Справа № 723/5250/25
Провадження № 2/723/6483/25
26 листопада 2025 року м. Сторожинець
Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Посохов І.С., розглянувши позовну заяву адвоката Буги Артура Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Адвокат Буга Артур Валерійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Сторожинецького районного суду Чернівецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розглянувши подану заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З поданої заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
З матеріалів заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 не зазначено вулицю та номер будинку місця проживання чи перебування відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем не додано до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору. Водночас, до позову додано копію посвідчення учасника бойових дій на ім'я позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого 07.11.2023, а також заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За змістом статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зміст пункту 13 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір» в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20.
Отже, позивач ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки учасники бойових дій звільненні від сплати судового збору лише у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав як учасників бойових дій, тобто порушенням гарантії їх соціального захисту, передбачених Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В даному випадку позовна заява про розірвання шлюбу не пов'язана з наявністю та/або відсутністю у заявника статусу учасника бойових дій або з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, а тому п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» застосуванню не підлягає, а позивач не звільняється від сплати судового збору.
Ураховуючи викладене вище суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, з огляду на викладене вище, позивач має виконати вимоги ЦПК України та усунути недоліки позовної заяви, зазначені судом, а саме: подати до Сторожинецького районного суду Чернівецької області виправлену позовну заяву з дотриманням п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та документ, що підтверджує сплату судового збору, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву адвоката Буги Артура Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 177, 185, 258-260 ЦПК України, суд
Позовну заяву адвоката Буги Артура Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України роз'яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іван ПОСОХОВ