Провадження № 2/641/3469/2025 Справа № 641/7022/25
04 грудня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Василенко О.Я.,
за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Представник ТОВ «Споживчий центр» Пархоменко М.А. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 04.03.2025-100002261 від 04.03.2025 у розмірі 67270 (шістдесят сім тисяч двісті сімдесят) грн. 42 коп., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
В обґрунтування позову зазначає, що ТОВ «Споживчий центр» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) 04.03.2025 уклали Кредитний договір (оферти) № 04.03.2025-100002261 (далі - Договір), відповідно до якого Позичальнику надано кредит у розмірі 29000 грн., строком на 140 днів; дата надання/видачі кредиту - 04/03/2025; дата повернення (виплати) кредиту - 21.07.2025; процентна ставка - фіксована у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредитування; комісія, пов'язана з наданням Кредиту 15% від суми Кредиту та дорівнює 4350 грн. 00 коп; денна процентна ставка - 0.82%; неустойка: 290 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до Договору Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 29000 грн, отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 67 270,42 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 26 787,12 грн., по процентам в розмірі 26 273,30 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 14 210,00 грн.
Відповідач правом на відзив не скористалася, в заяві від 04.12.2025 позовні вимоги визнала, за винятком штрафних санкцій.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Слобідського районного суду міста Харкова від 24.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином через систему «Електронний суд», в позовній заяві просила розглянути справу в спрощеному позовному провадженні за відсутності представника позивача.
Відповідач 21.10.2025 подала клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач в судове засідання 18.11.2025 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
04.12.2025 на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала, за винятком штрафних санкцій.
Оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом, та застосовані норми права
04.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 04.03.2025-100002261 (кредитної лінії) (Договір), шляхом подачі відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) - Заявки та прийняття пропозиції (акцепт) позивачем (а.с. 16-22). Сторони погодили такі умови: сума кредиту- 29000 грн., строк кредитування - 140 днів; дата надання/видачі кредиту - 04.03.2025; дата повернення (виплати) кредиту - 21.07.2025; процентна ставка - фіксована у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредитування; комісія, пов'язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 4350 грн. 00 коп; денна процентна ставка - 0.82%; порядок повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом, а також комісії- відповідно до Графіку платежів; неустойка: 290 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
На виконання Договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 29000,00 грн шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , що зазначена в Заявці (оферті), через платіжну систему платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення», сервіс онлайн платежів IPay.ua, що підтверджується довідкою платіжного провайдера від 15.09.2025 №3-1509 (а. с. 12, 25-29).
Відповідно до Довідки-Розрахунку про стан заборгованості заборгованість за Договором становить: 26787,12 грн основний борг, 26273,30 грн проценти, 14210 грн неустойка, разом 67270,42 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Суд встановив, що Договір укладений за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) кредитодавця, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, та має силу договору, який укладений в письмовій формі.
На виконання Договору кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 29000,00 грн. Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов Договору.
Оскільки, відповідач взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором не виконала, у неї виникла заборгованість.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані Товариством (первісним кредитором) та позивачем в межах строку кредитування, а тому підлягають задоволенню.
Відповідачкою доказів погашення суми кредиту за Договором та процентів за користування ним суду не надано, а також не надано доказів щодо неправильності або необґрунтованості наданого позивачем розрахунку.
Отже, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 26787,12 грн за сумою кредиту, а також 26273,30 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачки 14210,00 грн заборгованості за неустойкою, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України № 64/2022 від 22.02.2024, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та станом на день розгляду справи не закінчився та не скасовано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 розяснила, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Заначений принцип відображений також у Рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012. Відтак, хоч зміни в Закону України «Про споживче кредитування» прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб'єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов'язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно. Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе
За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідачки неустойки не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Договором в сумі 53060,42 грн, яка складається з: 26787,12 грн за сумою кредиту, а також 26273,30 грн - підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 1910,55 грн (2422,40 грн х78,87%).
Керуючись ст. 4, 10 - 13, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 04.03.2025-100002261 від 04.03.2025 у розмірі 53060,42 (п'ятдесят три тисячі шістдесят грн 42 коп.) грн, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 1910,55 грн, а всього 54970,97 (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят грн 97 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.Я.Василенко