04 грудня 2025 року
м. Київ
справа №587/3483/25
провадження № К/990/47037/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Школьного Володимира Анатолійовича на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 02 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП,
14 листопада 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 17 листопада 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що адвокат Школьний В.А. звернувся в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП також ним було подано заяву про поновлення строку на оскарження. Згідно фабули постанови серії СУ №1331/25 від 22 травня 2025 року вбачається, що у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що ОСОБА_1 09 травня 2025 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії (що підтверджується витягом із журналу направлень на ВЛК та відеозаписом із портативної відеокамери від 09 травня 2025 року), таким чином порушив абзац 4 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачено ч частиною третьою статті 210-1 КУпАП, в особливий період.
Сумський районний суд Сумської області ухвалою від 02 вересня 2025 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року, на підставі частини третьої, четвертої статті 123 КАС України позовну заяву залишив без розгляду.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача оскаржив їх у касаційному порядку.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Залишаючи без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду для оскарження постанови, відповідно до частини другої статті 286 КАС України. Зазначає, що позивачу було достовірно відомо (13 травня 2025 року) про те, що відносно нього ведуться певні дії РТЦК, відомо про факт складання протоколу про адміністративне правопорушення, та те що розгляд справи призначено на 21 травня 2025 року о 14:25 год., що підтверджується клопотання про відкладення розгляду справи поданим 13 травня 2025 року позивачем до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому ОСОБА_1 зазначає, що 21 травня 2025 року перебуватиме поза межами міста Суми та вказані обставини унеможливлюють прибути 21 травня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняти особисто участь під час розгляду протоколу від 09 травня 2025 року СУ №1331/2025, надати пояснення з приводу обставин справи.
Разом з тим, розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідачем перенесено на 22 травня 2025 року о 14:30 год., та повідомлення про дату відкладення ОСОБА_1 направлено на його адресу у с. Склярівка Сумського району Сумської області, що підтверджується надісланням засобами поштового зв'язку листа від 15 травня 2025 року вих № 2/3900 (а.с. 48), який згідно фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 16 травня 2025 року (а.с. 48 зворотній бік) та даних трекінгу АТ «Укрпошта», № 4003400034854 отримано одержувачем 21 травня 2025 року (а.с.49).
Крім того, на контактний номер телефону (095) 320 35 63 ОСОБА_1 , який зазначено позивачем при поданні позовної заяви та апеляційної скарги, було надіслано 21 травня 2025 року о 15:10 год. текст повідомлення: «Розгляд справи СУ/1331/25 буде 22.05.2025 о 14-30 у ІНФОРМАЦІЯ_4 » (а.с. 49 зворотній бік - 50).
У подальшому копія постанови від 22 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення СУ № 1331/2025 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КпАП України надіслана відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим листом від 22 травня 2025 року № 214025 (а.с. 52) за його адресою проживання у с. Склярівка Сумського району Сумської області та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 22 травня 2025 року (а.с. 52 зворотній бік). Згідно даних трекінгу АТ «Укрпошта», № 4000900168750 вручено за довіреністю 30 травня 2025 року.
Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом засобами поштового зв'язку 21 липня 2025 року, тобто з пропуском строку встановленого частиною другою статті 286 КАС України.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач був обізнаний про винесення оскаржуваної постанови, проте дії позивача щодо пропуску строку відповідно до частини другої статті 268 КАС України із зверненням до суду з позовною заявою виразилися у певній пасивній поведінці ОСОБА_2 в частині дій щодо з'ясування фактів та обставин прийняття такої постанови та її якнайшвидшого оскарження.
Згідно висновків Верховного Суду, що висловлені у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 473/653/17 та від 18 січня 2019 року у справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
З огляду на предмет спору та зважаючи на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом 21 липня 2025 року, тобто, з пропуском визначеного частиною другою статті 286 КАС України строку для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі вимог статті 123 КАС України.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які покликається автор в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Школьного Володимира Анатолійовича на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 02 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 587/3483/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська