03 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2857/25 пров. № А/857/16972/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року (головуючий суддя Гулик А.Г.) ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів, у справі № 380/2857/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
13 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Управління), просила визнати протиправними дії Управління щодо відмови ОСОБА_1 , яка отримує пенсію у разі втрати годувальника, у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713) та зобов'язати Управління перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 , яка отримує пенсію у разі втрати годувальника, щомісячну доплату у розмірі 1000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №380/16829/24 від 30.08.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року позов задоволено частково.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивача, проведений Управлінням на виконання судового рішення, яке набрало законної сили з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у позивача виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому суд вважає, що позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. Суд вказав, що до розмірів пенсій, обчислених відповідно до статті 36 Закону № 2262-ХІІ (в разі втрати годувальника) з 01.07.2021 також повинна встановлюватися щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватися для досягнення мети прийняття цього рішення Уряду - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року та у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №713, якою встановлено щомісячну доплату з 01 липня 2021 року особам, яким пенсію призначено до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ ), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21, 36 згаданого закону станом на 1 березня 2018 року. Зазначає, що на виконання вказаної постанови відповідачем було установлено з 01.07.2021 доплату до пенсії у розмірі 1000, 00 грн, оскільки пенсію у разі втрати годувальника призначено на двох осіб, що перебували на утриманні, відповідно 2000,00 грн, що налажаться відповідно до Постанови №713, розділено пропорційно до кількості зазначених осіб. Окрім того вказує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 у справі №380/16829/24 Управлінням проведено перерахунок пенсії, при цьому оскільки розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000 грн., підстави для встановлення щомісячної доплати відповідно до Постанови №713 відсутні.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
16.07.2021 набрала чинності Постанова № 713, якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018. Відповідно до Закону №2262-ХІІ, до розмірів пенсій таких осіб, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
З 01.07.2021 до пенсії позивача установлено щомісячну доплату в сумі 1000,00 грн.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/16829/24 від 30.08.2024 відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Після вказаного перерахунку пенсії, проведеного на виконання згаданого судового рішення, відповідач припинив виплату позивачу щомісячної доплати, передбачену Постановою № 713.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування доплати до пенсії у розмірі 1000 грн відповідно до Постанови №713, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.
Пункт 1 Постанови № 713 передбачає, що з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
За змістом п.3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї Постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 дійшов висновків про те, що відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється, у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Разом з тим, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений пенсійним органом на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у годувальника виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а та від 04 квітня 2023 року № 380/25987/21.
Також суд апеляційної інстанції погоджується висновками суду першої інстанції про те, що особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, отже до пенсій, обчислених відповідно до статті 36 Закону № 2262-ХІІ (в разі втрати годувальника) з 01.07.2021 також повинна встановлюватися щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн, яка водночас за матеріалами пенсійної справи № 1301010831-Міноборони з 01.07.2021 нараховувалася і виплачувалася позивачу у зменшеному до 1000,00 грн розмірі, що є протиправним та, як це правильно дійшов висновку суд першої інстанції, порушене право підлягає захисту з 01.07.2021 - з дня нарахування доплати згідно із Постановою №713, водночас у розмірі 2000 грн.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений органом Пенсійного фонду України на виконання судового рішення, яке набрало законної сили з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а відтак позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватися для досягнення мети прийняття цього рішення Уряду поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, а тому дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати до пенсії згідно з Постановою № 713 є протиправними, а належний спосіб захисту є зобов'язання такі дії вчинити з 01.07.2021 у розмірі 2000 грн згідно із Постановою №713, виплативши відповідну різницю з врахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення стаття 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено мотиви наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі № 380/2857/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний