04 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 400/7469/24
адміністративне провадження № К/990/48466/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ І К»
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року
у справі №400/7469/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ І К»
до Головного управління ДПС у Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
24 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ І К» на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №400/7469/24, предметом спору у якій є визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Миколаївській області від 10 травня 2024 року № 1049614290902 (форма «ПС»), від 10 травня 2024 року № 1049714290902 (форма «ПС») і від 10 травня 2024 року № 1049814290902 (форма «ПС»).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року (ухваленому за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ І К» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10 травня 2024 року №10149814290902, №1049714290902, №1049614290902.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ І К» - відмовлено у повному обсязі.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на будь-який пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не містить належного обґрунтування, скаржник лише цитує обставини справи та висловлює свою незгоду із прийнятим рішенням, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
За таких обставин, скаржником у касаційній скарзі необхідно зазначити обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Аналізуючи текст касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що скаржником не наведено належних та обґрунтованих посилань на підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника із ухваленими рішеннями, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Загальне посилання на ухвалення судами попередніх інстанцій рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ І К» підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 243, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ І К» на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №400/7469/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ І К» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяР.Ф. Ханова