головуючий суддя у першій інстанції: Мартинюк В.Я.
25 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12675/25 пров. № А/857/41894/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Запотічного І.І., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б.
представника відповідача: Можчіль Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі № 380/12675/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
20.06.2025р ОСОБА_1 звернувся з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 , в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не виплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, у розмірі 100000 грн. на місяць за час перебування у відпустці для лікування за станом здоров'я внаслідок важкого поранення згідно довідки ВЛК від 07.02.2025р. № 159;
-зобов'язати нарахувати та доплатити додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. № 168 із розрахунку 100000 грн. на місяць за час перебування у відпустці для лікування за станом здоров'я внаслідок важкого поранення згідно довідки ВЛК від 07.02.2025р. № 159 за період: 08.02.2025р.- 10.03.2025р. включно.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача, Можчіль Я.О. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
З витягу із наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №127-ВВ від 10.02.2025р. видно, що ОСОБА_1 звільнений від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення тривалістю до 30 (тридцяти) календарних днів, з 08 лютого 2025 року на підставі довідки військово-лікарської комісії №159 від 07 лютого 2025 року, яка видана Львівським військово-медичним клінічним центром (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України.
18.03.2025р. наказом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №146-ОС позивач виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
02.06.2025р. ОСОБА_1 звернувся до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) із заявою, в якій просив виготовити на направити довідку про розмір виплаченої позивачу додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 з 24.02.2022р. по день виключення зі списків особового складу із помісячним відображенням нарахованих сум та надати витяг з наказу про звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на 30 календарних днів на підставі довідки ВЛК №159 від 07.02.2025р. Якщо за час перебування у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово- лікарської ( лікарсько- експертної, медичної) комісії, додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 позивачу не виплачена або виплачена не в повному обсязі здійснити доплату належних коштів.
13.06.2025р. Військова частина НОМЕР_2 повідомила позивача про те, що інформація про розмір виплаченої додаткової винагороди, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 з 24.02.2022р. по день виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначена в особистих картках грошового забезпечення.
Згідно наданих документів та керуючись передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 прийняте рішення про включення до наказу про виплату додаткової винагороди за стаціонарне лікування після поранення пов'язаного із захистом Батьківщини у листопаді 2023 року.
ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ
ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч.4 ст.9 цього Закону).
ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XIIз наступними змінами та доповненнями (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон №2011-XII) передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018р. затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
В п.17 Порядку №260 видно, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022р. №64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022р. прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Згідно п.1 постанови №168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
В п.5 постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022р.
01.04.2022р. до постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни. Зокрема, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у п.1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.
Положеннями Постанови №168 передбачено дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, які зазначені у п.1 Постанови, у розмірі 100 000,00 грн, а саме:
1) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
2) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що при вирішенні вказаного спору судом першої інстанції обгрунтовано взято до уваги приписи пункту 11 Розділу XXXIV Порядку №260, яким встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Порядок №260 доповнено новим розділом згідно з наказом Міністерства оборони від 25 січня 2023 року №44 та застосовується з 01 лютого 2023 року, а тому норми розповсюджуються на спірні правовідносини.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр Оборони України прийняв рішення - окреме доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29, яким серед іншого, у п.7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24 лютого 2022 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Наказом МВС № 726 затверджені Особливості виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Особливості № 726).
В п.1 Особливостей № 726 визначено, що вони визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, передбаченої пунктами 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі - Держприкордонслужба).
п.13 Особливостей № 726 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в п.2 цих Особливостей, у тому числі такі, які:
1) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час таціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки.
Отже, положення Особливостей № 726 встановлює, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються військовослужбовці, які перебувають у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово- лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого).
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що в даному випадку відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 квітня 2023 року №146-ВВ, головного сержанта ОСОБА_1 , направлено у службове відрядження, з ділянки НОМЕР_3 прикордонного загону з оперативного підпорядкування окремого військового угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до ділянки НОМЕР_4 прикордонного загону, з метою виконання завдань з відсічі збройної агресії, з 18 квітня 2023 року.
24 квітня 2023 року під час виконання завдань з відсічі збройної агресії позивач отримав поранення.
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 квітня 2023 року № 154-ВВ (додається), прибув зі службового відрядження з ділянки НОМЕР_4 прикордонного загону, з 24 квітня 2023 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11 травня 2023 року № 148-ВВ (додається), головний сержант ОСОБА_1 , перебував на лікуванні у Львівському військово-медичному клінічному центрі (клінічному госпіталі).
Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. № 168 та Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 726 від 01.09.2023р., відповідач НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України прийняв рішення про включення до наказу про виплату додаткової винагороди за стаціонарне лікування після поранення пов'язаного із захистом Батьківщини у листопаді 2023 року.
Із витягу наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 вересня 2024 року № 1313-ОС, головного сержанта ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 26 вересня 2024 року, зараховано до списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та на всі види забезпечення та призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - снайпера 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип Б).
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10 лютого 2025 року № 127-ВВ (додається), головний сержант ОСОБА_1 інспектор прикордонної служби 3 категорії - снайпер 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип Б), вважався таким, що звільнений від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, на підставі довідки ВЛК № 159 від 07 лютого 2025 року.
Як видно з довідки ВЛК № 159 від 07 лютого 2025 року, позивач потребував звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач у спірні періоди ( 08.02.2025р. - 10.03.2025р.), звільнений від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення.
Однак, чинне законодавство пов'язує можливість отримання збільшеної до 100000 гривень додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я. При цьому, жоден нормативно-правовий акт не передбачає такої можливості внаслідок звільнення від виконання службових обов'язків на строк необхідний для оформлення звільнення.
Крім того, в матеріалах справи наявний витяг із наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 10.02.2025р., із змісту якого видно, що позивач звільнений від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення тривалістю до 30 (тридцяти) календарних днів Тобто, даний витяг не підтверджує обставин з якими законодавство пов'язує виплату додаткової винагорода у розмірі 100000 гривень.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами та Конституцією України.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).
Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі № 380/12675/25- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді І. І. Запотічний
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 04.12.2025р.