cправа № 752/17520/22
провадження №: 2/752/465/25
03.12.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
У листопаді 2022 року позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в особі представника Дзякевич Л.В, звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування позову представник ГУ ПФУ в м. Києві зазначає, що у них на обліку перебуває громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 - ХІІ.
Головним управлінням пенсійного фонду України в місті Києві ОСОБА_1 з 01.01.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (далі ПКМУ № 103) «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було проведено перерахунок пенсії на підставі наданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідки від 25.05.2018 № 21/318/165 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, де розмір грошового забезпечення чинним на березень 2018 склав 16 605 грн.
Відповідно до абзацу першого пункту 3 ПКМУ № 103 виплата перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводиться 1 січня 2018 року.
При проведенні перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) склав 14 350 грн. та мав би обмежуватися максимальним розміром пенсії згідно ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб», який станом на 01.01.2018 становив 13 730 грн.
Після доопрацювання програмного комплексу ПВП ДКГ помилку виправлено та розмір пенсії ОСОБА_1 приведено у відповідність до законодавства, в результаті чого виникла переплата з 01.07.2018 по 31.07.2019 у сумі 12 910, 44 грн.
Управлінням на адресу ОСОБА_1 було направлено листи від 28.08.2019, 03.03.2021 та 25.05.2022 проте дані листи були відповідачем проігноровані та безпідставно отримані бюджетні кошти у розмірі 12 910, 44 грн. за період з 01.07.2018 по 31.07.2019 повернуті відповідачем не були.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти (пенсію) у сумі 12 910, 44 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.12.2022 відкрито провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
09.03.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вимог позивача не визнає виходячи з наступного. В серпні 2019 відповідач отримав пенсію, яка виявилась меншою ніж встановлена раніше під час його звільнення з військової служби та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням відновити його права, порушені внаслідок перерахунку пенсії, на що отримав відмову. В наслідок чого був змушений звернутись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії справа № 640/ 34395/21.
8 липня 2022 Окружний адміністративний суд міста Києва виніс рішення в справі № 640/ 34395/21, яке на сьогодні набуло законної сили. Рішенням позов задоволено повністю визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 22.09.2001 № 21/3/2 - 9/878 - 907 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення починаючи з 01 квітня 2019. Станом на сьогодні позивач згідно з рішенням суду здійснив перерахунок пенсії відповідача, в результаті якої останньому було донараховано 170769 грн.
Разом з тим відповідач зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності. Просить визнати неправомірним і безпідставним позов Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві та відмовити у задоволенні.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перебуває громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 - ХІІ.
Спірна сума, зазначена в позовній заяві у розмірі 12 910, 44 грн. виникла за період з 01.07.2018 по 31.07.2019.
Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
ЄСПЛ, практика якого є обов'язковою для застосування національними судами, зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia2, заява N 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства2 від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви N 22083/93 і N 22095/93, § 51).
Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 Цивільного кодексу України.
При цьому, початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 Цивільного кодексу України).
За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно зі ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення безпідставно отриманих коштів за період з 01.07.2018 по 31.07.2019.
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії наданого позивачем переплата в розмірі 12910,44 грн. утворилась за період з 01.07.2018 по 31.07.2019 та протягом вказаного періоду будь-яких повернень відповідачем не здійснювалось, а з позовом позивач звернувся 21.11.2022, про що є відмітка канцелярії суду про надходження позову до суду.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з позовом з пропуском строку позовної давності. Позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску строку позовної давності та не просить такий поновити.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.Ю. Мазур