Єдиний унікальний номер 722/2644/25
Номер провадження 1-в/722/276/25
04 грудня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни клопотання начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі та встановлення адміністративного нагляду стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Троїцьке Біляївського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, який відбуває покарання за вироком Біляївськогорайонного суду Одеської області від 06.06.2023 року за ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України у виді 4 років позбавлення волі, -
Начальник державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в якому просить засудженого ОСОБА_6 звільнити від подальшого відбування покарання умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України та у відповідності п.«г» ст. 3, ч.1 ст. 5, ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» встановити стосовно нього адміністративний нагляд строком на 1 рік, із застосуванням обмежень, а саме: заборонити вихід з квартири (будинку) у визначений час доби з 22.00 до 06.00 годин; заборонити перебувати у закладах та місцях, де проводиться вживання спиртних напоїв; заборонити виїзд чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста) без дозволу органу внутрішніх справ, який здійснює адміністративний нагляд; реєструватися в поліції 4 рази на місяць.
В судове засідання представник виправної колонії ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 не з'явилися, однак подали до суду письмові заяві про розгляд справи без їх участі. При цьому, представник виправної колонії клопотання підтримав та просив його задовольнити, а засуджений проти задоволення клопотання не заперечив.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши письмові документи, додані до клопотання та матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч.1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Таким чином, виходячи із вказаної норми кримінального закону, застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування як основного, так і додаткового покарання, є правом, а не обов'язком суду.
Встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Біляївського районного Одеської області від 06.06.2023 року за ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 4-х років позбавлення волі.
Згідно розпорядження Біляївського районного Одеської області від 25.07.2023 року № 13252/23 вирок суду набрав законної сили 06.07.2023 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховується з моменту його затримання, тобто з 10.03.2023 року.
Відповідно, кінцевим строком відбування покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі є 10.03.2027 року.
Пунктом 2 ч.3 ст. 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
ОСОБА_6 засуджений за вчинення злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться: за ч.1 ст. 307 КК України - до тяжких злочинів, за ч.1 ст. 309 КК України - до кримінальних проступків.
Враховуючи зазначене, станом на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_6 відбув 2 роки 8 місяців 24 дні, тобто більше двох третин строку покарання, призначеного судом.
Невідбутий засудженим ОСОБА_6 строк покарання у виді позбавлення волі, станом на час постановлення судом даної ухвали, становить 1 рік 3 місяці 6 днів.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, під час судового розгляду питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання суди повинні ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків тощо.
Частиною 3 ст. 107 КВК України передбачено, що засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Частиною 1 ст. 118 КВК України передбачено, що засуджені до позбавлення волі мають право працювати.
Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов'язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості. (ч.2 ст. 118 КВК України).
Із досліджених судом матеріалів клопотання та особової справи засудженого ОСОБА_6 встановлено, що останній в місцях позбавлення волі перебуває з 10.03.2023 року.
За час перебування в попередніх установах виконання покарань до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Не заохочувався.
До державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» прибув 06.12.2023 року.
З часу прибуття до установи і по травень 2024 року до будь-якої суспільно-корисної праці не залучався. З приводу працевлаштування до адміністрації установи не звертався. З червня 2024 року працював робітником філії державного підприємства (№67). Нарікань від виробничого персоналу не надходило. Поставлені завдання виконував в повному обсязі.
Під час відбування покарання в установі до дисциплінарної відповідальності не притягувався. В двох випадках заохочувався.
25.04.2025 року за постановою начальника установи був переведений для подальшого відбування покарання до дільниці соціальної реабілітації, де й перебуває по теперішній час. Працевлаштований в якості вибірника-складальника каменю стінового гірничого цеху №2. До виконання своїх обов'язків та поставлених йому завдань підходить завжди з відповідальністю та розумною ініціативою. Поставлені завдання виконує в повному обсязі.
По відношенню до персоналу установи ввічливий, тактовний. У відношенні до інших засуджених вживчивий, не конфліктний, стосунки підтримує із засудженими позитивної спрямованості, будує з ними рівні й доброзичливі взаємовідносини. Утримує в чистоті та порядку своє спальне місце та приліжкому тумбочку. Має охайний зовнішній вигляд.
Заходи виховного характеру, які проводяться у відділенні відвідує, реагує на них вірно. За час перебування на дільниці порушень встановленого режиму відбування покарання не допускав, стягненням не підлягав. В одному випадку заохочувався. Приймає участь в програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення осіб, які утримуються в дільниці соціальної реабілітації».
Згідно довідки бухгалтерії державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» за №357 щодо засудженого ОСОБА_6 , станом на 31.10.2025 року в установі виконавчих листів не перебуває.
Згідно довідки медичної частини установи №353 від 10.11.2025 року засуджений ОСОБА_6 08.12.2023 року був комісійно оглянутий лікарями медичної частини установи, та встановлено діагноз: Злукова хвороба 12 палої кишки. Визнаний працездатним з раціональним працевлаштуванням. На даний час стан його здоров'я задовільний.
Частиною 2 ст. 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно висновку комісії державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» засуджений ОСОБА_6 довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст. 81 КК України).
З огляду на викладене, суд вправі прийняти рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання за наявності двох обов'язкових умов, а саме сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці, що у своїй сукупності може свідчити про доведення засудженим свого виправлення.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ре соціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ре соціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.
Враховуючи наведені вище вимоги кримінального закону та встановлені обставини в їх сукупності, із урахуванням особи засудженого ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що останній за час відбування покарання у виді позбавлення волі своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому заслуговує бути звільненим від подальшого відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк.
Окрім цього, вирішуючи питання щодо встановлення до засудженого адміністративного нагляду, суд зазначає, що у відповідності до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення полі», адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Згідно п.«г» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
З огляду на викладені вимоги закону та досліджені в судовому засіданні матеріали, які характеризують особу засудженого, суд приходить до висновку, що під час відбування покарання засуджений ОСОБА_6 характеризується позитивно, засуджений за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних речовин та прекурсорів, а тому відповідно до вимог п. «г» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі» щодо нього необхідно встановити адміністративний нагляд органом поліції строком на 1 рік.
Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що до осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження:а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;б) заборона перебування у визначених місцях району (міста);в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста);г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.
Згідно ч.2 ст. 5 вказаного Закону у поданні мають бути визначені обмеження, які пропонує встановити на підставі статті 10 цього Закону відповідно начальник установи виконання покарань чи начальник органу Національної поліції щодо поведінки піднаглядного, та обґрунтування доцільності таких заходів.
Враховуючи те, що клопотання не містить належного обґрунтування необхідності застосування до засудженого всіх обмежень, визначених ст. 10 цього Закону, суд, із урахуванням особи засудженого та сукупності обставин, встановлених в ході судового розгляду клопотання, вважає за доцільне на період адміністративного нагляду застосувати до засудженого ОСОБА_6 лише обмеження, передбачені п.п. «а», «в» та «г» ст. 10 вказаного Закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 158, 159 КВК України, ст. 537 ч.1 п.2, ст. 539 КПК України, ст.ст. 1, 2, 3, 5, 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі», суд, -
Клопотання задовольнити частково.
Звільнити засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Троїцьке, Біляївського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Біляївськогорайонного суду Одеської області від 06.06.2023 року, умовно-достроково на невідбутий строк - 1(один) рік 3(три) місяці 6(шість) днів.
Встановити відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Троїцьке, Біляївського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративний нагляд після його звільнення строком на 1 (один) рік та встановити йому наступні обмеження:
- заборонити вихід з квартири (будинку) у визначений час доби з 22.00 до 06.00 год.;
- заборонити виїзд в особистих справах за межі району (міста) без дозволу органу поліції, який здійснює адміністративний нагляд;
- зобов'язати з'являтися в органи поліції по місцю проживання на реєстрацію 2 (два) рази на місяць.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 81 КК України роз'яснити засудженому ОСОБА_6 , що у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими ст. 71,72 КК України.
Попередити ОСОБА_6 про те, що в разі порушення правил адміністративного нагляду, його буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а в разі самовільного залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду - до кримінальної відповідальності в порядку встановленому законодавством України.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1