Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/5871/25
25 листопада 2025 року м. Сарни
Суддя Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюк Б.К.,
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП роз'яснено,
24.10.2025 року інспектором УПП в Рівненській області було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 24.10.2025 року о 23 годині 38 хвилин на 291км 500м автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин керував автомобілем марки Mercedes-Benz 811D, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП .
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, вказував, що він дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду, оскільки транспортним засобом не керував. Пояснив, що він з братом займаються наданням евакуатора, того вечора їм зателефонував чоловік та попросив надати евакуатора щоб витягнути автомобіль з кювета. Вони попросили водія, який у них працює виїхати на місце пригоди , а оскільки він виїжджав вперше, то поїхали з ним. На місці пригоди були працівники поліції, які ймовірно охороняли місце ДТП. Їхній водій розпочав діставати автомобіль, а він з братом стояв поруч і допомагали причепити автомобіль та контролювали обстановку. Через якийсь час, чоловік автомобіль якого діставали, почав казати, що вони додатково пошкоджують його автомобіль та покликав поліцейських. Водій евакуатора злякався та викликав таксі. В той час коли працівники поліції пропонували пройти йому огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння водій знаходився в автомобілі таксі, поруч з місцем поліції, а працівник а працівник поліції не взяв до уваги його пояснення та не вжив заходів щоб встановити особу яка керувала евакуатором та склав на нього протокол про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, є, зокрема, водії транспортних засобів, які відмовились на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я) (п. 7 розділу І Інструкції).
Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, є водії транспортних засобів, які знаходяться у стані алкогольного сп'яніння, даний факт фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення.
Диспозицією ч. 1ст. 130 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є водії транспортних засобів, тобто особи, які безпосередньо здійснюють керування транспортним засобом.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, за яким «керування транспортним засобом» виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року Верховний Суд зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом- це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Підсумовуючи наведене у своєму системному взаємозв'язку слід дійти висновку, що до адміністративної відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, може бути притягнуто виключно особу, яка керувала транспортним засобом та була виявлена працівниками поліції з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись або перебував у рухомому стані.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, було надано докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №493245 від 25.10.2025; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 не проводився у зв'язку з його відмовою; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП « Сарненська ЦРЛ» від 25.10.2025, згідно з яким огляд ОСОБА_1 не проводився; відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського.
Дослідивши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейських за 24.10.2025, встановлено, що вказаний відеозапис не містить зафіксованого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинки поліцейським вказаного автомобіля за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, до протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130 КУпАП, працівниками поліції не долучено будь-яких доказів, які б вказували на факт керування останнім транспортним засобом.
Наведені обставини свідчать про відсутність в діях останнього об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виключає склад вказаного правопорушення.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Суд ухвалює рішення виключно на підставі доказів, які є у матеріалах справи.
На підставі ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд вважає, що надані працівниками поліції докази не свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд враховуючи, положення ст. 251 КУпАП, оцінивши наявні у даній адміністративній справі докази у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд Рівненської області.
Суддя: