Справа № 570/1560/25
провадження № 2/570/1163/2025
25 листопада 2025 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю прокурора Прокопчук О.В.,
відповідачів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
їх представника адвоката Шміда В.В.,
представника відповідача Шилана О.С.,
секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши клопотання по цивільній справі за позовом Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, керівника Рівненської окружної прокуратури Максимчука Андрія Петровича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,
покликаючись на те, що передача земельної ділянки у приватну власність за рахунок земель загального призначення порушує інтереси мешканців територіальної громади (с.Бармаки) та перешкоджає вільному використанню проїзду, керівник Рівненської окружної прокуратури Андрій Максимчук у поданій 04 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" позовній заяві просить усунути перешкоди у здійсненні Шпанівською територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,1149 га, кадастровий номер 5624681500:06:000:0536 шляхом:
- визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ №785424, виданого 26.08.2010, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.08.2007 №2-785 та рішення Великожитинської сільської ради від 19.03.2010 №553;
- ??визнання недійним свідоцтва про право на спадщину від 06.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г., зареєстрованого в Реєстрі за №478;
- ??визнання недійним договору дарування земельної ділянки від 10.05.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г., зареєстрованого в Реєстрі за №491;
- ??скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна державної реєстрації права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,1149 га, кадастровий номер 5624681500:06:000:0536 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1823495056246) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на вказану земельну ділянку;
- ??скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:06:000:0536.
21 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_3 направила клопотання про залишення позову без розгляду (у новій редакції), у якому просить залишити позов без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Звертає увагу суду, що через рік після складання вмотивованого висновку про відсутність підстав для вжиття заходів прокурорського реагування, прокурор ініціює новий судовий процес для вирішення того ж питання за участю тих самих учасників. Позов обгрунтовує тим, що "передача земельної ділянки у приватну власність за рахунок земель загального призначення порушує інтереси мешканців територіальної громади (зокрема, жителів с.Бармаки), перешкоджає вільному використанню проїзду, що сполучає вул.Шевченка та вул.Центральну". Стверджує, що документи подані до суду як докази у справі, є тими ж документами, які розглядалися Рівненською окружною прокуратурою та Шпанівською сільською радою для надання відповіді на Колективне звернення с. Бармаки від 23.11.2023, окрім одного - висновку судової земельно-технічної експертизи №240729/4_ЮШ від 20.09.2024, на вирішення якої поставлені питання передачі у власність спірної земельної ділянки за рахунок земель загального користування. Вказує, що, досліджуючи містобудівну документацію с.Бармаки, технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, документи, що засвідчували перехід права власності на дану земельну ділянку від одних осіб до інших, дані державних реєстрів та державного земельного кадастру, судові рішення по справі№570/2664/17, відповідь Шпанівської сільської ради до Рівненської окружної прокуратури в Листі від 28.12.2023 року, орган прокуратури підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не встановив.
25 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду аналогічне клопотання про залишення позову без розгляду з тих самих підстав.
У судовому засіданні сторона відповідача підтримала подані клопотання про залишення позову без розгляду, просить їх задоволити.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Крім цього, для повного та всебічного дослідження справи просив витребувати у Шпанівської сільської ради графічні матеріали з пояснювальними записками генерального плану населеного пункту, схеми планування с.Бармаки, плану зонування та детального плану території в чинній редакції та в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин (29.12.1993, 11.08.2007, 19.03.2010, 26.08.2010), а саме в частині, що стосується розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:06:000:0536, за можливості нанесенням (умовних знаків) розташування, а також, у разі наявності, іншу містобудівну документацію, на підставі якої було визначено розташування проїзду в районі вулиць Шевченка та Центральна в с.Бармаки; розроблену містобудівну документацію, яка погоджена в установленому законом порядку, однак наразі не затверджена, зокрема детальний план території в межах якої розташована спірна земельна ділянка та проїзд в районі вулиць Шевченка та Центральна в с.Бармаки, а також інформацію про причини незатвердження вказаної документації.
Суд дійшов таких висновків.
Щодо представництва прокурора
Відповідно до вимог ст.12, 13 ЦПК України принципами здійснення цивільного судочинства є, в тому числі, змагальність сторін, диспозитивність цивільного судочинства.
Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».
Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з ч.3 ст.23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Ч.4 ст.23 Закону встановлює, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. /п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України/.
З огляду на викладене, суд вважає, що прокурор у поданій позовній заяві вказав підставу для здійснення представництва інтересів держави, передбачену ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та обґрунтував її. Щодо способів захисту прокурора, які зазначені ним в прохальній частині позовної заяви, суд вирішить це питання під час ухвалення судового рішення по суті справи. Суд вважає, що в підготовчому засіданні в порядку ч.1 ст.186 ЦПК України, виконані завдання підготовчого провадження щодо остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу та з'ясування заперечень проти позовний вимог.
На стадії підготовчого провадження суд також не встановив підстав для залишення позову без розгляду за ст.257 ЦПК України, тому в клопотанні відповідача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду необхідно відмовити.
Щодо клопотання про витребування доказів
За змістом ст.76,81,95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із засобів встановлення таких даних є письмові докази (документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у ч.2, 3 ст.83 цього Кодексу /ч.1 ст. 84 ЦПК України/.
Ч.2 ст.84 ЦПК України встановлено, що у клопотанні про витребування доказів, окрім іншого, має бути зазначено: обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Предмет доказування визначається як сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, тобто фактів, з якими закон пов'язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, з урахуванням зазначеного, суд дійшов переконання, що заява Рівненської окружної прокуратури про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки подавач не довів належність наявної інформації у витребуваних документах щодо предмета доказування, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи, та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на викладене, керуючись 84, п.2 ч.1 ст.257, 353 ЦПК України, суд
відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду.
Відмовити у задоволенні клопотання Рівненської окружної прокуратури про витребування доказів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кушнір Н.В.