707/4479/25
2/707/2317/25
04 грудня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Волкової Н.С.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі, з викликом (повідомленням) сторін в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем кредитних зобов'язань, посилаючись на наступне.
27 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №31615-05/2024, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 3 100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором, Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. 24.09.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», уклали договір факторингу №24092024. Згідно вищевказаного договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за договором № 31615-05/2024 від 27.05.2024.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 580,00 грн, з яких:
заборгованість за тілом кредиту - 3 100,00 грн;
заборгованість за відсотками - 5 280,00 грн;
заборгованість за штрафом - 6 200,00 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання та заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
1.2. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2025 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі, з викликом (повідомленням) сторін. Витребувано від АБ «УКРГАЗБАНК» письмові докази, що становлять банківську таємницю.
1.3. 27 листопада 2025 року на виконання ухвали суду АБ «УКРГАЗБАНК» надав запитувану інформацію.
1.4. Сторони у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими.
Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та за відсутністю представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії ухвали суду за місцем її реєстрації, проте конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10 травня 2023 року № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відтак, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.
1.5. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
1.6. Відповідно технічна фіксація справи за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», про стягнення заборгованості не здійснювалася у зв'язку з неявкою всіх сторін по справі, про що зазначено в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. 27 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №31615-05/2024 на суму 3 100,00 грн строком на 120 днів. Договір про надання фінансового кредиту підписано електронним підписом позичальника, електронний підпис позичальника відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 договору про надання фінансового кредиту, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 1.4.1. п.1 договору, процентна ставка становить 1.5% в день, тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п.п. 1.6. п.1 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5355-08XX-XXXX-4829 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Крім того, відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №31615-05/2024 від 27.05.2024, яким є Графік платежів, в якому позичальнику встановлена періодичність та розміри платежів кредиту та сплати процентів за користування ним.
Також, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання ТОВ «Стар Файненс Груп» кредитних коштів відповідачу.
Пунктом 6 паспорту споживчого кредиту встановлено, що у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку прострочення клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір № 31615-05/2024 від 27.05.2024 ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): W2576.
Відповідно до листа директора ТОВ «Пейтек» від 16.04.2025 № 20250416-101 вказане Товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. 27.05.2024 об 19:00:07 суму в розмірі 3 100,00 грн було успішно здійснено переказ на картку НОМЕР_2 .
Витребуваним від АБ «УКРГАЗБАНК» повідомленням, підтверджено факт випуски банківської картки № НОМЕР_3 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та нарахування 27.05.2024 на вказаний рахунок грошових коштів у розмірі 3 100,00 грн.
2.2. 24.09.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», уклали договір факторингу №24092024.
Відповідно до п. 1.1. договору, на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
Відповідно до п. 1.2. договору, внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №24092024 від 24.09.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 31615-05/2024 від 27.05.2024 у загальному розмірі 14 580,00 грн, з яких:
заборгованість за тілом кредиту - 3 100,00 грн;
заборгованість за відсотками - 5 280,00 грн;
заборгованість за штрафом - 6 200,00 грн.
2.3. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 31615-05/2024 від 27.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.09.2025 у загальній сумі становить 14 580,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3 100,00 грн; заборгованості за відсотками - 5 280,00 грн; заборгованості за штрафом - 6 200,00 грн.
3. Релевантні джерела права
3.1. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц вказано, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц вказано, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
3.3. Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Суд дійшов висновку, що укладення між первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №31615-05/2024 від 27.05.2024 в електронній формі відповідає приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а також підтверджено наступне укладення договору факторингу.
Доказів на користь того, що відповідачем було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним. Отже, існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості з повернення тіла кредиту та нарахованих відсотків у розмірі 8 380,00 грн.
4.2. Щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 6 200,00 грн, суд зазначає наступне. Пунктом 6 паспорту споживчого кредиту визначено, що пеня не передбачена, натомість у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку прострочення клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу від суми простроченої заборгованості, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 6 200,00 грн, слід відмовити.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 17.10.2025 про сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 57,48% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1 392,40 грн.
5.2. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до суду:
- договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 укладений між Адвокатським об'єднанням «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»;
- акт №318 наданих послуг від 08.10.2025;
- детальний опис наданих послуг до акта №318 від 08.10.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Верховний суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 виклав правову позицію про те, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, а тому враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Клопотань щодо зменшення розміру судових витрат від відповідача не надійшло.
Враховуючи часткове задоволення позову (57,48%) з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 598,40 грн в якості відшкодування витрат на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 31615-05/2024 від 27.05.2024 у загальному розмірі 8 380,00 грн (вісім тисяч триста вісімдесят гривень).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 1 392,40 грн (одна тисяча триста дев'яносто дві гривні сорок копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 4 598,40 грн (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень сорок копійок).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н. С. Волкова