Справа № 638/10692/24
Провадження № 1-кс/638/260/25
Іменем України
04 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківського районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024226240000514 від 09.06.2024, ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Слідчим відділом Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024226240000514 від 09.06.2024, ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом того, що 08.06.2024 до Харківського районного управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення від екіпажу патрульної поліції №
1105 про те, що 08.06.2024 під час несення служби екіпажем 1105 близько 09:53 на площі Павлівській було помічено порушення ПДР України водієм мотоцикла з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Водія було зупинено за адресою вул. Клочківська 25. Водій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 пред?явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ОСОБА_5 АДРЕСА_1 , та під час здійснення превентивних поліцейських заходів було встановлено, що за базами даних ІПНП за вказаним д.н.з. мотоцикл знято з обліку і присвоєно новий державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_6 АДРЕСА_2 , та видано інше свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
Відомості про вказаний факт внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226240000514 за попередньою правовою кваліфікацією передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
08.06.2024 у період часу з 11:31 год. до 11:36 год. дізнавачем СД ХРУП №3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_7 , проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 25, де у громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено пластикову картку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , на мотоцикл марки BMW моделі R1150RT, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, власник ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 , яке мало ознаки підробки.
Вилучене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 поміщено та упаковано в сейф-пакет Національної поліції України серії PSP № 1276541.
Згідно рапорту інспектора УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 під час несення служби у складі екіпажу 1105 (у складі Полтавець, Рябин) зупинили транспортний засіб марки BMW моделі R1150RT державний номерний знак НОМЕР_1 за порушення правил п.п.8.4.г ПДР України, а саме невиконання вимоги державного знаку 5.18 "Напрямок руху по смузі" о 09 год. 53 хв. за адресою: м. Харків. вул. Клочківська, 25. Водієм виявився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пред?явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власник ОСОБА_5 АДРЕСА_1 . Під час здійснення превентивних поліцейських заходів було встановлено, що за даним державним номерним знаком мотоцикл знято з обліку і присвоєно новий державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6 .
Також, на рамі мотоцикла нечіткий VIN-номер, а він номер н езбігається з базами даних ІПНП.
Водій транспортного засобу марки BMW моделі R1150RT ОСОБА_4 на підставі ст. 63 Конституції України відмовився надавати пояснення.
09.06.2024 вилучене в ході огляду місця події свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , на мотоцикл марки BMW моделі R115ORT, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, власник ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 визнано речовим доказом.
На підставі вищевикладеного у органа досудового розслідування є підстави вважати, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 має ознаки підробки, у зв?язку з чим, для з?ясування істини по кримінальному провадженню необхідно призначити судову технічну експертизу документа.
В обґрунтування клопотання зазначив, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначеного майна, можуть бути вжиті заходи та вчинені дії, направленні на його знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливити встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також проведення необхідних слідчих дій, а також зазначив, що майно, яке вилучене в подальшому може бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть відігравати роль речових доказів у кримінальному провадженні, а саме з метою встановлення наявності факту придбання наркотичних засобів, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене вище майно.
В судове засідання прокурор не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутністю. Неявка власника не перешкоджає розгляду клопотання.
Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
На підставі викладеного, з урахуванням положень ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор довів, що вилучене під час огляду місця події майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, при цьому потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, оскільки без застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження неможливе збереження зазначеного майна.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя дійшов висновку, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне накласти арешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), оскільки ненакладення арешту на тимчасово вилучене майно та повернення особі, у якої воно було вилучене, може призвести до його втрати, пошкодження.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед іншого зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України).
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 358,372 КПК України,
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024226240000514 від 09.06.2024, ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони відчуження, розпоряджання та користування на тимчасове вилучене в ході проведення огляду місця події від 08.06.2024 за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 25 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , на мотоцикл марки BMW моделі R1150RT, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, власник ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1