03 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/10232/25 пров. № А/857/40561/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
секретар судового засідання Слободян І.М.
за участю:
представник позивача Цимбала І.З.
представник відповідача Садівник Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 380/10232/25 за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (головуючий-суддя Лунь З.І., м.Львів, проголошено о 10:15:55, повне судове рішення складено о 17.09.2025),-
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області, щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 :
- від 19.03.2025 №11583/13-01-24-08 на суму 11638481,25грн.;
- від 19.03.2025 №11593/13-01-24-08 на суму 930164,23грн.;
- від 19.03.2025 №11598/13-01-24-08 на суму 11165369,92грн.;
- від 19.03.2025 № 11601/13-01-24-08 на суму 8876,48грн.;
- від 19.03.2025 №11602/13-01-24-08 на суму 1020,00грн.;
- від 24.04.2025 №18042/13-01-24-08 на суму 5476,49грн.
Позивач, для повного з'ясування всіх обставин спору звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про призначення економічної експертизи.
В обгунтування клопотання позивач зазначав, що обставини, на які він покликається в обґрунтування своїх вимог (зокрема, наявність у нього документально підтверджених витрат, які відповідають обсягу витрат, які вказано у податкових деклараціях) мають значення для правильного вирішення цієї справи (а саме для встановлення наявності/відсутності підстав для донарахування податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями), потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Окрім зазначеного позивач зазначає, що жодною стороною не надано висновок експерта з цих питань які виникають при розгялі спору, зокрема встановлення наявності/відсутності підстав для донарахування відповідачем податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями які є предметом оскарження у даній справі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі №380/10232/25 призначено економічну експертизу.
На вирішення економічної експертизи суд посиавив такі питання:
- чи відповідають визначені та задекларовані фізичною особою-підприємця ОСОБА_1 витрати за період 2019 - 2023 роки (згідно з податковими деклараціями: від 07.02.2020 року № 9333912896 за 2019 рік; № 9371860314 за 2020 рік; від 07.02.2022 року № 9429406942 за 2021 рік; від 07.02.2023 року № 9305551942 за 2022 рік; від 12.02.2024 року № 9383223451 за 2023 рік) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?
Проведення економічної експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Матеріали справи №380/10232/25 скеровано Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз для проведення експертизи.
Оплату за проведення економічної експертизи покладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язано експертів, після проведення економічної експертизи, невідкладно надіслати на адресу Львівського окружного адміністративного суду висновок експерта та повернути матеріали справи.
Провадження у справі №380/10232/25 зупинено до одержання результатів експертизи.
За висновками суду першої інстанції для встановлення усіх обставин цієї справи необхідними є спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанцїі Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити.
Помилковість висновків суду першої інстанції відповідач обґрунтовує покликанням на те, що судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Зазначає, що на вимогу Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 не забезпечив надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), до перевірки не надав документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку, чим порушив вимоги п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю. Вважає, що предметом доказування у даній справі є надання/ненадання первинних документів до перевірки, які були витребувані відповідачем, і лише у випадку встановлення протиправності не прийняття документів контролюючим органом такі можуть бути прийняті та досліджені судом.
У відповідь на апеляційну скаргу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав відзив, в якому проти вимог скарги заперечив, просить відмовити у її задоволенні. Зазначає, що обставини, на які покликається позивач в обґрунтування своїх вимог (зокрема, наявність у нього документально підтверджених витрат, які відповідають обсягу витрат, які вказано у податкових деклараціях) мають значення для правильного вирішення цієї справи (а саме - для встановлення наявності/відсутності підстав для донарахування податкових зобов'язань за податковими повідосленнями-рішеннями), потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, а також те, що жодною стороною не надано висновок експерта з цих самих питань. Вважає, що існують обгрунтовані підстави для призначення судової експертизи. Наголошує на тому, що предмет доказування в даній справі - законність ППР, винесених Головним управлінням ДПС у Львівській області щодо фізичної особи ОСОБА_1 . Зокрема зазначає, що для того щоб встановити чи правильно позивач визначив свої витрати та чи підтверджується поданими позивачем документами задекларований ним обсяг витрат - необхідним є проведення судово-економічної експертизи, що є компетенцією експерта.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує.
Представник позивача проти вимог скарги заперечує з мотивів, вказаних у відзиві.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
Частинами першою, другою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, тощо.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно з частиною 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Пунктом 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, встановлені основні види (підвиди) експертизи, серед яких визначений такий вид (пункт 1.2.3) як економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5також затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, пунктом 1.1 глави 1 «Експертиза документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності» розділу ІІІ «Економічна експертиза» яких передбачено, що основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення, зокрема, документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю; документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).
Вирішення питань, що належать до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю (здійснення експертами-економістами перевірки певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установ, організацій, підприємств з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства, фактів порушення податкового законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб), не належить до завдань економічної експертизи.
Судом з'ясовано, що предметом розгляду у справі №380/10232/25 є податкові повідомлення-рішення від 19.03.2025 №11583/13-01-24-08 на суму 11638481,25 грн.; від 19.03.2025 №11593/13-01-24-08 на суму 930164,23 грн.; від 19.03.2025 №11598/13-01-24-08 на суму 11165369,92 грн.; від 19.03.2025 № 11601/13-01-24-08 на суму 8876,48 грн.; від 19.03.2025 №11602/13-01-24-08 на суму 1020,00 грн.; від 24.04.2025 №18042/13-01-24-08 на суму 5476,49грн.
На обґрунтування клопотання про призначення судово-економічної експертизи позивач посилається на те, що між сторонами виник спір, предметом дослідження якого у даній справі є правовідносини, які потребують спеціальних знань.
Для роз'яснення наведеного потрібні фахові спеціальні знання у сфері економіки, бухгалтерського обліку, податкового законодавства, якими володіють судові експерти відповідної експертної спеціальності.
Таким чином, висновок судово-економічної експертизи є одним із належних та допустимих доказів. Без висновку експерта як одного із засобів доказування в адміністративному судочинстві є неможливим надання мотивованої оцінки правовідносинам, які склалися між сторонами.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач просить провести експертизу для підтвердження обставин викладених у акті Головного управління ДПС у Львівській області від 11.02.2025 № 6455/13-01-24-08-03/2590308299, у зв'язку з неможливістю довести викладені у ньому висновки в інший спосіб, для ухвалення обґрунтованого судового рішення у справі на підставі повного і всебічного з'ясування всіх фактів справи, підтверджених доказами - слід задовольнити клопотання позивача.
Тобто, в контексті спірних правовідносин, дослідженню підлягають не тільки правові питання, але й питання саме документального підтвердження висновків контролюючого органу.
За таких обставин суд визнає обґрунтованим призначення судом першої інстанції судово-економічної експертизи із поставлених судом першої інстанції питань.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що предметом доказування у даній справі є надання/ненадання первинних документів до перевірки, які були витребувані, і лише у випадку встановлення протиправності не прийняття документів контролюючим органом такі можуть бути прийняті та досліджені судом. Як вбачається зі змісту позову позивач вважає, що був позбавлений об'єктивної можливості надати документацію, в т.ч., і первинну, щодо обсягу задекларованих витрат, а відповідач сформував висновок, що задекларовані витрати є непідтвердженими, відтак не підлягають врахуванню. Фактично позивач покликається на те, що відповідач визначив іншу базу оподаткування, провів перерахунок податків, які мали бути сплачені з такої та, власне, виніс податкові повідомлення-рішення на стягнення таких сум. Відповідно, на думку апеляційного суду, в цьому випадку слід зазначити про необхідність дослідити не тільки первинні документи та податкові звітності, а й питання саме документального підтвердження виявлених під час перевірки порушень.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що метою призначення у даній справі експертизи є забезпечення правильного встановлення обставин за допомогою спеціальних знань шляхом вирішення поставлених судом першої інстанції питань.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Згідно з частиною першоюстатті 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС Україниухвала суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі не підлягає касаційному оскарженню після її перегляду в апеляційному порядку.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 380/10232/25 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження у справі до суду касаційної інстнації протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови. В іншій частині постанова апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 04.12.25