Провадження № 2/641/3794/2025 Справа № 641/7849/25
04 грудня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Василенко О.Я.,
за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №641/7849/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 27.04.2002 Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис 166.
Позовна заява мотивована тим, що 27.04.2002 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис 166. Неповнолітніх дітей подружжя не має. Протягом останніх п'яти років сторони не підтримують сімейних відносин, кожен з них живе окремим життям та в різних країнах. На цей час відповідач проживає в Німеччині. Сторони втратили почуття любові та взаємоповаги один до одного. Розірвати шлюб в органах РАЦС у подружжя немає можливості, оскільки відповідач мешкає в іншій країні. Подружні стосунки між ними припинені, спільне господарство не ведеться. Сім'я розпалася та поновлена бути не може. Після розірвання шлюбу позивач просить залишити їй прізвище - ОСОБА_3 .
Разом із позовною заявою позивачем була долучена заява відповідача в перекладі з німецької мови на українську від 08.08.2025 з апостилем, яка засвідчена нотаріусом про визнання позову, в якій ОСОБА_2 не заперечує проти розірвання шлюбу
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
03.11.2025 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» від позивача надійшла уточнена заява.
Ухвалою судді від 05.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Визнано явку позивача ОСОБА_1 обов'язковою.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
26.11.2025 на адресу суду засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» за останньою відомою адресою місця проживання та розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада України». Відповідач не скористався наданим законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з'явився у судове засідання.
В своїй заяві про визнання позову відповідач ОСОБА_2 , повідомляє суд, що з позовними вимогами ОСОБА_1 ознайомлений і не заперечує проти розірвання шлюбу. Зазначає, що він є громадянином Німеччини, мешкає в місті Саарбрюкен, має роботу і тому не має можливості приїхати в Україну. Сторони давно не підтримують сімейних відносин, кожен з них живе своїм життям. Подружжя вдвох прийшли до розуміння, що сім'я розпалась, її збереження неможливе. Просить суд розглядати справу за його відсутністю. Наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Суд встановив, що 27.04.2002 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис 166, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5).
На момент укладення шлюбу, 27.04.2025 відповідач був громадянином України, що також підтверджується довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера виданої 24.07.1997 Комінтернівською податковою інспекцією (а.с.8).
Згідно з копією паспорта у перекладі з німецької мови на українську мову відповідач ОСОБА_2 отримав громадянство Німеччини 02.12.2024 (а.с.13-14).
Крім того, з копії паспорта вбачається, що місце народження відповідача є місто Харків.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем також була надана копія особистої картки водія, з якої вбачається, що ОСОБА_2 отримав на території України посвідчення водія від 23.07.1999 (а.с.33)
Згідно з копією паспорта позивачки вона є громадянкою України, та має печатку з відміткою місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 16.10.2025 №1898923 відомостей про відповідача ОСОБА_2 в реєстрі не знайдено (а.с.24).
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Зі змісту указаної норми процесуального права вбачається, що Верховний Суд визначає підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства за умови, якщо обидві сторони проживають за межами України. Іншого тлумачення указана норма не допускає.
Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу. Відповідно до ч. 1 ст. 60 вищевказаного Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Отже, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України.
За ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Частиною 9 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Частиною 10 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
На підтвердження останнього відомого зареєстрованого в Україні місця проживання відповідача, позивачем надано копію конверта Пошти України, з якої вбачається, що ОСОБА_2 поштові повідомлення надходили за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.34).
Ураховуючи, що позивачка зареєстрована на території Слобідського району, подає позовну заяву про розірвання шлюбу за останнім відомим в Україні місцем проживання відповідача, справа підсудна Слобідському районному суду міста Харкова.
Від цього шлюбу неповнолітніх дітей подружжя не має.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення і припинення цивільної правоздатності фізичної особи визначається її особистим законом. Іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право України» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Згідно зі ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Згідно зі ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право України» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
За приписом статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, який наполягав на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 16, 17, 58, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право України», ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 27 квітня 2002 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис 166.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити - ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Сторони по справі
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Німеччини, РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса проживання в Україні: АДРЕСА_2 .
Суддя О.Я.Василенко