Справа № 639/8200/25
Провадження №1-кп/639/459/25
04 грудня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2025 за №12025221210000835, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, незаміжня, яка має на утриманні неповнолітню дитину, працевлаштована не офіційно, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,
28.09.2025 о 19.00 після отримання табельної вогнепальної зброї та проведення інструктажу керівництвом УПП в Харківській області ДПП екіпаж № 3103 у складі поліцейським взводу №1 роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_6 та інспектора взводу №2 роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 приступив до виконання своїх функціональних обов'язків із забезпечення публічної безпеки і порядку, первинного реагування на повідомлення про правопорушення, припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, охорони громадського порядку на території Холодногірського та Новобаварського районів м. Харкова.
Так, 28.09.2025 о 22 годині 30 хвилин екіпажем 3103, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які виконували покладені на них обов'язки з безперервного та цілодобового патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку на території Холодногірського та Новобаварського районів м. Харкова, був зупинений автомобіль «Мерседес Бенз 300Е» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Харків, вул. Навчальна, 35, під керуванням ОСОБА_8 , який перебував із ознаками алкогольного сп'яніння.
Надалі ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у громадському місці, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, порушуючи громадський порядок, вів себе зневажливо, кричав, виражався в адресу працівників поліції нецензурною лайкою, поводив себе зухвало та провокуючи, при цьому не реагуючи на прохання працівників поліції припинити протиправні дії продовжував вчиняти хуліганські дії, у зв'язку із чим, відповідно до ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію» працівники патрульної поліції застосували до ОСОБА_8 спеціальний засіб кайданки таким чином, що поліцейський взводу №1 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції ОСОБА_6 перебував в положенні сидячі на останньому.
В цей момент у двір будинку за вказаною вище адресою вийшла ОСОБА_4 , яка є знайомою ОСОБА_8 , та, діючи з тією метою, щоб працівник поліції ОСОБА_6 відпустив ОСОБА_8 , тобто з метою перешкодити працівникам поліції виконувати їхні службові обов'язки, почала вести себе зневажливо, кричати, висловлюватися в адресу працівників поліції нецензурною лайкою, вигукуючи погрози, поводила себе зухвало, провокуючи працівників поліції на конфлікт, при цьому не реагуючи на прохання останніх припинити свої протиправні дії.
В цей час у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел, спрямований на активний опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків, а саме екіпажу №3103 у складі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 під час спілкування з працівниками поліції, намагаючись показати свою перевагу перед представниками правоохоронного органу, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розуміючи, що працівники патрульної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та виконують в цей час свої службові обов'язки відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», вдягнені при цьому у формений одяг працівника поліції та мають при собі спеціальні засоби захисту, вогнепальну зброю, засоби відео-фіксації та засоби зв'язку, виявляючи свою неповагу, посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет, ігноруючи законні вимоги працівників поліції припинити протиправну поведінку, продовжила висловлюватись на їх адресу нецензурною лайкою, виражаючи її у грубій та зухвалій формі, що містила явну зневагу до працівників поліції, після чого, продовжуючи чинити опір працівникам УПП в Харківській області з метою, щоб працівник патрульної поліції ОСОБА_6 відпустив ОСОБА_8 , та використовуючи момент, коли працівник патрульної поліції перебуває в положенні сидячи, швидко скоротила дистанцію та нанесла один удар правою ногою по лівій виличній ділянці обличчя поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_6 , завдавши останньому фізичного болю.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначала про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, зібраними матеріалами справи, необхідність призначення останній покарання у виді штрафу в межах санкції відповідної частини статті КК України.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності, цивільний позов заявляти не буде, претензій будь-якого характеру ні до кого не має, щодо призначення обвинуваченій покарання поклався на розсуд суду. Учасники судового провадження не заперечували проти проведення судового розгляду за відсутності потерпілого, тому відповідно до вимог ст. 325 КПК України судом вирішено проводити судовий розгляд без потерпілого.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, визнала у повному обсязі, повністю підтверджує фактичні обставини його вчинення, надала пояснення щодо місця, часу, способу його скоєння так, як вони встановлені судом. Кваліфікацію кримінального правопорушення не оспорює. У вчиненому щиро розкаюється. Просила суворо не карати та призначити покарання у виді штрафу.
Показання обвинуваченої є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію обвинуваченої ОСОБА_4 , просила врахувати наявність у останньої неповнолітньої дитини, повне визнання вини обвинуваченою та її щире каяття, суворо не карати та призначити покарання у виді штрафу.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що вона не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності її позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів досудового розслідування, а саме даних, що характеризують особу обвинуваченої.
Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 342 КК України, тобто опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Перевіркою даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, незаміжня, має неповнолітню дитину, працевлаштована не офіційно, має постійне місце проживання та місце реєстрації.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, є повне визнання вини та щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нових правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченої, її відношення до скоєного кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, конкретні обставини справи, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення та його наслідки, особу ОСОБА_4 , яка раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, незаміжня, має неповнолітню дитину, працевлаштована не офіційно, має постійне місце проживання та місце реєстрації, обставини, що пом'якшують покарання, - повне визнання вини та щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, ураховуючи її майновий стан, думку прокурора щодо виду, розміру покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_4 , попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимність мети та невідворотність покарання.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 не обирався та підстав для його обрання у суду немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази: 2 DVD-R диска із 2 відеозаписами відповідно з боді-камер працівників патрульної поліції №471081 та № 473331, за адресою: м. Харків, вул. Навчальна, 35 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з урахуванням положень ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1