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22- 01/2024 від 22січня 024 року.
Встановлено, що первинний кредитом - ТОВ «Качай гроші» свої зобов'язання за договором виконало, грошові кошти були перераховані на рахунок відповідача.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання не виконує, кредит та проценти не погашає, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 27536,13 грн., яка складається з
-6840,00 грн. - заборгованість по кредиту;
-20696,13 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Встановлено, що кредитний договір сторонами був укладений у порядку, визначеному Законом України» Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору він підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий позивачем на його мобільний номер телефону після ідентифікації в системі.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений з відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору первинним кредитором виконані.
В свою чергу, відповідач умови договору не виконує, кредит та відсотки за умовам договору не погасив.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості в визначених договорами сумах.
Звертаючись до суду, позивач зазначає, що сума до стягнення, зазначена у позові, є сумою заборгованості, права вимоги на які він набув на момент укладення договорів факторингу.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати розмір процентів, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
З урахуванням цього, досягнутої сторонами ціни договору при його укладенні, до стягнення з відповідача належить сума не виконаного зобов'язання за умовами договору в розмірі 27536,13 грн.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України во витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 22 листопада 2024 року між позивачем та АО» Тараненко та партнери» був укладений Договір про надання правничої допомоги №2211/Е.
22 листопада 2024 року між його сторонами був підписаний Акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 7000,00 грн.
За змістом вказаного Акту Договором про надання юридичних послуг охоплювалося складанням:
- позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №400-11026506 від 21 січня 2024 року 2 год -5000, 00грн.;
-вивченням матеріалів справи 2 год - 1000,00 грн.;
-підготовкою адвокатського запиту 1 год - 500, 00 грн.;
-підгтовка та подача клопотання про отримання інформації - 1 год.- 500, 00 грн.
Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.
З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Разом з тим, відповідач з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу до суду не звертався.
Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, предмет позову, суд приходить до висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у у розмірі 1500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, часткового задоволення вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн.судового збору.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 610, 611, 626- 629, ч.1 ст.634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-11026506 від 21 січня 2024 року у розмірі 27536,13 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.та 2422,40 грн. судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» адреса: 02090, м.Київ Харківське шосе, 19, офіс 2005, ЄДРПОУ: 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя К.В. Машкевич