про відмову у відкритті касаційного провадження
03 грудня 2025 року
м. Київ
справа №580/4421/25
адміністративне провадження № К/990/47243/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кравчука В.М., суддів: Єзеров А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року (суддя Гаращенко В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року (колегія у складі суддів Ганечко О.М., Василенка Я.М., Кузьменка В.В.)
у справі № 580/4421/25
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (далі - ТОВ «Черкасиенергозбут»), в якому просила:
- визнати протиправними дії ПАТ «Черкасиобленерго» щодо відключення житла людини в АДРЕСА_1 від життєзабезпечуючого ресурсу (електроенергії) без попередження та законних підстав;
- визнати протиправними дії ПАТ «Черкасиобленерго» за допомогою шантажу примус ОСОБА_1 до заміни лічильника перед відновленням електропостачання без належного оформлення документів та надання їй других екземплярів;
- визнати протиправними дії ПАТ «Черкасиобленерго» щодо шахрайства із нарахування на забраному підприємством лічильнику 6324 кВт під час відсутності електроживлення за адресою: АДРЕСА_1 та бездіяльність щодо належної фіксації даного факту розбіжності та/або порушення у відповідних первинних документах;
- визнати протиправними дії ТОВ «Черкасиенергозбут» із безпідставного примусу ОСОБА_1 до сплати 27 648,00 грн за електроенергію, яку нараховано під час відсутності в зазначеному вище житлі електропостачання;
- визнати протиправними дії ТОВ «Черкасиенергозбут» із безпідставного приєднання та примусу ОСОБА_1 виконувати умови договору на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, в той час як ТОВ «Черкасиенергозбут» їх порушує;
- стягнути солідарно з ПАТ «Черкасиобленерго» та ТОВ «Черкасиенергозбут» на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн, яка була завдана через безпідставне відключення без попередження, залишення людини в небезпеці в мороз під час дії воєнного стану (фактично проведення боїв на території республіки України) без життєзабезпечуючого ресурсу (електроенергії) протягом 10 місяців, введення в оману за допомогою шантажу для заміни доказу злочину (лічильника), який нарахував під час відсутності електропостачання 6324 кВт, на платіжну картку № НОМЕР_2;
- стягнути з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ОСОБА_1 компенсацію поштових витрат на досудове врегулювання спору на суму 121,00 грн за послуги АТ «Укрпошта» на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 28.04.2025 відмовив у відкритті провадження за вказаним позовом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржила їх у касаційному порядку, просила скасувати та ухвалити нове рішення.
Верховний Суд ухвалою від 09.09.2025 повернув касаційну скаргу позивача на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 580/4421/25 згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України з підстав того, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
29.09.2025 позивач повторно звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 580/4421/25. Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2025 зазначену касаційну скаргу було повернуто скаржнику як таку, що не містила належних обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження.
17.11.2025 ОСОБА_1 втретє звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025. Підставами касаційного оскарження судових рішень визначила п. 3 ч.4 ст. 328, п. 1 і 2 ч. 2 ст. 353 КАС України.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Разом з тим, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах (ч. 1 ст. 19 КАС України), зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;
16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.
Згідно з ч. 2 названої статті Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (ч. 3 ст. 19 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті адміністративного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, дійшов висновку, що вказаний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України, оскільки спір у цій справі стосується захисту прав споживача і є спором у приватно-правових відносинах.
Черкаський окружний адміністративний суд виходив з того, що за змістом норм ч. 1 ст. 2, п.п. 1, 2 і 7 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 19, ст. п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Суд встановив, що спірні правовідносини пов'язані з наданням (припиненням їх надання) послуг з постачання електроенергії. ОСОБА_1 є побутовим споживачем цих послуг, а отже, спір виник між позивачем - фізичною особою та юридичними особами - ПАТ «Черкасиобленерго» й ТОВ «Черкасиенергозбут», які не здійснюють владних, управлінських функцій щодо позивача, а тому в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України не є суб'єктами владних повноважень. Відповідно оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.
Переглядаючи в порядку апеляційного провадження ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2025, Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з наведеними мотивами суду першої інстанції.
За правилами п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Пунктом 2 частини другої цієї статті встановлено, що суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За викладених обставин і наведеного нормативного регулювання, Суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі № 580/4421/25.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб