04 грудня 2025 року
м. Київ
справа №160/20691/24
адміністративне провадження №К/990/47158/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №160/20691/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяни Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів НОМЕР_1 від 24 липня 2024 року;
- притягти до відповідальності за незаконні дії приватного виконавця Лисенко Ю. О.;
- притягти до відповідальності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Т. М.;
- направити ухвалу до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату з приводу позбавлення ліцензії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Т. М. за грубі порушення;
- за неправомірні дії, нанесення моральних та матеріальних збитків стягнути на його користь з приватного виконавця Лисенко Ю. О. кошти в розмірі 364270,42 грн;
- за неправомірні дії, нанесення моральних та матеріальних збитків стягнути на його користь з приватного нотаріуса Гончаренко Т. М. кошти в розмірі 364270,42 грн;
- за неправомірні дії, нанесення моральних та матеріальних збитків, незаконне блокування пенсійного рахунку та списання з нього коштів стягнути на його користь з АО «Державний ощадний банк України» кошти в розмірі 364270,42 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 закрито.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.
Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
Скаржник повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/20691/24.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 18 березня 2025 року, а касаційну скаргу передано до відділення поштового зв'язку 13 листопада 2025 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
При цьому, скаржник у касаційній скарзі не порушує питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
За таких обставин, Верховний Суд пропонує подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначити поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження.
За приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність її застосування.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що аргументи заявника зводяться до часткового опису обставин справи, з посиланням на норми КАС України. Проте аргументів щодо неправомірності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення ним інших процесуальних норм у скарзі не наведено.
Суд наголошує, що підставами касаційного оскарження можуть бути не будь-які порушення процесуального права, а лише ті, які впливають на правильність вирішення судом процесуального питання або які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Водночас позивач не обґрунтовує у чому полягає порушенням судом норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження.
Разом з тим Верховний Суд уже надавав пояснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстави касаційного оскарження судового рішення, однак скаржник так і не врахував зауваження, викладені Верховним Судом, зокрема в ухвалі від 22 жовтня 2025 року, зміст касаційної скарги є ідентичним попередньо поданій касаційній скарзі, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою. Це свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавав Верховний Суд.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У касаційній скарзі скаржник зауважує на тому, що він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У цьому контексті Суд зазначає, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
На основі цього Суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Тож ураховуючи предмет спору в цій справі, судовий збір за звернення з касаційною скаргою належить сплачувати на загальних засадах.
Однак, при поданні касаційної скарги скаржником не долучено документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (чинному на час звернення скаржника з касаційною скаргою) станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3028 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
В прохальній частині касаційної скарги позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду.
Отже, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень, встановлених статтею 349 КАС України, та зазначити яке саме рішення суду ним оскаржується у цій справі, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, де зазначити рішення суду, яке оскаржується.
При цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями самостійно встановлювати яке саме судове рішення та по якій саме справі є предметом касаційного оскарження, а тому такий недолік потребує усунення заявником касаційної скарги.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями, уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскаржуваного судового рішення та обґрунтувань своєї позиції, документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі та уточнити вимоги касаційної скарги та чітко вказати оскаржувані судові рішення та дату їх прийняття.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №160/20691/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько