04 грудня 2025 року
м. Київ
справа №320/7835/23
адміністративне провадження №К/990/2142/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., провівши підготовчі дії щодо призначення до касаційного розгляду справи за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 320/7835/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дій,
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою у цій адміністративній справі.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що скаржником у справі заявлено клопотання про розгляд справи за його участю.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 320/7835/23 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень з урахуванням положень частини першої статті 344, частин п'ятої, шостої статті 262 КАС України, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому в задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити, а справу - призначити до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
В порядку, встановленому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 4, 12, 262, 340, 344 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання скаржника про розгляд справи за його участю.
Підготовчі дії у справі закінчити.
Справу призначити до розгляду в письмовому провадженні з 05 грудня 2025 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.
...........................
М.В. Білак,
Суддя Верховного Суду