04 грудня 2025 року
м. Київ
справа №320/21349/25
адміністративне провадження №К/990/47969/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №320/21349/25 за позовом Державного підприємства "Завод 410 ЦА" до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,
Державне підприємство «Завод 410ЦА» звернулось до суду із позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило:
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанов Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 18.03.2025 у ВП НОМЕР_1, у ВП НОМЕР_2, від 27.03.2025 року у ВП НОМЕР_3, у ЗВП НОМЕР_4, від 21.03.2024 у ВП НОМЕР_2, від 04.04.2025 ВП НОМЕР_5;
- визнати протиправними та скасувати постанови про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 18.03.2025 у ВП НОМЕР_1, у ВП НОМЕР_2, від 27.03.2025 року, у ВП НОМЕР_3, у ЗВП НОМЕР_4, від 21.03.2024 у ВП НОМЕР_2, від 04.04.2025 ВП НОМЕР_5 прийнятих Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанов Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 18.03.2025 у ВП НОМЕР_1, у ВП НОМЕР_2, від 27.03.2025 року у ВП НОМЕР_3, у ЗВП НОМЕР_4, від 21.03.2024 у ВП НОМЕР_2, від 04.04.2025 ВП НОМЕР_5.
Визнано протиправними та скасовано постанови про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 18.03.2025 у ВП НОМЕР_1, у ВП НОМЕР_2, від 27.03.2025 року, у ВП НОМЕР_3, у ЗВП НОМЕР_4, від 21.03.2024 у ВП НОМЕР_2, від 04.04.2025 ВП НОМЕР_5 прийнятих Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ на користь Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» судовий збір у розмірі 18 168 грн 00 коп.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Міністерства юстиції України задоволено частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанов про арешт коштів Державного підприємства "Завод 410 ЦА" від 18.03.2025 у ВП НОМЕР_2 та від 04.04.2025 ВП НОМЕР_5 та визнання протиправними та скасування постанов про арешт коштів від 18.03.2025 у ВП НОМЕР_2 та від 04.04.2025 ВП НОМЕР_5 скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанов про арешт коштів Державного підприємства "Завод 410 ЦА" від 18.03.2025 у ВП НОМЕР_2 та від 04.04.2025 ВП НОМЕР_5, а також визнання протиправними та скасування постанов про арешт коштів від 18.03.2025 у ВП НОМЕР_2 та від 04.04.2025 ВП НОМЕР_5 закрито.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанов про арешт коштів Державного підприємства "Завод 410 ЦА" від 18.03.2025 у ВП НОМЕР_1 та від 21.03.2025 у ВП НОМЕР_2, а також визнання протиправними та скасування постанов про арешт коштів від 18.03.2025 у ВП НОМЕР_1 та від 21.03.2025 у ВП НОМЕР_2 скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, 20.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 через підсистему «Електронний суд» подало касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Касаційну скаргу від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 підписано ОСОБА_2, який на підтвердження своїх повноважень додав до матеріалів касаційної скарги довіреність, сформовану через підсистему "Електронний Суд".
Разом з тим, із тексту довіреності, сформованої через підсистему "Електронний Суд" слідує, що її видано в порядку передоручення. Так, ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 24.10.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1, уповноважив ОСОБА_2 представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку передоручення.
Своєю чергою, до касаційної скарги додано довіреність, сформовану через підсистему "Електронний Суд", з якої слідує, що керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 уповноважив ОСОБА_1 представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1.
Окрім копії витягу з ЄДР, який наявний в матеріалах справи, відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, які діють відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вони здійснюють представництво інтересів ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку самопредставництва.
Ба більше, документу, що підтверджує повноваження ОСОБА_1 уповноважувати інших осіб представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі й в порядку передоручення, до матеріалів скарги не додано, що унеможливлює визначення повноважень представника, який підписав касаційну скаргу.
Суд, зазначає, що 30.09.2016 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016.
Відповідно до положень частини 3 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Положеннями частини 4-статті 131-2 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до підпункту 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Отже, з 01.01.2020 представництво органів державної влади у справах, провадження в яких розпочато після 30.09.2016, здійснює виключно адвокат.
Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: "відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)" (частина третя статті 55 КАС України).
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування) або через представника (частина четверта цієї статті).
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Законодавець розмежував поняття "самопредставництво" та "представництво інтересів", які, відповідно, передбачають участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника.
З огляду на імперативні вимоги статей 1, 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів об'єднаної палати у справі №440/14831/23 дійшла висновку, що адміністративний суд для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника).
Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20 зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України. Також Велика Палата Верховного Суду в цій справі звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 аналізувала положення Цивільного процесуального кодексу України, які є аналогічними статтям 55, 59 КАС України, а також відповідним статтям, та вказала, що «з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Указаний підхід Великої Палати Верховного Суду підтримано в постанові Касаційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 420/16521/21, тощо.
Таким чином, у разі здійснення самопредставництва повноваження особи, яка підписує касаційну скаргу, мають бути підтверджені, зокрема: статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відомостями про займану посаду. При цьому, мається на увазі статут, положення органу (юридичної особи), а не його структурного підрозділу.
Разом з цим, слід зазначити, що й витяг з ЄДР, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ, як таку, яка може вчиняти дії від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень. Указане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 16.09.2021 у справі №280/8728/20, від 28.04.2022 у справі №160/9003/21, від 04.08.2022 у справі №640/12628/21, від 30.05.2024 у справі №569/21495/23.
Так, пункт 13 частини другої статті 9 Закону №755-IV передбачає, що в ЄДР містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
При цьому, згідно з частиною першою статті 10 Закону №755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як було зазначено, особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з ЄДР.
З урахуванням викладеного, Суд доходить висновку, що скаржником не надано доказів належного уповноваження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вчинення процесуальних дій від імені скаржника у розумінні частини четвертої статті 55 КАС України, у тому числі й витягу з ЄДР.
Зважаючи на вищенаведене, наявні в матеріалах касаційної скарги довіреності, сформовані через підсистему "Електронний Суд" щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не можуть достеменно підтверджувати повноваження означених осіб діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку самопредставництва.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання належних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вчинення процесуальних дій від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 у розумінні частини четвертої статті 55 КАС України та з урахуванням положень, наведених у мотивувальній частині ухвали.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №320/21349/25 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
А.В. Жук ,
Судді Верховного Суду