cправа № 752/1921/22
провадження №: 2/752/350/25
03.12.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
У січні 2022 року позивач Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», в особі представника Латанюк Н.В. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 01.05.2015 по 01.05.2021 надавав послуги по будинку АДРЕСА_1 , який ввійшов до державного житлового фонду, віднесений до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , і споживають послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. У зв'язку з тим, що відповідачі знехтували обов'язком щодо укладення письмового договору з позивачем, то діє уніфікований публічний Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», який опубліковано в Газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015р.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 28783,82 грн, та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.06.2022 відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України, закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідачі скористалися своїм правом та направили суду заперечення на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
У поданих запереченнях на позовну заяву відповідачі зазначили, що вимоги в частині стягнення заборгованості за період з 01 червня 2015 по 01 лютого 2019 не підлягають задоволенню з підстав пропуску позивачем строку позовної давності. Також вважають, що позивач не правильно затвердив тарифи та їх структуру, без дотримання встановленого порядку. На підставі викладеного, просять визнати та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06.06.2017 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації». В задоволенні позову відмовити.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Голосіївської районної в м. Києві ради від 19.12.2010 року № 41/10, 31.10.20 року було передано майно територіальної громади Голосіївського району міста Києва з балансу Голосіївської районної в м. Києві ради на баланс комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району».
З метою реалізації Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Києва на 2010-2014 роки» та рішення Київської міської ради від 16.09.2010 № 12/4824 «Про затвердження програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Києва на 2010-2014 роки», рішенням ІІ сесії Київської міської ради VII скликання від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» перейменовано в Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та віднесено до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
Відповідно до статуту позивача, підприємство створене з метою виконання робіт та надання послуг по утриманню та обслуговуванню житлових та нежитлових будинків, прибудинкових територій територіальної громади міста Києва й інших форм власності.
Судом встановлено, що квартира адресою АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності відповідачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою № 258529190 від 27.05.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Жодних повідомлень про непроживання у квартирі відповідачів на адресу суду не надходило.
Відповідачами не надано доказів на підтвердження того, що зазначений вид послуг не надається, або ж надається не в повному обсязі, або ж неналежної якості, або ж їх звернень у спірний період до обслуговуючої організації або балансоутримувача будинку з приводу неналежного надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території.
Водночас факт ненадання послуг або зниження якості послуг (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №640/18143/16-ц).
У своїй постанові від 07 лютого 2018 року у справі №521/6969/15-ц Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки, регламентуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно з ст.ст. 64, 66, 67 Житлового кодексу Української РСР, сплачується плата за користування жилим приміщенням, сплачується плата за утримання будинку та прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.
Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.
Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Стаття 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між сторонами договір про обслуговування прибудинкової території та надання комунальних послуг не укладався, але обов'язок сплачувати квартплату та надані комунальні послуги в даному випадку виникає в силу положень спеціального закону, який регулює даний вид правовідносин.
В порядку ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Обов'язок щодо сплати за спожиті послуги встановлений законом. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від сплати послуг у повному обсязі.
Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження №61-63св18).
Згідно зі ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки вникають з підстав, передбачених законодавством, а в силу зобов'язання одна особа зобов'язана вчинити на користь іншої особи певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (пункт 45)).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).
У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх зобов'язань, виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги перед КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» за період з 01.05.2015 по 01.05.2021 в розмірі 28783,82 грн, що складається з: 22980,75 грн - сума основного боргу, інфляційні втрати - 4230,05 грн, 3% річних - 1573,02 грн.
На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунки заборгованості, які не спростовані відповідачами.
Щодо клопотання відповідачів про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Як вбачається із наданого позивачем обґрунтованого розрахунку заборгованості по послугам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.05.2015 до 01.05.2021 у графі «сплата» вбачається, що відповідачі все ж таки проводили сплату періодичних платежів за отримання комунальних послуг, остання сплата відповідачами згідно розрахунку позивача була здійснена у лютому 2021 року, а позивач звернувся до суду з даним позовом у січні 2022.
Тому суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено термін та перебіг строку позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, - підлягає задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2481,00 грн., відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідачей.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (ідентифікаційний код: 32375554, місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, 17Б, р/р НОМЕР_1 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.05.2015 по 01.05.2021 основного боргу у розмірі 22980 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 75 коп.; інфляційні витрати у розмірі 4230 (чотири тисячі двісті тридцять) грн. 05 коп.; 3 % річних у розмірі - 1573 (одна тисяча п'ятсот сімдесят три) грн. 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (ідентифікаційний код: 32375554, місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, 17Б, р/р НОМЕР_1 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп., тобто по 1240 (одній тисячі двісті сорок) грн. 50 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Ю.Ю.Мазур