Справа № 643/21441/25
Провадження № 1-кс/643/6817/25
04.12.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12025221170003318 від 29.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
03.12.2025 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло зазначене клопотання прокурора.
З клопотання та наданих до нього матеріалів слідує, що Слідчим відділом Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025221170003318 від 29.11.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
28.11.2025 до Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.11.2025 приблизно о 21:38 в районі будинку №85 по проспекту Тракторобудівників у м. Харкові, стався наїзд автомобілем ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ, саден у правій та лівій виличних ділянках, а також закритого перелому лівої стегнової кістки. (ІТС ІПНП № 43890 від 28.11.2025, 43909 від 29.11.2025).
У період часу з 28.11.2025 23 год. 15 хв. до 29.11.2025 00 год. 40 хв. було проведено огляд місця дорожньо - транспортної пригоди за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 85 де було виявлено та вилучено автомобіль ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 .
Під час проведення огляду було вилучено ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
Власником легкового автомобіля ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 є гр. ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що на момент ДТП була за кермом вказаного авто гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , к.т. НОМЕР_2 .
На теперішній час наявні підстави вважати, що у виявленому та вилученому транспортному засобі наявні сліди вчинення кримінального правопорушення.
29.11.2025 вищевказаний транспортний засіб було визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні.
Таким чином існують достатні підстави вважати, що виявлений та вилучений під час проведення огляду місця ДТП транспортний засіб є засобом вчинення кримінального правопорушення, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, у органу досудового розслідування наявна необхідність у проведенні судової автотехнічної експертизи, з метою встановлення технічного стану вищезазначеного транспортного засобу та з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги, що вилучений транспортний засіб буде використаний у кримінальному проваджені в якості речового доказу, з метою його збереження в якості речових доказів та позбавлення можливості його знищення або переховування є необхідність накладення арешту.
Приймаючи до уваги, що вилучені транспортні засоби будуть використані у кримінальному проваджені в якості речового доказу, з метою їх збереження в якості речових доказів та позбавлення можливості його знищення або переховування
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, подала заяву про розгляд клопотання без її участі, проти його задоволення не заперечувала.
Підстав для визнання явки прокурора та власника майна обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду цього клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив таке.
Слідчим відділом Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025221170003318 від 29.11.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом того, що 28.11.2025 приблизно о 21:38 в районі будинку №85 по проспекту Тракторобудівників у м. Харкові, стався наїзд автомобілем ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ, саден у правій та лівій виличних ділянках, а також закритого перелому лівої стегнової кістки.
У період часу з 28.11.2025 23 год. 15 хв. до 29.11.2025 00 год. 40 хв. було проведено огляд місця дорожньо - транспортної пригоди за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 85 де було виявлено та вилучено автомобіль ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 .
Під час проведення огляду було вилучено ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
29.11.2025 вищевказаний транспортний засіб було визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. Вказані обставини стороною обвинувачення доведені.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди вчиненого кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду вилученого майна та проведення відповідних судових експертиз, тощо.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативних наслідків арешту майна судом не встановлено.
Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату.
Відтак, всі обставини проаналізовані та досліджені в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав.
Керуючись ст. 98, 131, 132, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 , який вилучено в ході проведення огляду місця ДТП у період часу з 28.11.2025 23 год. 15 хв. до 29.11.2025 00 год. 40 хв. за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 85, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_7