Справа №-613/2330/25 Провадження №-2-а/613/152/25
04 грудня 2025 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Уварової Ю.В.,
за участі секретаря Макушинської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 613/2330/25 провадження 2-а/613/152/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Тризни Є.М. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 776/2315-п від 25.09.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що 25.09.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 776/2315-п, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За змістом оскаржуваної постанови, 31.01.2025 гр. ОСОБА_1 було видано направлення № 397 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, але у встановлений законодавством термін ОСОБА_1 медичний огляд для визначення придатності до військової служби не пройшов.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не був належним чином проінформований про строки проходження ВЛК та відповідальність за порушення таких строків.
Крім того, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 проходив медичний огляд для визначення придатності до військової служби, медичний висновок на даний час є дійсним.
Ухвалою суду від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
28.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування запечень зазначила, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до наявних документів у ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 проходив медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, відповідно до протоколу № 63 від 20.05.2019 був визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час, що в свою чергу підтверджено записом у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 20.05.2019 року. 04.05. 2024 набув чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який скасував статус «обмежено придатний». Відповідно до вимог законодаства ОСОБА_1 мав пройти медичний огляд до 05.06.2025. ОСОБА_1 31.01.2025 отримав під особистий підпис направлення № 397 для проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, що підтверджено записом із журналу направлення на проходження медичного огляду, але за даним направленням медичний огляд не пройшов. Терміни проходження медичного огляду посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було доведено в усній формі. В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 мав ступінь придатності обмежено придатний до військової служби та відповідно вищезазначених правових норм зобов'язаний був пройти військово-лікарську комісію, але медичний огляд для визначення ступеня придатності не пройшов відносно нього 21.08.2025 електронною взаємодією було подано звернення №Е3309032 до органів Національної поліції щодо доставлення громадян які вчинили адміністративні правопорушення згідно ст. 210,210-1 КУпАП. 19.09.2025 року ОСОБА_1 був супроводжений представниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколу про адміністративне правопорушення. 19.09.2025 посадовою особою, яка визначена наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 уповноваженою для складення протоколів про адміністративне правопорушення, було складено протокол про адміністративне правопорушення №776 відносно ОСОБА_1 за порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Протокол про адміністративне правопорушення складався 19.09.2025 в присутності Позивача. Позивачу під час складання протоколу були роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України, а також дату, час та місце розгляду справи про адміністративн правопорушення. Позивач при складенні протоколу пояснень не надав, другий примірник протоколу отримав під особистий підпис. Абзацом 2 п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначено особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. Позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, а саме: маючи ступінь придатності обмежено придатний до військової служби, у визначений законодавством термін не пройшов військово-лікарську комісію чим порушив законодавство «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і вчинив адміністративне правопорушення. 25.06.2025 на розгляд справи ОСОБА_1 прибув, справу було розглянуто в його присутності за результатами розгляду начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №776/2315-п, у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень 00 копійок. 25.09.2025 постанову про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився отримувати. В подальшому постанова була направлена засобами поштового зв'язку на адресу місця проживання.
Представник позивача - адвокат Тризна Є.М. надав суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі позивача та його представника.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 надала суду заяву, у якій просила розглянути справу без участі представника відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 19.09.2025 офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_1 складено протокол, за змістом якого під час перевірки документів в ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов?язаним ОСОБА_1 . Відповідно до наявних у ІНФОРМАЦІЯ_2 документів було встановлено, що 31.01.2025 ОСОБА_1 було видано направлення № 397 на проходження медичного огляду для визначення ступеню придатності до військової служби, але у встановлений законодавством термін ОСОБА_1 медичний огляд для визначення ступено придатності до військової служби не пройшов. Рядовий запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 4 частини І статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не уточнив свої персональні дані, а саме: не пройшов медичний огляд для визначення ступеню придатності до військової служби за направленням № 397 від 31.01,2025, виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Тому приймаючи до уваги дані обставини, відносно ОСОБА_1 було подано звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.08.2025 № Е 3309032 до Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області шоло доставлення громадянина ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1КУпАП.
25.09.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 776/2315-п по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. /а.с.7/.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно зі ст. 235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно з ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізаціютягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий періодтягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).
Як вбачається з копії тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , останній визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у військовий час (протокол №63 від 20.05.2019).
Відповідно до копії витягу з додатку Резерв+, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , постановою ВЛК від 14.10.2025 визнаний придатним, має відстрочку до 19.02.2026 на підставі бронювання /а.с.13/, що також підтверджується копією військово-облікового документу № 240520231455719400003, виданого ОСОБА_1 .
Порядок проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 16 травня 2024 р. № 560 визначає, зокрема організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 63 Порядку № 560 визначено, що військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Згідно з пунктом 69 Порядку № 560, особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Згідно з пунктом 74 Порядку № 560, військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.
Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пунктів 74-1 та 74-3 цього Порядку, повинно містити таку інформацію: реєстраційний номер та дату направлення, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), дату народження особи, яка направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, мету та дату початку медичного огляду військово-лікарською комісією, назву установи (закладу охорони здоров'я) та її поштову адресу. За бажанням військовозобов'язаних та резервістів такі направлення надсилаються в електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Згідно з пунктом 74-1 Порядку № 560, для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного у пункті 74-3 цього Порядку).
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов'язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що військовозобов'язаний повинен проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби за рішенням керівника ТЦК лише на підставі направлення.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" Пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 22, ст. 196) викладено в такій редакції:
"2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з положеннями статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Так, представником відповідача до відзиву було долучено копію матеріалів справи № 776 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вказані матеріали справи містять копію протоколу № 776 від 19.09.2025, складеного щодо ОСОБА_1 , копію паспорта ОСОБА_1 , копію витягу з АІТС Оберіг, копію виписки з амбулаторної картки № 87388 для МСЕК, копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, копію витягу з Журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, копію заяви про відкриття виконавчого провадження, копію постанови № 776/2315-п, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП /а.с.7/.
Представник позивача у позовній заяві заяві зазначив, що ОСОБА_1 не був проінформований про строки проходження ВЛК та за відповідальність порушення таких строків.
Копією витягу з Журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію підтверджується той факт, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби та позивачу видано направлення № 397 від 31.01.2025 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби, яке отримане ОСОБА_1 під підпис з роз'ясненням відповідальності за ухилення від проходження медичного огляду.
Отже, твердження представника позивача про те, що позивач не був ознайомлений з наслідками ухилення від проходження медичного огляду спростовуються наданими відповідачем доказами.
Водночас, з Журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію вбачається, що він містить графу «строк проведення військово-лікарської комісії» та в даній графі підпис ОСОБА_1 відсутній, що є порушенням пункту 74-1 Порядку № 560, у якому вказано про те, що під час вручення роздрукованого направлення військовозобов'язаним та резервістам під особистий підпис до відома доводиться, зокрема строк завершення медичного огляду.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 в усній формі було доведено до відома терміни проходження медичного огляду, однак таке твердження відповідача не знайшло свого підтвердження у досліджених судом доказах.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували той факт, що позивачу було повідомлено про терміни проходження медичного огляду, суд доходить висновку, що підстави для притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відсутні.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 р. у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі N 463/1352/16-а зробив висновок про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, виходячи з викладеного, суд доходить висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , скасування постанови № 776/2315-п від 25.09.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в сумі 605,60 грн., позов задоволено в повному обсязі, а тому витрати в сумі 605,60 грн., відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241, 242, 243, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд-
Позов ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову № № 776/2315-п від 25.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження, АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя