04 грудня 2025 року
м. Київ
справа №520/4394/25
адміністративне провадження №К/990/46961/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої Вікторії Володимирівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі №520/4394/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць за періоди з січня по серпень 2023 року включно та з січня по лютий 2024 року та з квітня по вересень 2024 року включно, виплата якої передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційну часу участі, як такому, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 включити ОСОБА_1 до наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн на місяць за періоди з січня по серпень 2023 року включно та з січня по лютий 2024 року та з квітня по вересень 2024 року включно, виплата якої передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 в розрахунку на місяць пропорційну часу участі, як такому, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо розрахунку основних складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби) та усіх нарахованих доплат, надбавок, допомог та премій з лютого 2020 року по дату звільнення (25 вересня 2024 року) з розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу у сумі 1762 грн, яка встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» без застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум грошове забезпечення ОСОБА_1 з лютого 2020 року - по дату звільнення (25 вересня 2024 року) включно з застосуванням прожиткового мінімуму на одну працездатну особу у розмірі 2102 грн, який встановлений на 01 січня 2020 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у розмірі 2270 грн, який встановлений на 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у розмірі 2684 грн, який встановлений на 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік,» у розмірі 3028 грн, який встановлений на 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», у розмірі 3028 грн, який встановлений на 01 січня 2024 року Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з дотриманням норм постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні, та компенсації за всі дні невикористаних відпусток з грошового забезпечення за останній місяць служби - вересень 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу з урахуванням раніше виплаченої суми вихідної допомоги при звільненні з застосуванням при її розрахунку сум грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці (1 липня 2024 року - 31 серпня 2024 року), що передують місяцю звільнення зі служби - вересню 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 : нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані доби щорічних основних відпусток, додаткових відпусток як учаснику бойових дій та додаткових відпусток за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язане з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, на які позивач набув право до 31 грудня 2023 року, з середнього розміру грошового забезпечення з виплат, нарахованих йому у 2023 році з урахуванням у складі грошового забезпечення сум додаткових винагород, передбачених постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення; обчислити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2024 рік у кількості 45 календарних днів, за додаткову відпустку, яка не надана ОСОБА_1 як учаснику бойових дій у кількості 14 календарних днів, компенсацію за 12 календарних днів щорічної додаткової відпустки за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язане з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням з середнього розміру грошового забезпечення за період з 01 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року (включно) з урахуванням у складі грошового забезпечення сум додаткових винагород, передбачених постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають в оподаткуванні грошового забезпечення ОСОБА_1 за час здійснення ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ з моменту набрання чинності Законом України №2308-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану», з 09 липня 2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору з доходу у вигляді грошового забезпечення, нарахованого з 09 липня 2022 року по грудень 2023 року та за березень 2024 року за час здійснення ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 01 лютого 2020 року по 19 травня 2023 року з розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу у розмірі 1762 грн, яка встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові виді грошового забезпечення) за період з 01 лютого 2020 року по 19 травня 2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо оподаткування військовим збором доходу у вигляді грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, починаючи з 09 липня 2022 року.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді військового збору, утриманого при виплаті доходу у вигляді грошового забезпечення за періоди безпосередньої участі позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, починаючи з 09 липня 2022 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
14 листопада 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої Вікторії Володимирівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі №520/4394/25 в частині відмовлених позовних вимог стосовно невключення до наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн на місяць, виплата якої передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Верховним Судом встановлено, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, тому судові рішення у такій справі можливо переглянути у касаційному порядку за умов, установлених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у системному зв'язку з підставами, визначеними частиною четвертою статтею 328 КАС України.
У касаційні скарзі представник позивача, посилаючись на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, справа має виняткове значення для позивача.
Отже, представник позивача у касаційній скарзі, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень позивач указує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, в обґрунтування якого зазначає, що судами застосовано норму права, якою передбачена виплата додаткової винагороди до 100 000 гривень військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у наказах Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 та від 01 вересня 2023 року №726, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 19 лютого 2025 року у справі №120/15494/23, від 24 вересня 2025 року у справі №200/243/23 у подібних правовідносинах.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки вказані заявником доводи потребують перевірки.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328-330, 334, 335, 338 КАС України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої Вікторії Володимирівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі №520/4394/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати справу №520/4394/25 із Харківського окружного адміністративного суду.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська