03 листопада 2025 рокуСправа №: 695/4352/25
Номер провадження 3/695/2185/25
03 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, працюючої продавцем-консультантом МК «Мясний», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо навчання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що неповнолітній пропустив навчання в золотоніській ЗОШ № 6, що за адресою м. Золотоноша, вул. Благовіщенська 96, а, без поважних причин, 12 навчальних днів підряд з 03.09.2025 по 18.09.2025р. з 08-30 год. по 15-00 год.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 не вжила заходів, щоб дізнатись про стан складених відносно неї та направлених до суду матеріалів справи.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Її вина стверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №025100 від 24.09.2025 р.; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; характеристикою на ОСОБА_2 ; доповідною класного керівника ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого виконкомом Чапаєвської сільської ради від 08.11.2010 р..
При накладенні стягнення, суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно ст. 34 КУпАП судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст. 35 КУпАП судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді попередження, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що в провадженні по справі про адміністративне правопорушення ву разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 року складає 605,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, суду не надано, відтак, з неї належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Керуючись ст. ст.184, 283, 284 КУпАП суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя М.Ю. Степченко