26 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/9966/23 пров. № А/857/35992/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання: Ільченко А.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року (суддя Поліщук О.В., ухвалене в м. Рівне о 10:08, повний текст складено 30.07.2025) у справі №460/9966/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення,-
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив:
визнати протиправним і скасувати наказ Державної податкової служби України (далі - ДПС, відповідач-1) №152 від 07 березня 2023 року «Про порушення дисциплінарного провадження»;
визнати протиправним і скасувати наказ ДПС «Про накладення дисциплінарного стягнення» №8-дс від 14 квітня 2023 року, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII);
поновити позивача на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач-2);
виплатити позивачу середньомісячну заробітну плату за період відсторонення від виконання обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом ДПС України від 07.03.2023 № 152 порушено дисциплінарне провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків стосовно позивача та вирішено відсторонити його від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження. Стверджує, що цей наказ винесено відповідачем безпідставно, без достатньої інформації про ймовірне вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, а відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків здійснено невмотивовано. Вважає спірні накази відповідача та своє звільнення з займаної посади протиправними з огляду на те, що відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки жодних фактів неналежного виконання позивачем функцій з координації та контролю за роботою підпорядкованих структурних підрозділів, невиконання чи неналежного виконання посадових обов'язків, порушення правил етичної поведінки, правових чи службово-дисциплінарних норм поведінки при проведенні дисциплінарного провадження відповідачем встановлено не було. Крім того, стверджує про процедурні порушення під час здійснення дисциплінарного провадження, які полягають у формуванні дисциплінарної комісії, у позбавленні його права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження та надання пояснень перед накладенням дисциплінарного стягнення. Вказує, що порушені у поданні Дисциплінарної комісії та наказі про накладення дисциплінарного стягнення питання стосуються роботи комісій контролюючого органу, створених відповідно до Порядку № 1165. Вважає застосування до нього дисциплінарного стягнення за рішення, прийняті колегіальним органом, протиправним, позаяк відповідальність має індивідуальний характер. Зауважує, що в матеріалах дисциплінарного провадження та наказі про звільнення не зазначено у чому саме полягає несумлінне та недобросовісне виконання позивачем обов'язків державного службовця під час організації роботи Комісій, роботи із платниками податків, які фігурують в рішеннях Комісій, та до яких негативних наслідків це призвело.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року визнано протиправним та скасовано наказ ДПС №8-дс від 14 квітня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області з 21 серпня 2023 року. Стягнуто з ГУ ДПС у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за період відсторонення від виконання посадових обов'язків з 07 березня 2023 року по 14 квітня 2023 року в розмірі 30201,47 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року апеляційні скарги Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України задоволено частково. Змінено рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі № 460/9966/23 та вирішено вважати ОСОБА_1 поновленим на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області з 22 серпня 2023 року. У задоволенні решти вимог апеляційних скарг відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21 березня 2025 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №460/9966/23, а справу направлено на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд, надаючи оцінку рішенням судів попередніх інстанцій, звернув увагу на те, що звертаючись до суду за захистом порушених прав та не погоджуючись з накладеним дисциплінарним стягненням у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, ОСОБА_1 також просив поновити його на посаді заступника начальника ГУ ДПС в Рівненській області та виплатити середньомісячну заробітну плату за період відсторонення від виконання обов'язків за посадою. Тобто, ОСОБА_1 скористався правом оскаржити наказ в.о. Голови ДПС України від 14.04.2023 № 8-дс, при цьому наказ про припинення державної служби та звільнення від 21.08.2023 він не оскаржував у межах цієї справи. Як встановив суд першої інстанції, у день останнього судового засідання у цій адміністративній справі - 21.08.2023, позивач дізнався про прийняття ДПС України наказу від 21.08.2023 № 1011-о «Про припинення державної служби та звільнення», яким припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області, у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII. Вказав, що скасування наказу про дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення особи на підставі частини першої статті 65 Закону № 889-VIII не є підставою для автоматичного її поновлення на посаді. Для поновлення особи на посаді потрібно надати оцінку наказу про звільнення, який, хоч і є похідним від наказу про дисциплінарну відповідальність, але є окремим адміністративним актом, що в силу пункту 19 статті 4 КАС України має правову природу індивідуального акта управлінського характеру, який стосується прав та інтересів визначеної в акті особи. Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про «вторинність» чи «формальність» наказу про припинення державної служби є помилковими, як і висновки про фактичний їх вихід за межі позовних вимог, вказавши на необхідність поновлення позивача на роботі з 21 (22) серпня 2023 року. У той же час такими рішеннями мета повного захисту прав та інтересів позивача (фізичної особи) від протиправних дій та рішень суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог частини другої статті 9 КАС України, не була досягнута з огляду на доводи касаційних скарг відповідачів в частині порушення судами норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
15.04.2025 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій просив: визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 07 березня 2023 року №152 «Про порушення дисциплінарного провадження»; визнати протиправним та скасувати наказ від 14 квітня 2023 року № 8 дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»; визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 21 серпня 2023 року № 1011-0 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »; зобов'язати керівника Державної податкової служби України поновити на посаді заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області. Вважати діючим наказ Державної податкової служби України №1021-о від 21 серпня 2024 року «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ». Виплатити середньомісячну заробітну плату за період відсторонення від виконання посадових обов'язків. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 272 854 грн. 66 коп. Допустити рішення суду до негайного виконання.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову задоволено частково. Прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову в частині доповнення первісних позовних вимог вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової служби України від 21.08.2023 № 1011-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи № 460/9966/23 з урахуванням такої заяви у прийнятій судом частині. У прийнятті до розгляду решти заяви, - відмовлено.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 21.08.2023 № 1011-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Рівненській області та Державна податкової служби України подали апеляційні скарги. Вважають, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги Головне управління ДПС у Рівненській області покликаються на те, що виконання обов'язків начальника ГУ ДПС у Рівненській області зумовлює персональну відповідальність за рішення, прийняті в межах компетенції ГУ ДПС у Рівненській області. Зазначає, що за результатами проведеного моніторингу та аналізу наявної інформації встановлено, що причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу, є незабезпечення в.о. начальника ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 належної роботи структурних підрозділів та ефективного контролю підлеглих, що призвело до вказаних негативних наслідків. Вважає, що позивачем допущено несумлінне та недобросовісне виконання обов'язків державного службовця, в.о. начальника територіального органу ДПС. Виявлені ознаки порушення трудової дисципліни в діях ОСОБА_1 за період покладення виконання обов'язків начальника ГУ ДПС у Рівненській області при адмініструванні платників Рівненської і Харківської областей утворюють склад дисциплінарного проступку, що виявляється у порушенні Присяги державного службовця. Наказ про звільнення не був прийнятий суб'єктом призначення позивача на момент звернення до суду із позовною заявою, а відповідно прав та інтересів позивача не порушував, предметом спору не був, відтак, відсутні підстави, передбачені ч. 3 ст. 47 КАС України, для зміни предмету позову.
Державна податкова служба України в обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що посилання позивача на порушення процедури формування дисциплінарної комісії є такими, що не відповідають дійсності, не мають нормативно-правового підґрунтя, а тому є такими, що не підлягають розгляду. Вирішуючи питання щодо наявності в діях позивача складу такого дисциплінарного проступку, як порушення Присяги державного службовця, ДПС взято до уваги, що дії ГУ ДПС у Рівненській області призвели до розповсюдження ймовірного ризикового податкового кредиту, що особливо важливо в період воєнного стану, коли кожен громадянин має особливо сумлінно виконувати свої обов'язки, тим більше на посаді в органі, який забезпечує більшу дохідну частину бюджету. Враховуючи, що наказ №152 від 07.03.2023 «Про порушення дисциплінарного провадження» за своєю суттю не передбачає накладення дисциплінарного стягнення, а приймається з метою з'ясування та визначення ступеня вини, характеру та тяжкості вчинення дисциплінарного проступку, то оскарження даного наказу нормами законів не передбачено.
Просять скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивачем подано відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити без змін рішення суду.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представників Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України, які просили задоволити апеляційні скарги, позивача, який просив залишити без змін рішення суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Згідно ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 25 серпня 2021 року проходить державну службу на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області, категорія державного службовця «Б» та з 13 січня 2022 року на нього покладено виконання обов'язків начальника ГУ ДПС у Рівненській області (наказ ДПС України № 36-О).
Відповідно до наказу ДПС України від 28 березня 2022 року № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами) повноваження Головного управління ДПС у Харківській області закріплено за ГУ ДПС у Рівненській області.
Відповідно до цього наказу, з метою виконання завдань і функцій обслуговування платників, зареєстрованих у Харківській області, створена Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Рівненській області, головою якої з 10 червня 2022 року по 25 січня 2023 року був ОСОБА_1 .
Водночас, в ГУ ДПС у Рівненській області діяла Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в ЄРПН, по обслуговуванню платників податку, зареєстрованих в Рівненській області, головою якої було призначено Зою Хоній.
Позивач не входив до складу цієї Комісії.
07 березня 2023 року в.о. Голови ДПС Тетяні Кірієнко директором Департаменту забезпечення відомчого контролю Крістіною Адамчук подано доповідну записку № 218/99-00-02-03-01-13 Про результати моніторингу роботи Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненській області, з пропозицію з метою поліпшення стану організації роботи Комісії, недопущення виявлених за результатами моніторингу порушень та недоліків, посилення відповідальності посадових осіб за виконання покладених службових обов'язків, ініціювання дисциплінарних проваджень для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стосовно посадових осіб, з вини яких допущено виявлені недоліки та порушення, та про вжиття заходів з метою усунення недоліків, вказаних у доповідній записці.
У доповідній записці міститься опис рішень, які приймалися Комісією регіонального рівня щодо суб'єктів господарювання відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).
До доповідної записки видано доручення про порушення дисциплінарних проваджень для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків, що полягають у неналежному виконанні посадових обов'язків з координації та контролю за роботою підпорядкованих структурних підрозділів стосовно заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 за період керівництва роботою ГУ ДПС у Рівненській області із відстороненням від виконання посадових обов'язків, та заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_2 . Керівництву ГУ ДПС у Рівненській області забезпечити усунення виявлених порушень вимог нормативно-правових актів та внутрішньо-розпорядчих документів, та вжити заходів з метою притягнення до відповідальності винних посадових осіб, зокрема, шляхом ініціювання дисциплінарних проваджень відповідно до законодавства.
Наказом в.о. Голови ДПС України від 07 березня 2023 року №152 порушено дисциплінарне провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків стосовно заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 за період керівництва роботою ГУ ДПС у Рівненській області. Відсторонено ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження.
Позивач ознайомлений із вказаним наказом 08 березня 2023 року.
Наказом ДПС України № 254-о від 08.03.2023 у зв'язку із службовою необхідністю визнано таким, що втратив чинність наказ ДПС від 13.01.2022 № 36-о «Про покладення виконання обов'язків на ОСОБА_1 » з 08.03.2023.
Листом Дисциплінарної комісії від 24.03.2023 позивачу запропоновано у строк до 29.03.2023 надати особисті пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.
28.03.2023 позивачем надано відповідні письмові пояснення.
Листом Дисциплінарної комісії від 30.03.2023 № 7955/6/99-00-02 позивача запрошено на засідання Дисциплінарної комісії ДПС, заплановане на 05.04.2023.
05.04.2023 відбулося засідання Дисциплінарної комісії за участю позивача, результати якого оформлені протоколом № 14 від 05.04.2023 та складено подання про результати розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до вказаного подання Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДПС України за результатами проведеного аналізу встановлено недоліки і порушення у роботі ГУ ДПС у Рівненській області при відпрацюванні наявних матеріалів та узагальненої інформації, а також певні розбіжності у роботі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Рівненській області у межах виконання Порядку № 1165 та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, у частині несвоєчасного опрацювання інформації щодо здійснення ризикових операцій суб'єктами господарювання, включення останніх до переліку ризикових платників податку, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по суб'єктах господарювання з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Вілс Компані», ТОВ «Полідор», ТОВ «Філстранскомпані», ТОВ «Торговий будинок Ліга Трейд», ТОВ «Агроком Нова Водолага», ТОВ «Агроліга», ТОВ «Агроліга-Трейд», ТОВ «Вікстранс», ТОВ «Ліф компані груп», ТОВ «Торгова фірма «Мілі груп», ТОВ «Дінеро компані», ТОВ «Ахава трейдінг», ФГ «Первомагро», ТОВ «Вітойл», ТОВ «Альтернатів енерджи сорсес компані», ТОВ «Пром-хім», ТОВ «Нафтотех», ТОВ «Мак-тм», ТОВ «Науково-технічна і фінансовао-промислова компанія Вгік», ТОВ «УБТС», ТОВ «Лерна ойл», ТОВ «Вінтрейд ЛТД», ТОВ «Ф'юел продакшн», ТОВ «Арей глобал», ТОВ «Укрконсалтинг+», ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс груп», ТОВ «Хімбудтрейд», ТОВ «Грінекспорт».
Встановлено неналежну роботу Комісій регіонального рівня, яка полягає у прийнятті рішень про невідповідність критеріям ризиковості щодо платників податків, які ймовірно здійснюють ризикові операції, за відсутності необхідних документів (не усунуто підстави, за якими було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості), що, на думку дисциплінарної комісії, призвело до розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту.
Причинами й умовами, які призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу, визнано незабезпечення позивачем належної організації роботи структурних підрозділів та ефективного контролю підлеглих, що призвело до вказаних негативних наслідків.
За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи (протокол засідання Дисциплінарної комісії ДПС від 05 квітня 2023 року № 14) у діях заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 за період керівництва роботою ГУ ДПС у Рівненській області вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статті 65 Закону № 889-VIII, що полягає у порушенні Присяги державного службовця. Рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Рівненській області, ефективного контролю підлеглих, що призвело до негативних наслідків та порушення Присяги державного службовця.
Листом Дисциплінарної комісії від 05.04.2023 позивача повідомлено про внесення 05.04.2023 подання про результати розгляду дисциплінарної справи суб'єкту призначення та запропоновано подати пояснення на ім'я останнього в порядку ст. 75 Закону № 889 і п.35 Порядку № 1039.
Позивач звернувся до в.о. Голови ДПС України із заявою від 07.04.2023 про надання матеріалів дисциплінарної справи для ознайомлення з метою підготовки пояснень та просив повідомити про час і місце ознайомлення, які призначити після завершення його стаціонарного лікування. Вказана заява отримана відповідачем 10.04.2023, що підтверджується датою вхідної кореспонденції ДПС України, проставленій на заяві.
Листом Дисциплінарної комісії від 11.04.2023 позивача повідомлено про те, що право ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи могло бути реалізовано до моменту внесення подання Дисциплінарною комісією суб'єкту призначення.
12.04.2023 складено Акт про ненадання пояснень позивачем перед накладенням дисциплінарного стягнення.
Наказом Державної податкової служби України від 14.04.2023 № 8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», на підставі наказу ДПС від 07.03.2023 № 152 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в.о. Голови ДПС від 07.03.2023 № 36-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 07.03.2023 № 218/99-00-02-03-01-13 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України проведено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 , та вирішено застосувати до заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 ст. 65 Закону № 889, в перший робочий день, після виходу на роботу. Підстава: подання Дисциплінарної комісії від 05.04.2023 № 346/99-00-02-ДК, акт про ненадання пояснень від 12.04.2023.
Відповідно до наказу за результатами проведеного аналізу встановлено недоліки і порушення у роботі ГУ ДПС у Рівненській області при відпрацюванні наявних матеріалів та узагальненої інформації, а також певні розбіжності у роботі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Рівненській області у межах виконання Порядку № 1165 та Порядку № 520 у частині несвоєчасного опрацювання інформації щодо здійснення ризикових операцій суб'єктами господарювання, включення останніх до переліку ризикових платників податку, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по суб'єктах господарювання з ознаками ризиковості, зокрема щодо ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс груп» (код ЄДРПОУ 40445002), ТОВ «Хімбудтрейд» (код ЄДРПОУ 13971998).
За результатами проведеного моніторингу та аналізу наявної інформації, викладеної у доповідній записці Департаменту забезпечення відомчого контролю від 07 березня 2023 року встановлено, що причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу, є незабезпечення заступником начальника ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 (за час виконання обов'язків начальника ГУ ДПС у Рівненській області) належної організації роботи структурних підрозділів та ефективного контролю підлеглих, що призвело до вказаних негативних наслідків.
Крім того, встановлено несумлінне та недобросовісне виконання обов'язків державного службовця під час організації роботи з зазначеними вище суб'єктами господарювання.
Наказом ДПС України від 21.08.2023 № 1011-0 припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області, 21.08.2023 у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про державну службу». Підстава: наказ ДПС від 14.04.2023 № 8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», лист-погодження Міністерства фінансів України від 15.05.2023 № 17030-17-62/13190, лист Головного управління ДПС у Рівненській області від 21.08.2023 № 4188/8/17-00-11-12.
Не погоджуючись з накладеним дисциплінарним стягненням у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом і також просив поновити його на посаді заступника начальника ГУ ДПС в Рівненській області та виплатити середньомісячну заробітну плату за період відсторонення від виконання обов'язків за посадою.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення дисциплінарного провадження не фіксує факту здійснення позивачем дисциплінарного проступку, а призначене лише з метою ретельної перевірки обставин, викладених у доповідній записці, яка стала підставою для порушення дисциплінарного провадження. Таким чином, застосування відповідачем необмеженої дискреції чи порушень норм чинного законодавства під час вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження, суд не встановив. Відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону № 889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Суд зазначив, що якщо за результатами дисциплінарного провадження встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, вид якого передбачає відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків, то це означає, що таке відсторонення на час прийняття рішення відповідачем про порушення дисциплінарного провадження могло бути обґрунтованим. Так, формування дисциплінарної комісії у державному органі здійснюється суб'єктом призначення та зазначеними вище нормами чинного законодавства не передбачено формування такої дисциплінарної комісії одноразово, для розгляду конкретної дисциплінарної справи, а відповідно, із наведеного можна дійти висновку про наявність повноважень у ДПС України, як суб'єкта призначення, на формування дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі. Факти створення суб'єктом призначення ДПС України дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі, не оспорюється позивачем. Таким чином, із наведених обставин та аналізу норм чинного законодавства судом встановлено правомірність формування відповідачем-1 дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі, а відповідно, і правомірність розгляду дисциплінарної справи позивача саме постійно діючою дисциплінарною комісією, а не створеною одноразово. Суд дійшов висновку, що розгляд дисциплінарної справи позивача дисциплінарною комісією, яка діє на постійній основі, відповідає вимогам до її формування, встановленим ст.ст.68-71 Закону №889-VIII та Порядку № 1039, відповідно, аргументи позивача про порушення відповідачем-1 процедури формування дисциплінарної комісії спростовуються вищенаведеними обставинами та аналізом чинного законодавства, тому не можуть бути обрані обґрунтованими підставами для визнання протиправними та скасування оспорюваних наказів. Дослідивши зміст подання та матеріалів дисциплінарної справи, суд дійшов висновку, що дисциплінарна комісія не встановила і не навела ні жодного факту невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, ні наявності вини в його діях/бездіяльності, ні мотивів, з яких вона дійшла висновку, що характер допущених порушень та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри до позивача як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби. Крім того, недотримання позивачем пунктів 1, 2, 4 та 7 розділу 3 Посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов'язків відповідач кваліфікував як порушення Присяги, за що до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. в оскаржуваному наказі відсутні посилання на норми закону, підзаконного акту або пунктів Положення про Головне управління ДПС в Рівненській області, чи наказу про розподіл обов'язків між керівним складом ГУ ДПС у Рівненській області, чи посадової інструкції заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області Грабового В.В., які б визначали вищевказане підпорядкування Комісії регіонального рівня керівнику податкового органу (особі, яка виконує його обов'язки) та наділення останнього повноваженнями на здійснення контролю за прийнятими нею рішеннями, визначеними Порядком № 1165. Суд дійшов висновку, що позивач не може нести персональну відповідальність за рішення, які є результатом діяльності колегіального органу, позаяк відповідно до вимог ч.2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спір у цій справі виник у зв'язку з порушенням дисциплінарного провадження та накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (порушення Присяги державного службовця).
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, регламентовано приписами Закону №889-VIII.
За правилами частини 1 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Главою 2 Закону № 889-VIII визначено засади дисциплінарної відповідальності державних службовців, зокрема, підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування, обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність, порядок здійснення дисциплінарного провадження, рішення про накладення дисциплінарного стягнення та оскарження такого рішення.
Згідно частини 1 статті 64 Закону № 889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Приписами частини 2 статті 65 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
За правилами частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Як вказано у частин 1 статті 67 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Відповідно до частини 1 статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок № 1039).
У пункті 24 вказаного Порядку передбачено, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Згідно із пунктом 25 Порядку № 1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
У пункті 33 Порядку № 1039 зазначено, що дисциплінарна комісія повинна встановити: -чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; -чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; -чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; -чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; -який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії (пункт 34 Порядку № 1039).
У відповідності до частини 10 статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Згідно із частиною 3 статті 77 Закону № 889-VIII якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 05 червня 2019 року у справі № 826/13803/16 та від 30 березня 2023 року у справі № 640/407/19, передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Разом із тим, суд першої інстанції вірного зауважив, що у ході дисциплінарного провадження не було встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про встановлення у діях чи бездіяльності ОСОБА_1 ознак порушення Присяги державного службовця.
Судом встановлено, що до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення за недоліки в роботі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що обслуговувала платників податків зареєстрованих у Рівненській області, у межах виконання вимог Порядку №1165 і Порядку №520, а саме щодо ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс груп» та ТОВ «Хімбудтрейд».
Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в реєстрі, права та обов'язкиїї членів врегульовані відповідним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Так, обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку покладено на Комісію регіонального рівня (пункт 25 Порядку №1165).
У відповідності до пункту 30 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів.
Голова комісії регіонального рівня та її персональний склад, згідно з п. 31 Порядку № 1165, затверджуються наказом головного управління ДПС в області, м. Києва та Офісу великих платників податків ДПС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до приписів пункту 33 Порядку №1165 голова комісії контролюючого органу організовує роботу комісії і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Повноваження голови комісії, визначені пунктом 34 Порядку № 1165, відповідно до якого голова комісії контролюючого органу: організовує роботу комісії та координує роботу її членів; головує на засіданнях комісії та визначає перелік питань, що підлягають розгляду; визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії; відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій; організовує підготовку документів щодо діяльності комісії; забезпечує надання аналітичної інформації; ініціює питання щодо зміни персонального складу комісії; забезпечує формування рішень за встановленою формою та надсилання їх платнику податку; забезпечує вирішення інших питань, що стосуються здійснення повноважень комісії.
За правилами пункту 40 Порядку № 1165 рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Згідно із пунктом 47 Порядку № 1165 особи, які не є членами комісії контролюючого органу, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів комісії, внесенні пропозицій, обговоренні та голосуванні.
Судом встановлено, що відповідно до наказу ДПС України № 173 від 28.03.2022 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами) повноваження Головного управління ДПС у Харківській області закріплено за ГУ ДПС у Рівненській області.
Позивач був головою Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Рівненській області з 10 червня 2022 року по 25 січня 2023 року.
Одночасно в ГУ ДПС у Рівненській області діяла Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, по обслуговуванню платників податку, зареєстрованих в Рівненській області (зокрема, ТОВ «Будівельна компанія Будальянс груп» та ТОВ «Хімбудтрейд»), головою якої було призначено Зою Хоній, а позивач не був ні членом, ні головою цієї Комісії.
Наявні у матеріалах справи копії протоколів засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненській області, на обслуговуванні якої перебували платники податку, зареєстровані у Харківській області, свідчать, що рішення за наслідками розгляду питань порядку денного на засіданнях Комісії ухвалювались колегіально, більшістю голосів присутніх членів Комісії.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується колегія суддів, що будь-яких випадків застосування позивачем вирішального голосу як Головою комісії при прийнятті нею рішень, в порядку абз.7 п.40 Порядку № 1165, не встановлено і в матеріалах справи такі відсутні. Тобто, позивач не може нести персональну відповідальність за рішення, які є результатом діяльності колегіального органу, оскільки не є та не був у спірний період ні членом Комісії ГУ ДПС в Рівненській області по обслуговуванню платників податку, зареєстрованих у Рівненській області, ні її Головою, ні заступником Голови чи секретарем (що не заперечується відповідачами), а тому не брав та не міг брати участь у роботі цієї Комісії, не мав повноважень отримувати будь-яку інформацію про роботу такої комісії, та інше.
Члени комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі не є підлеглими працівниками керівника ГУ ДПС в Рівненській області. Комісія не є структурним підрозділом ГУ ДПС в Рівненській області, ані члени комісії, ані голова, ані заступники голови комісії не підпорядковуються начальнику/в.о.начальника ГУ ДПС в Рівненській області.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що в оскаржуваному наказі відсутні посилання на норми закону, підзаконного акту або пунктів Положення про Головне управління ДПС в Рівненській області, чи наказу про розподіл обов'язків між керівним складом ГУ ДПС у Рівненській області, чи посадової інструкції заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області Грабового В.В., які б визначали вищевказане підпорядкування Комісії регіонального рівня керівнику податкового органу (особі, яка виконує його обов'язки) та наділення останнього повноваженнями на здійснення контролю за прийнятими нею рішеннями, визначеними Порядком № 1165.
Крім того, і Порядком № 1165 не передбачено повноваження керівника ГУ ДПС області (особи, яка виконує його повноваження) переглядати чи скасовувати рішення комісії регіонального рівня, надавати обов'язкові вказівки голові та членам комісії регіонального рівня чи самостійно приймати рішення замість такої комісії.
ДПС України, як суб'єктом владних повноважень, у спірному наказі не наведено жодних мотивів, чому саме ймовірне порушення позивачем посадових обов'язків кваліфіковано як порушення Присяги, адже ні подання, ні оскаржуваний наказ не містять обґрунтованих мотивів того, яким чином дії, вчинені/ не вчинені позивачем, є такими, що підривають довіру до позивача, як до носія влади, принижують державний орган, підривають його авторитет і були несумісними з продовженням служби.
Водночас слід погодитися із судом першої інстанції, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням спірного наказу. При цьому наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті, характеру та обставин допущеного службовцем проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що звільнення з державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їхнє вжиття не дало бажаного результату.
Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
Натомість, у спірних правовідносинах відповідачем-1 не доведено наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця.
Щодо твердження ГУ ДПС у Рівненській області про те, що до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, як за порушення Присяги, через недотримання позивачем пунктів 1, 2, 4 та 7 розділу 3 Посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов'язків, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушення Присяги та невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є різними за своєю суттю видами дисциплінарних проступків, за вчинення яких передбачено різні види відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 66 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень може бути оголошено догану.
В свою чергу, відповідно до змісту частини 5 ст. 66 Закону № 889-VIII, за порушення Присяги державного службовця може бути застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення звільнення з посади державної служби.
Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного авторитету органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Так, наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст.65 Закону № 889-VIII, полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, за що і передбачено менш тяжкий вид відповідальності.
Таким чином, звільнення з державної служби у зв'язку з порушення Присяги та у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням своїх обов'язків можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак вони не є ідентичними, а відрізняються змістовним навантаженням.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що жодних обставин, які свідчать про порушення Присяги позивачем, дисциплінарна комісія не встановила. Саме формулювання як порушення Присяги позивачем без встановлення обставин, визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого не може вважатись судом достатнім обґрунтуванням для застосування до позивача виняткового виду відповідальності звільнення.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги є протиправним, а отже наказ ДПС №8-дс від 14 квітня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» підлягає скасуванню.
Щодо правомірності наказу Державної податкової служби України від 21.08.2023 № 1011-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », то суд першої інстанції вірно вказав, що даним спірним наказом припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області, 21.08.2023 у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про державну службу». Підстава: наказ ДПС від 14.04.2023 № 8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», лист-погодження Міністерства фінансів України від 15.05.2023 № 17030-17-62/13190, лист Головного управління ДПС у Рівненській області від 21.08.2023 № 4188/8/17-00-11-12.
Разом з тим, скасування наказу про дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення особи на підставі частини першої статті 65 Закону № 889-VIII не є підставою для автоматичного її поновлення на посаді. Для поновлення особи на посаді потрібно надати оцінку наказу про звільнення, який, хоч і є похідним від наказу про дисциплінарну відповідальність, але є окремим адміністративним актом, що в силу пункту 19 статті 4 КАС України має правову природу індивідуального акта управлінського характеру, який стосується прав та інтересів визначеної в акті особи.
Таким чином, враховуючи протиправність наказу Державної податкової служби України № 8-дс від 14 квітня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення», то, відповідно, прийнятий на підставі такого рішення наказ Державної податкової служби України від 21.08.2023 № 1011-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », також є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження, виходячи з такого.
Згідно з частиною 1 - 3 ст. 72 Закону №889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1,7-10та14частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об'єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку. Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.
З аналізу зазначених норм вбачається, що відсторонення від виконання посадових обов'язків державного службовця під час здійснення дисциплінарного провадження не носить обов'язкового характеру, а може бути застосовано суб'єктом призначення, який приймає рішення про порушення дисциплінарного провадження, (крім випадків, визначених частиною другою ст.72 Закону №889-VIII), та вирішується на розсуд суб'єкта призначення, який приймає рішення про призначення дисциплінарного провадження.
Щодо покликання позивача на порушення ДПС України процедури формування дисциплінарної комісії, то суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, дійшов правильного висновку, що відповідачем-1 правомірно сформовано дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі, а відповідно, і правомірність розгляду дисциплінарної справи позивача саме постійно діючою дисциплінарною комісією, а не створеною одноразово, виходячи з такого.
Порядок формування дисциплінарної комісії та її складу визначено пунктами 7-12 Порядку № 1039.
Так, відповідно до п. 7 Порядку № 1039 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія).
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення (абз.1, абз.2 пункту 8 Порядку № 1039).
Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі.
До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія (пункт 10 Порядку № 1039).
Не можуть бути залучені до роботи Комісії, дисциплінарної комісії представники державного органу, особисто заінтересовані у результатах дисциплінарного провадження та безпосередньо підпорядковані особі, стосовно якої здійснюється дисциплінарне провадження (пункт 11 Порядку № 1039).
У разі неможливості утворення в державному органі дисциплінарної комісії дисциплінарні провадження щодо державних службовців зазначеного органу здійснюються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування.
У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія утворюється одноразово для здійснення конкретного дисциплінарного провадження за рішенням НАДС з урахуванням вимог цього Порядку за поданням особи, яка прийняла рішення про порушення дисциплінарного провадження (пункт 12 Порядку № 1039).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що формування дисциплінарної комісії у державному органі здійснюється суб'єктом призначення та зазначеними вище нормами чинного законодавства не передбачено формування такої дисциплінарної комісії одноразово, для розгляду конкретної дисциплінарної справи, а відповідно, із наведеного можна дійти висновку про наявність повноважень у ДПС України, як суб'єкта призначення, на формування дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачами в апеляційних скаргах обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційних скарг, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційних скаргах, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі №460/9966/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 04.12.2025