Провадження № 2/641/935/2025 Справа № 641/8358/24
04 грудня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - Музиченко В.О.,
за участю секретаря - Микитюк В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слобідського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/8358/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовною заявою до відповідача в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 22252-12/2023 у розмірі 19250,00, за договором позики № 76897731 в розмірі 19666,89 грн. та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 26.12.2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22252-12/2023. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 29.04.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29042024-1 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 29.04.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 19250,00 грн. з яких: 5500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13750,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
20.10.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76897731. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № 25 від 20.06.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 19666,89 грн. з яких: 5619,12 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14047,77 грн. - сума заборгованості за процентами
Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року позовну заяву прийнято, відкрито провадження по вищевказаній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала заяву с проханням розглядати справу за її відсутності, також надала відзив на позовну заяву в якому зазначала, що відсутні належні і допустимі докази укладення електронних договорів. Позивач у позовній заяві посилається на те, що кредитні договори №22252-12/2023 та №76897731 були нібито укладені шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (OTP/SMS), однак для підтвердження факту укладення електронного договору необхідно надати належні та допустимі докази, які підтверджують волевиявлення саме відповідача, а не просто факт відправки коду. Без надання фактичного тексту оферти неможливо перевірити, чи відповідач ознайомився з умовами договору. Також необхідно надати докази фактичного перерахування коштів на рахунок відповідача: платіжне доручення банку або виписку з банку із зазначенням маски картки, ARN/MCC, дати та часу зарахування; внутрішня виписка позивача не є належним доказом. Позивач повинен надати докази, що саме відповідач отримав, ввів і підтвердив OTP, електронний підпис вважається дійсним лише за умови підтвердження особи, яка його використовує. Позивачем не надано жодного доказу, а отже факт укладення електронних договорів з відповідачем - не доведено. Також позивачем не надано належного «Паспорта споживчого кредиту» та графіка платежів на дату укладення договорів, які містять: реальну річну процентну ставку та денну ставку; загальні витрати за кредитом, у тому числі комісії, додаткові платежі та страхування (за наявності); графік платежів із зазначенням дат, сум та структури платежів (тіло кредиту, проценти, комісії); повну інформацію про умови погашення та наслідки прострочення. Без надання такого паспорта неможливо підтвердити, що вона була належним чином проінформована про розмір реальної річної ставки та загальні витрати за кредитом; умови щодо процентної ставки, штрафів, пені та комісій були зрозумілі та погоджені. Договори містять умови про автоматичне продовження строку та зміну умов кредиту кредитодавцем. Закон прямо визначає такі положення як нікчемні. Позивач заявив до стягнення штрафи та пеню, які є незаконними. Відповідач отримала від позивача певну суму коштів (тіло кредиту), яка може бути повернута; водночас нараховані позивачем проценти, комісії, штрафи та пеня ґрунтуються на нікчемних умовах договору і не підлягають стягненню. Правова позиція Верховного Суду (постанови від 13.11.2019 у справі № 761/24881/16 ц, від 10.02.2021 у справі № 127/25895/17, від 01.06.2022 у справі № 235/919/20) підтверджує, що у випадку нікчемності договору споживчого кредиту кредитор має право вимагати повернення лише тіла кредиту, а вимоги щодо відсотків, штрафів і комісій є безпідставними. Орієнтовний розрахунок судових витрат становить 5000,00 грн на послуги адвоката для підготовки та написання відзиву.
Представник позивача подала відповідь на відзив в якому зазначила, що з матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності), який відповідач використала для підтвердження підписання кредитного договору. Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов'язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов'язкові для заповнення. Клієнт обирає персональний логін і пароль для входу в Особистий Кабінет. При підписанні документів на телефонний номер клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт зобов'язаний ввести на веб сторінці (далі -«електронний підпис одноразовим ідентифікатором»). Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи клієнта. Сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У заявці клієнт зобов'язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. При заповненні форм заявки позичальнику необхідно ввести всі обов'язкові дані, включаючи ПІБ, ІНН, адресу, суму бажаного кредиту, реквізити банківської картки, номер мобільного телефону та ін. На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система первісного кредитора здійснює реєстрацію заявника на сайті первісного кредитора і формує Особистий кабінет Клієнта. У момент введення коду на Сайті Первісного кредитора клієнт направляє первісному кредитору електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором. Після вводу даного коду договір вважається підписаним. Тобто, для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору. Саме відповідач ініціювала укладення такого договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено. Таким чином кредитні договори укладені належним чином, доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить. У відповідності до умов договорів, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні кредитного договору, а саме: НОМЕР_1 . Оскільки відповідно до кредитного договору відповідачем при укладанні договору зазначено картку позичальника НОМЕР_1 емітовану банком України, вказану особисто позичальником для перерахування кредитних коштів. Відповідач розуміла розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів. Позивачем не пред'явлено вимоги до суду про стягнення будь-якої пені, будь-яких штрафів за невиконання умов кредитного договору, жодна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором, не містить вимогу про стягнення неустойки (штрафу, пені). Нарахування заборгованості здійснювалося виключно на підставі умов договорів, укладених відповідачем. Зазначила, що позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню.
Відповідач надала заперечення на відповідь на відзив в яких зазначила, що введення ідентифікатора не підтверджує, що волевиявлення виходило саме від відповідача. Позивач не надав: паспорт споживчого кредиту на дату укладення договору; графік платежів із конкретними сумами та строками; інформацію про реальну річну процентну ставку та повну вартість кредиту, а тому такий правочин є нікчемним.
На заперечення відповідача представником позивача була надана відповідь в якій вона просила заперечення залишити без розгляду та задоволення.
Ухвалою суду від 01.10.2025 року за клопотанням представника позивача витребувані докази.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.
Судом встановлено, що 26.12.2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22252-12/2023. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику.
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримала кредит у розмірі 5500,00 грн., строком на 100 днів зі сплатою відсотків у розмірі 2,50 % на день, або 912,50 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Інші додаткові платежі за кредитом відсутні. Загальні витрати за кредитом - 13750,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 19250,00 грн. Реальна процента ставка, відсотків річних - 136333,96 %. Проценти сплачуються кожні 25 днів. Розмір платежу 3437,50 грн. Кількість платежів 4 шт. Тіло кредиту сплачується в останній день строку кредитування.
Споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 днів у порядку та на умовах, визначених ЗУ «Про споживче кредитування».
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику.
29.04.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29042024-1 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 29.04.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 19250,00 грн. з яких: 5500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13750,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
20.10.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76897731. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику.
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 1000,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 2,5 % на день. Дата надання позики - 20.10.2023р., дата повернення позики 18.11.2023 р. Знижена процента ставка в день (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) 0,75 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) та пеня за день (не застосовується в період воєнного стану) 2,70 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1186,17 %. Орієнтовна загальна вартість позики - 1225,00 грн.
26.10.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 76897731 до договору позики, відповідно до умов якої позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики з 1000 грн. на 5000 грн. Таким чином загальний розмір наданої позики становить 6000,00 грн. Позичальник розуміє та підтверджує, що у зв'язку зі збільшенням розміру позики, зміниться орієнтовна загальна вартість позики. У зв'язку з цим сторони домовились, що орієнтовна загальна вартість позики у3 грн. складатиме 7125,00 грн.
Наявність заборгованості за кредитними договорами зумовила звернення ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами у визначений законом спосіб укладено електронні кредитні договори, тому доводи відповідача викладені у відзиві щодо нікчемності договорів є необґрунтованими.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитними договорами у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 38916,89 грн.
Судом встановлено, що у відповідності до умов кредитних договорів № 22252-12/2023, № 76897731 первісні кредитори взяті на себе зобов'язання за договором виконали своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, однак в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконала, отримані кредитні кошти, проценти за користування ними у повному обсязі не сплатила.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується інформацією наданої АТ «Укрсиббанк» на виконання ухвали суду, з якої вбачається, що ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 станом на 20.10.2023 має відкриті рахунки: НОМЕР_3 у валюті UAH, НОМЕР_4 у валюті UAH.
Підтверджена інформація щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку НОМЕР_5 .
Підтверджено зарахування коштів: у період з 20.10.2023 по 21.10.2023 на картковий рахунок НОМЕР_1 , шо належить ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1000,00 грн., у період з 26.10.2023 по 27.10.2023 на картковий рахунок НОМЕР_1 , шо належить ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5000,00 грн., у період з 26.12.2023 по 27.12.2023 на картковий рахунок НОМЕР_1 , шо належить ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5500,00 грн.
Дані операції є зарахуванням з використанням ПК, перерахування коштів здійснювалось не напряму на рахунок клієнта, а через МПС (міжнародні платіжні системи). Також суду надано виписку за картковим рахунком клієнта ОСОБА_1 .
З матеріалів справи також встановлено, що право вимоги за вказаними кредитними договорами перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні, визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Відповідно до п. 4. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» приписано надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу (тобто не банкам), та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір № 22252-12/2023 було укладено 26.12.2023 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
На момент укладення кредитного договору діяла норма статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, передбачена п.п. 1.4.1. договору, щодо встановлення денної процентної ставки у 2,5 % на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.
З огляду на викладене, суд розраховує заборгованість за процентами за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 %.
За період з 26.12.2023 року по 03.04.2024 року проценти за користування кредитом складають 5500,00 грн. і обраховані наступним чином: 5500*1%*100 днів = 5500,00 грн.
Таким чином за кредитним договором № 22252-12/2023 від 26.12.2023 року з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 11000 грн.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як ст. 625 ст. 1048 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ст. 1048 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Суд, дослідивши кредитний договір № 76897731 від 20.10.2023 року встановив, що умови договору, на яких ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ґрунтує свої вимоги зі сплати процентів, розташовані в розділах договорів, які регулюють правомірну поведінку сторін.
При цьому вказаний договір також містить окремі розділи, що регулюють відповідальність позичальника.
Окрім цього, як слідує з наданих ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунків, проценти за період поза межами строку кредитування позикодавці нараховують саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ст. 1048 ЦК України.
З наданих ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунків слідує, що за період поза межами строку кредитування, позикодавці продовжували нараховувати саме проценти за «користування кредитом». Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України Відповідачу не нараховувалось.
Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ОСОБА_1 процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України та, як наслідок - унеможливлює задоволення позовних в частині стягнення заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, а саме 30 днів за кожним кредитним договором.
Нарахування відсотків позивачем не деталізовано.
За умовами кредитного договору № 76897731 від 20.10.2021 року сторони встановили строк кредитування - 30 днів.
Як встановлено судом, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
За порушення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору № 76897731 від 20.10.2023 року становить - 1225,00 грн., які вказані в умовах договору та відповідно до додаткової угоди не змінюються.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти стягнення з неї пені та штрафів, однак такі вимоги позивачем у позові заявлені не були, тому суд не може надавати оцінку вказаним обставинам.
В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 17844,12 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 45,85 %, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1388,33 грн. (3028грн.*45,85%/100) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 22252-12/2023, за договором позики № 76897731 в загальному розмірі 17844,12 грн. та витраті зі сплати судового збору у розмірі 1388,33 грн., а всього стягнути 19232 (дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять дві) грн. 45 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Сторони по справі :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» , місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри 30), Код - 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя В.О.Музиченко