Справа № 638/20433/25
Провадження № 2/638/8376/25
04 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Дудка Є.М.,
розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
16.10.2025 позивач КП "ХТМ" звернулось до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 46353,89 грн, з яких 44394,79 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, 470,40 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2023, 179,26 грн - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.09.2023, 272,64 грн - за абонетську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2023, 782,40 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2023, 254,40 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобуджинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2023, інфляційні витрати - 1774,61 грн, 3% річних у сумі 671,83 грн, судові витрати 2550,02 грн.
Свої вимоги комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" обґрунтовує тим, що вони надають послуги централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідачі отримують ці послуги, проте не в повному обсязі сплачують вартість наданих послуг, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.
20.10.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, призначено судове засідання. Вирішено здійснювати розгляд справи у змішаній формі.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій підтримала позовні вимоги, просила розглядати справу за її відсутністю, не заперечувала проти винесення судом заочного рішення.
Від відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , яка дії в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, просили застосувати строки позовної давності та надати розстрочку у виконанні рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 та є споживачами послуг, які надаються КП «ХТМ».
Відповідно наданих позивачем розрахунків заборгованість відповідачів становить 46353,89 грн, з яких 44394,79 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, 470,40 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2023, 179,26 грн - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.09.2023, 272,64 грн - за абонетську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2023, 782,40 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2023, 254,40 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобуджинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2023.
Ст. 162 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Отже, отримуючи комунальні послуги, відповідач зобов'язаний вносити за них плату, яка відповідно доп.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання, холодної та гарячої води і водовідведення, затв. Постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 (які діяли на момент виникнення правовідносин) здійснюється щомісяця, не пізніше 20-го числа, що настає за розрахунковим періодом (місяцем).
За вимогами п. 5 ч. 3ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5 частини 2статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (який введено в дію з 01.05.2019) передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
На підставі ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 на офіційному сайті КП «ХТМ» розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності 01.12.2021.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м.Харкова КП «ХТМ» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.
З 01.12.2021 на підставі ч.5 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії на індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «ХТМ» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua від 31.10.2021.
Відповідно до п.4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.
п. 5 Індивідуальних договорів передбачає, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
Згідно з п.51,52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.
Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані послуги.
Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20.04.2016.
Згідно до п. 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", які діяли до 01.05.2022, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
п. 17, 18, 20, 30 Правил надання населенню послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, встановлює, що споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.
Оплата за надані послуги вноситься щомісячно, згідно норм і тарифів встановлених обласними державними адміністраціями.
Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст. 10 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.
З 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опублікований на офіційному сайті КП «ХТМ».
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія-товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Споживач теплової енергії- фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Тобто регулювання відносин здійснюється щодо постачання теплової енергії, яка призначена для купівлі- продажу. Основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
За Правилами користування теплової енергії від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергіє є фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, або юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно договору.
КП «ХТМ» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно із ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.
Матеріалами справи підтверджено, що КП «Харківські теплові мережі» постачало відповідачам теплову енергію, які її одержували і не відмовлялися від неї у встановленому законом порядку, внаслідок чого у відповідачів виник обов'язок оплачувати спожиту теплову енергія.
Згідно зі ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Частина перша статті 322 ЦК України передбачає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За правилами ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 64 ЖК України наймачі несуть рівні обов'язки по сплаті комунальних послуг, повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 користувалися послугами КП «ХТМ», проте вчасно не здійснювали їх оплату, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до надано позивачем розрахунку заборгованість відповідачів за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 становить 46353,89 грн.
Сумнівів у вказаному розрахунку немає.
Відповідачами заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
З матеріалів справи вбачається, що КП «ХТМ» звернулось до суду з позовом 16.10.2025, заборгованість позивач просить стягнути за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, тобто поза межами строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу строку позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подібний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), від 19 квітня 2023 року у справі № 199/782/21 (провадження № 61-1323св23), від 31 травня 2023 року у справі № 938/632/20 (провадження № 61-16716св21).
З цього можна зробити висновок, що у разі закінчення строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.
Як встановлено судом КП «Харківські теплові мережі» з квітня 2017 року по теперішній час надавались послуги з теплопостачання, які відповідач повинен оплатити.
З відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що у спірний період підприємством нараховувалася щомісячно плата за надані послуги, але відповідачами оплата послуг не здійснювалася, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Отже, судом встановлено, що відповідач фактично отримував житлово-комунальні послуги, проте належним чином не виконував своїх обов'язків щодо оплати наданих КП «Харківські теплові мережі» послуг, внаслідок чого у них утворилася заборгованість, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в межах строку позовної давності з урахуванням його продовження на час карантину.
У спірних правовідносинах обов'язок споживачів сплачувати за надані позивачем послуги є щомісячним. Отже, позовна давність до вимог про стягнення заборгованості, що існували в межах трирічного строку до дня набрання чинності згаданим Законом № 540-IX - 02 квітня 2017 року, тобто зі строком виконання з 02 квітня 2017 року вважається такою, що не спливла.
Отже, заборгованість з відповідача підлягає стягненню з 02.04.2017 по 30.09.2023. Відповідно до розрахунку заборгованості поза межами строку позовної давності пред'явлені вимоги щодо стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, а саме за період з 01.01.2017 по 30.09.2023. Судом здійснено розрахунок заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в межах строку позовної давності, тобто за період з 02.04.2017 по 30.09.2023, заборгованість становить 40014,86 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем здійснено нарахування інфляційних витрат та трьох відсотків річних за період з березня 2019 по листопад 2021 у такому розмірі: інфляційні витрати - 1774,61 грн, 3% річних - 671,83 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за послуги теплопостачання, три відсотки річних, інфляційні витрати, в межах строку позовної давності.
Відповідачами заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення суду, яке мотивоване тим, що вони мають скрутне матеріальне становище, відповідач ОСОБА_1 працює та отримує мінімальну заробітну плату, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 втратили роботу через війну, окрім того відповідач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.
Вирішуючи клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд керується таким.
Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Відповідно до ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з ст. 435ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.
Відповідачами на обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду надана довідка про доходи ОСОБА_1 , відповідно до якої сукупний дохід відповідача за період: травня 2025 року по жовтень 2025 року становить 48371,24 грн, відповідач ОСОБА_1 не працює та є внутрішньо переміщеною особою, а відповідач ОСОБА_3 не працює та не має доходу.
Ураховуючи доводи відповідачів щодо їх скрутного матеріального стану у зв'язку із військовою агресією та завдання справедливого вирішення даної справи на засадах добросовісності, розумності та пропорційності, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідачів та розстрочити виконання даного рішення на максимальний строк, передбачений законодавством України, а саме на 12 місяців, зі сплатою відповідних платежів по 1 233,90 грн кожним відповідачем щомісяця, з наступного місяця після набрання рішенням законної сили.
Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог.
Так, при звернені до суду позивачем заявлено вимоги на суму 48800,33 грн (100%), позов задоволено на суму 44420,40 грн (91%). Судовий збір сплачено у розмірі 2422,40 грн (100%). Отже, з відповідачів належить стягнути судовий збір, пропорційно до задоволених вимог, а саме 2204,40 грн (91%).
Окрім того, позивачем заявлено про стягнення 89,62 грн - витрати на отримання довідки та 38 грн - витрати на відправлення позовної заяви з додатками відповідачам..
За правилами ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення суми у розмірі 89,62 грн за отримання довідки про зареєстрованих осіб, проте доказів сплати за вказану довідку не надано, у зв'язку з чим вказана сума не підлягає стягнення.
Позивачем надано докази сплати за поштові послуги, так з наданих квитанцій вбачається, що позивачем були здійснені витрати на відправлення позовної заяви з додатками на суму 38 грн. У зв'язку з тим, що позивачем подано докази здійснення відповідних витрат на відправлення позовної заяви з додатками, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 38 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 150, 156, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 40014,86 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 02.04.2017 по 30.09.2023, 470,40 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2023, 179,26 грн - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.09.2023, 272,64 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2023, 782,40 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2023, 254,40 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобуджинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2023, 1774,61 грн -інфляційні витрати, 671,83 грн - 3% річних, а всього 44420 (сорок чотири тисячі чотириста двадцять) грн 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розстрочити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виконання рішення терміном на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою відповідних платежів по 1 233,90 грн кожним відповідачем щомісяця, з наступного місяця після набрання рішенням законної сили.
Стягнути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у розмірі 2242,40 грн, по 747,46 грн з кожного.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківського апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження м. Харків, вул. Мефодіївська, 11,61037.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_2
Суддя: І.В. Семіряд