Р I Ш Е Н Н Я
04.12.2025
м. Лозова Харківської області
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:
головуючого - Харабадзе К.Ш.,
за участю секретаря - Діденко І.Ю.,
Справа № 629/4431/25
Номер провадження 2/629/1297/25
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа - Лозівська державна нотаріальна контора
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною, визначення додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Лозівська державна нотаріальна контора, про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною, визначення додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно у виді частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 03.03.2020 позивачкою було складено та нотаріально посвідчено письмову заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька на користь матері ОСОБА_2 . Позивачка є військовослужбовцем, учасником бойових дій, та на момент подачі заяви до нотаріуса про відмову від прийняття спадщини, перебувала у стані, коли не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, внаслідок тривалого перебування на військовій службі, що відповідним негативним чином вплинуло на психічний стан позивачки у відповідний період часу. Станом на 2020 рік позивачка перебувала на військовій службі у Львівській області, та не мала об'єктивної можливості відновити своє право на спадщину. Надалі, у 2022 році почалася повномасштабна війна, внаслідок чого позивачка, учасник бойових дій, також не мала можливості відновити своє право на спадщину. На підставі вищевикладеного, просить визнати відмову від прийняття спадщини, оформлену шляхом подання ОСОБА_1 03.03.2020 року заяви приватному нотаріусу Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Швець О.П., (реєстраційний номер №293) недійсною; визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Представник відповідача - адвокат Габор В.В. в наданому відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначила, що відповідачем у справі визначено ОСОБА_2 , яка на момент смерті ОСОБА_3 проживала з останнім як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Рішенням Лозівського міськрайонного суду від 08.04.2021 року по справі №629/993/21 визнано спільне проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в період з 2000 року по день смерті останнього; визнано перебування ОСОБА_2 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 , в період з 2000 року по день смерті останнього. Як вбачається зі змісту спадкової справи №167/2020, 09.06.2020 року до Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася лише ОСОБА_4 , яка є донькою померлого. ОСОБА_2 не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 . Таким чином, враховуючи факт подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 , як спадкоємицею першої черги, оскільки вказана заява останньою не відкликалась, саме ОСОБА_4 вважається спадкоємицею, яка прийняла спадщину. А тому саме ОСОБА_4 має бути відповідачем у справі про визнання заяви про відмову від прийняття спадщини недійсною та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у даній справі. Зазначила, що подана ОСОБА_1 заява про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 не створює для відповідачки жодних правових наслідків. Оскільки ОСОБА_2 , як спадкоємиця четвертої черги, не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Крім того, з огляду на скрутне матеріальне становище, малий розмір пенсії, який ледве покриває першочергові витрати відповідачки, остання не в змозі сплатити всі витрати, які необхідно понести задля прийняття спадщини та отримання свідоцтва. Щодо обставин, на які позивачка посилається як на підставу своїх позовних вимог, зазначила, що ОСОБА_1 неодноразово у розмові повідомляла відповідачці, що має намір подати заяву про відмову від спадщини на користь останньої. Тобто таке рішення ОСОБА_1 було виваженим, завчасно спланованим та повністю відповідало її волі. Жодного примусу, тиску до ОСОБА_1 не застосовувалось. Вказала, що тривалий час дійсно позивачка проходила військову службу, в 2016 році приймала участь в АТО. В період 2020-2021 років ОСОБА_1 працювала в ДУ «Первомайська виправна колонія». Позивачка має трьох дітей, двоє з яких ще є неповнолітніми. Проте систематично ОСОБА_1 нехтувала своїми батьківськими обов'язками, що призвело до позбавлення її материнських прав. Разом з тим, протягом свого життя ОСОБА_1 не виявляла ознак, які б свідчили про її неосудність чи обмежену осудність. Вищенаведені зміни у житті ОСОБА_1 свідчать про те, що остання вела звичайний спосіб життя, самостійно приймала доленосні рішення і цілком усвідомлювала все те, що відбувається навколо. Крім того, як вбачається зі змісту позову, ОСОБА_1 не наводить жодних фактів, які б свідчили про її перебування у важкому психоемоційному стані, що впливало б на її осудність. До позову не додано жодних медичних документів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 хвороб та діагнозів, психічних захворювань або перебування останньої на лікуванні на час посвідчення спірної заяви. Жодних доказів, які б доводили, що волевиявлення ОСОБА_1 не було вільним та не відповідало її внутрішній волі, стороною позивачки не надано. Обґрунтування та доводи ОСОБА_1 ґрунтуються лише на її словах, за відсутності належних, допустимих та достовірних доказів. Відповідачка вважає, що доводи ОСОБА_1 є голослівними, доказово непідтвердженими та безпідставними. Позивачкою не спростовано належними та допустимими доказами, що на момент написання заяви про відмову від спадщини вона мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Справа призначалася до розгляду на 14.08.2025, 28.08.2025, 25.09.2025, 02.10.2025, 04.11.2025, 04.12.2025.
14.08.2025 представником позивачки - адвокатом Івановим А.А. було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з наданням часу для опрацювання великого об'єму текстового матеріалу.
28.08.2025 представником позивачки - адвокатом Івановим А.А. було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку перебуванням на обстеженні в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова (м. Київ).
24.09.2025 представником позивачки - адвокатом Івановим А.А. було подано заяву про розгляд справи без його участі у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 25.09.2025.
30.09.2025 представником позивачки - адвокатом Івановим А.А. було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку перебуванням на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП "Уманська центральна міська лікарня".
04.11.2025 представником позивачки - адвокатом Івановим А.А. було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку перебуванням на амбулаторному лікуванні.
Представник позивача - адвокат Іванов А.А. у судове засідання 04.12.2025 не з'явився, в наданому суду клопотанні від 03.12.2025 просив перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з отриманням травми (перелом ноги) та перебуванням на амбулаторному лікуванні. Разом з тим, належних та допустимих доказів зазначеного не надав. Крім того, ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.09.2025 представнику позивача - адвокату Іванову А.А. була надана можливість приймати участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Заяв про зупинення провадження у справі від сторони позивача не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із тривалим розглядом справи в суді, чисельними заявами представника позивача про відкладення розгляду справи, ненаданням доказів, що підтверджує поважність причин неприбуття до суду, а також за відсутності підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та її представника.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Габор В.В. у судове засідання не з'явилися, представник відповідача в наданій суду заяві просила розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності відповідачки, проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори, просила винести рішення на розсуд суду.
Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, доходить до такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 16.06.2025 за № 431470386.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.12.2019 року.
Як вбачається із спадкової справи №167/2020, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , після смерті ОСОБА_3 до Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області 09.06.2020 року звернулась його дочка ОСОБА_4 з питання прийняття спадщини та оформлення спадкових справ, що підтверджується її заявою зареєстрованою в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 167. Від дочки спадкодавця ОСОБА_1 - надійшла поштою заява 09.06.2020 року, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 444, про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 . Справжність підпису ОСОБА_1 , засвідчено нотаріально Швець О.В., приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області 03.03.2020 року за реєстровим №293.
Із довідки Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області від 13.02.2020 року за № 240/11-17, ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані: співмешканка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 20.06.2000 року, шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 розірвано.
Спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 іншими нотаріусами не заведена. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №60474293 від 09.06.2020 та Інформаційною довідкою зі Спадкові реєстру (заповіти/спадкові договори) №60474309 від 09.06.2020.
Позивачка просить визнати недійсною відмову від прийняття спадщини, оформлену шляхом подання нею 03.03.2020 року заяви приватному нотаріусу Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Швець О.П., реєстровий номер 293, та визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , посилаючись на те, що позивачка є військовослужбовцем, учасником бойових дій, та на момент подачі заяви до нотаріуса про відмову від прийняття спадщини, перебувала у стані, коли не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, внаслідок тривалого перебування на військовій службі, що відповідним негативним чином вплинуло на психічний стан позивачки у відповідний період часу.
Як вбачається з листа Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» № 10/2-4174/Кз25 від 21.11.2025, згідно з відомостями архівної службової картки громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до державної установи «Первомайська виправна колонія (№17)» для можливості працевлаштування 30.07.2020. З метою визначення придатності до проходження служби за станом здоров'я була направлена до закладів охорони здоров'я, після чого вона надала довідку про проходження медичної військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.08.2020 та висновок за результатами психологічного обстеження у Центрі психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 27.08.2020. Також ОСОБА_1 надала позитивну службову характеристику з попереднього місця проходження служби у військовій частині НОМЕР_4 за період служби з 01.03.2019 по 22.07.2020. Згодом успішно пройшла стажування на посаді молодшого інспектора відділу охорони. Отже, враховуючи придатність ОСОБА_1 до служби за станом здоров'я, успішне проходження стажування на посаді та позитивну службову характеристику з попереднього місця служби, факторів, що перешкоджали б зарахуванню ОСОБА_1 до Державної кримінально-виконавчої служби України, виявлено не було. ОСОБА_1 проходила службу в державній установі «Первомайська виправна колонія (№117)» у період з 01.09.2020 по 01.10.2021.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частина перша, друга та третя статті 202 ЦК України).
Правочин є найбільш поширеним юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються, або припиняються права та обов'язки учасників цивільних правовідносин. До односторонніх правочинів, зокрема, відноситься: видача довіреності, відмова від права власності, складання заповіту, публічна обіцянка винагороди, прийняття спадщини, згода іншого співвласника на розпорядження спільним майном, одностороння відмова від договору. При вчиненні одностороннього правочину воля виражається (виходить) від однієї сторони. Між цим така сторона може бути представлена декількома особами, прикладом чого може виступати видання довіреності двома та більше особами, спільний заповіт подружжя та ін. Аналіз розуміння як правочину, так і одностороннього правочину свідчить, що односторонні правочини: є вольовими діями суб'єкта; вчиняються суб'єктами для здійснення своїх цивільних прав і виконання обов'язків; спрямовані на настання правових наслідків (набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) (див. постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2024 року в справі № 712/3590/22 (провадження № 61-14297сво23)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Залежно від сприйняття волі сторони одностороннього правочину такі правочини поділяються на:
суто односторонні - не адресовані нікому та без потреби в прийнятті їх іншою (іншими) особою. До них, зокрема, належить відмова від права власності, відмова від спадщини, прийняття спадщини;
такі, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, до яких можливо віднести, зокрема, оголошення конкурсу, публічну обіцянку винагороди, відмову від спадщини на користь іншої особи, видачу довіреності, видачу векселя, розміщення цінних паперів, односторонню відмову від договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2024 року в справі № 712/3590/22 (провадження № 61-14297сво23)).
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що відповідає вимогам ч.2 ст.1220 ЦК України.
Ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини (згідно з частиною другою статті 1272 ЦК України).
Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття відповідно до статті 1270 ЦК України.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
У справі № 136/2075/19 від 22.08.2022 Верховний Суд зазначив, у справі за позовом особи, яка вчинила відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємця за законом, про визнання недійсним такого одностороннього правочину як відмова від прийняття спадщини на користь спадкоємця за законом належним відповідачем є спадкоємець, на користь якого вчинена відмова, а не нотаріус чи нотаріальна контора.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у правах про спадкування» відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За їх відсутності - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Статтею 51 цього Кодексу визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов'язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не міг вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та винести рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов'язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд не може вирішувати питання про задоволення позову.
Згідно постанови Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Від позивача, її представника клопотань про залучення співвідповідача, заміну відповідача до суду не надходило.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №161/6126/15-ц, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого (інших) спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 22 травня 2020 року по справі №638/17618/17, від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц, від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц, від 30 квітня 2020 року у справі №352/382/18, від 29 квітня 2020 року у справі №641/2646/17, від 15 січня 2020 року №2-112/2008.
Як вбачається із копії спадкової справи №167/2020, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 :
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.06.2020 ОСОБА_4 звернулася до Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області зі заявою про прийняття спадщини та оформлення спадкових справ після смерті батька ОСОБА_3
ОСОБА_1 через приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Швець О.В. подала заяву до Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області, про відмову від прийняття спадщини після смерті батька на користь ОСОБА_2 . Справжність підпису ОСОБА_1 , засвідчено нотаріально Швець О.В., приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області 03.03.2020 року за реєстровим №293.
На день смерті спадкодавець у шлюбі не перебував, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 зі заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори не зверталась.
Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався.
Як вбачається з листа Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» № 10/2-4174/Кз25 від 21.11.2025, згідно з відомостями архівної службової картки громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до державної установи «Первомайська виправна колонія (№17)» для можливості працевлаштування 30.07.2020. З метою визначення придатності до проходження служби за станом здоров'я була направлена до закладів охорони здоров'я, після чого вона надала довідку про проходження медичної військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.08.2020 та висновок за результатами психологічного обстеження у Центрі психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 27.08.2020. Також ОСОБА_1 надала позитивну службову характеристику з попереднього місця проходження служби у військовій частині НОМЕР_4 за період служби з 01.03.2019 по 22.07.2020. Згодом успішно пройшла стажування на посаді молодшого інспектора відділу охорони. Отже, враховуючи придатність ОСОБА_1 до служби за станом здоров'я, успішне проходження стажування на посаді та позитивну службову характеристику з попереднього місця служби, факторів, що перешкоджали б зарахуванню ОСОБА_1 до Державної кримінально-виконавчої служби України, виявлено не було. ОСОБА_1 проходила службу в державній установі «Первомайська виправна колонія (№117)» у період з 01.09.2020 по 01.10.2021.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
У даній справі позивачка пред'явила позовні вимоги до ОСОБА_2 , яка як підтверджується матеріалами справи заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 в установлений ст. 1270 ЦК України строк не подавала, і відповідно не є спадкоємцем, який прийняв спадщину.
Згідно матеріалів спадкової справи, спадкоємцем за законом майна померлого ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_4 , яка своєчасно подала до Лозівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, та яка має бути належним відповідачем у справі.
При цьому суд зауважує, що подана ОСОБА_1 заява про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 не створює для відповідачки жодних правових наслідків, оскільки остання, не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 .
Клопотання про залучення належного відповідача позивачка та її представник не заявляли.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
За таких обставин, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому позивачка не позбавлена права на судовий захист шляхом подання позову до належного відповідача за своїми позовними вимогами.
Оскільки ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у даній справі, про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною, визначення додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини, у задоволенні позову слід відмовити з підстав пред'явлення позову до неналежного відповідача.
Щодо вимоги про поновлення строку позовної давності для подання позову, суд зазначає на таке.
У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Тобто, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, що звернені позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.
Оскільки у даній справі відсутні підстави для задоволення позовних вимог та відповідач не заявила про необхідність застосування позовної давності, а тому дане питання судом не досліджується.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову до суду та судом у задоволенні позову відмовлено, суд на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» та відповідно до ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн. компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючисьст.ст.12,13,76,81,89,141,259,264,265,268 ЦПК України, суд
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Лозівська державна нотаріальна контора, про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною, визначення додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини, - відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1
відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1
третя особа - Лозівська державна нотаріальна контора Харківської області, ЄДРПОУ 02893539, місцезнаходження за адресою: м.Лозова Харківської області, вул. Михайла Грушевського, 7
Суддя: Карина ХАРАБАДЗЕ