Справа № 629/8203/25
Номер провадження 3/629/1743/25
04.12.2025 суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш., розглянувши адміністративний матеріал стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Інспектором Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Куштим С.В. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 14.11.2025 о 00 год. 04 хв. в м. Лозова вул. Павлоградська водій керував автомобілем Volkswagen Т4 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів нестійка хода) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під безперервну відеофіксацію, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представник у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Басан Ю.П. надав суду клопотання про закриття адміністративного провадження, посилаючись на те, що згідно п.7 протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 512433, 14.11.2025 в 00:04:00 м. Лозова, вул. Павлоградська водій керував автомобілем Volkswagen Т4 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Співробітники поліції самостійно не можуть проводити саме медичний огляд оскільки вони не є лікарями. В зазначеному протоколі не вказано прізвище саме водія який керував транспортним засобом. Також відсутні підписи ОСОБА_1 . До матеріалів справи доданий рапорт співробітника поліції. Однак рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Крім того, в направленні на огляд водія з метою виявлення у водія стану сп'яніння дата народження зазначена НОМЕР_2 . Також в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння не зазначений реєстраційний номер алкотесту який співробітники поліції планували використовувати. Також відсутній підпис особи яку планували оглядати. Крім того, особі відносно якої складався протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП права згідно положення ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України - не роз'яснювалися. Просив провадження по справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВС України 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Вказані обставини підтверджуються доказами, наданими з протоколами серії ЕПР 1 № 512433 від 14.11.2025 про адміністративне правопорушення: супровідним начальника СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, рапортом ст. інспектора-чергового ЧЧ СМ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6147197 від 14.11.2025, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.11.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, довідками ст. інспектора САП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, відеозаписом на диску CD-R.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння була зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, в протоколі зазначені дії водія щодо ухилення від огляду, доданий відеозапис події.
ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, такі як запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів нестійка хода.
Протокол за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення складається працівником патрульної поліції для підтвердження факту керування транспортним засобом водієм у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, під впливом медичних препаратів чи факту відмови такого водія від проходження огляду у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Доводи представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо того, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а співробітники поліції самостійно не можуть проводити саме медичний огляд оскільки вони не є лікарями, те, що в протоколі не зазначено прізвище водія, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, що в направленні на огляд водія з метою виявлення у водія стану сп'яніння дата народження зазначена НОМЕР_2 , що в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння не зазначений реєстраційний номер алкотесту який співробітники поліції планували використовувати, що відсутній підпис особи яку планували оглядати, а також те, що особі відносно якої складався протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП права згідно положення ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України - не роз'яснювалися, суд сприймає як надуману, в метою уникнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене з огляду на досліджені письмові докази, зміст доданого відеозапису події, з якого чітко убачається рух транспортного засобу, після зупинки транспортного засобу, на авто були ввімкнені задні габаритні вогні, ввімкнений двигун авто. ОСОБА_1 знаходився за кермом транспортного засобу, працівниками поліції йому було повідомлено про причину зупинки, наявні ознаки алкогольного сп'яніння, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Drager» та в медичному закладі, на що ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд на місці зупинки, але через деякий час відмовився проходити огляд на місці зупинки та в медичному закладі. Водій ОСОБА_1 особисто ознайомився з протоколом про адміністративне правопорушення, про що поставив особистий підпис, а також проставив підпис про ознайомлення з правами та обов'язками, в тому числі правом на правову допомогу. Будь-яких зауважень на протокол про адміністративне правопорушення, про тиск з боку працівників поліції під час цієї дії не заявляв, будь-яких скарг на працівників поліції щодо незаконного з ним поводження, порушення його прав не подавав.
Отже, переконання суду у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зібраних правоохоронцями доказах.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Безпека дорожнього руху в умовах постійного зростання кількості транспортних засобів і зростання кількості дорожньо-транспортних пригод є актуальним для всіх країн світу. Однією з основних причин дорожньо-транспортних пригод є перебування водія ТЗ в стані алкогольного сп'яніння. Такий вид порушників особливо небезпечний для суспільства в цілому, тому що людина не здатна належним чином виконувати покладені на нього обов'язки під час керування транспортним засобом, в неї обмежується оглядовість дороги, реакція, швидкість роботи мозку та інші важливі для водія фактори.
У рішенні по справі « О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майнове положення, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Приймаючи до уваги положення ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на р/р UA168999980313020149000020001, отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дати вилучення документу, що підтверджує право керування транспортними засобами - посвідчення водія серія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 .
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу в 15-денний термін з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ