03 грудня 2025 року Справа № 320/60832/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження було відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок пропуску строку звернення з такою скаргою. Крім того, не сплачено судовий збір.
Зокрема, судом було зазначено, що оскаржуване рішення суду було отримано апелянтом в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 11.09.2025 о 00:19. Втім апеляційна скарга направлена засобами поштового зв'язку лише 21.10.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку
Копію зазначеної ухвали суду апелянтом отримано в електронному кабінеті системи «Електронний суд» 04.11.2025.
Від апелянта надійшла заява про поновлення строку звернення з цією скаргою, в якому Апелянт посилається на запровадження воєнного стану, затяжні повітряні тривоги, відсутність електрозабезпечення. Також посилається на лист Торгово-промислової палати.
Перевіривши доводи апелянта, зазначені в його клопотанні суд відзначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
При цьому, посилання пенсійного органу на повітряні тривоги, відключення електрозабезпечення апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про можливість апелянта звернутись до суду в упродовж строку на апеляційне оскарження.
Окрім того, апелянт є суб'єктом владних повноважень, на нього покладено обов'язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо оскарження судових рішень у встановлені законом строки. Внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк з моменту отримання копії рішення суду, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві.
Разом з тим, апелянт також не надає жодних доказів, з яких можливо встановити відсутність електропостачання у відповідному періоді.
Посилання Апелянта на форс-мажорні обставини, які підтверджені листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022 No2024/02.0-7.1, колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні суб'єкт, який посилається на них як на підставу неможливості виконання свого зобов'язання, повинен довести зокрема те, що ці обставини були форс-мажорними саме у межах спірних правовідносин, що, однак, не було доведено Апелянтом.
При цьому колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у цьому випадку суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність наведених Відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
При цьому у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені у клопотанні Апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Отже, станом на 03.12.2025, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев