Справа № 620/5969/25 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО
03 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 забезпечити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, а військову частину НОМЕР_2 зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 з розрахунку 3540 гривень 85 копійок (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 забезпечити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 з розрахунку 3540 гривень 85 копійок (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, а військову частину НОМЕР_2 зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 з розрахунку 3540 гривень 85 копійок (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, у тому числі шляхом встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року (без урахування складових разового характеру) як різниці між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 р. і сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 р. та з урахуванням суми можливої індексації в березні 2018 р., що дорівнює 4463,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" в спірний період не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв'язку зі зростанням споживчих цін є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 із врахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 із врахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії змінити. Абзац п'ятий резолютивної частини оскаржуваного рішення викласти таким чином: «Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 забезпечити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 з розрахунку 3540 гривень 85 копійок (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, а військову частину НОМЕР_2 зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 з розрахунку 3540 гривень 85 копійок (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, у тому числі шляхом встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року (без урахування складових разового характеру) як різниці між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 р. і сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 р. та з урахуванням суми можливої індексації в березні 2018 р., що дорівнює 4463,15 грн».
Апеляційна скарга позивача мотивована необхідністю ефективного судового захисту його порушеного права шляхом обрахунку конкретних сум індексації, з огляду на правові висновки постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 30.04.2015 по теперішній час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка в свою чергу перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 .
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 22.04.2025 № 724 про виплату індексації позивача за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 слідує, що позивач з січня 2016 року по листопад 2018 року не отримував індексацію грошового забезпечення, з грудня 2018 року по січень 2020 року позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю з визначенням конкретних сум, суд вказав, що останні задоволенню не підлягають з огляду на те, що нарахування конкретних сум індексації та здійснення відрахування з нарахованої суми індексації грошового забезпечення податків та зборів згідно чинного законодавства належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.
Щодо позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 , як було встановлено судом з наданих сторонами пояснень, Військова частина НОМЕР_1 не має свого фінансово-економічного органу та, відповідно, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів третього рівня, вона знаходиться на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 , а тому позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає про таке.
За змістом апеляційної скарги позивач просить змінити абзац 5 резолютивної частини оскаржуваного рішення та викласти його наступним чином:
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 з розрахунку 3540 гривень 85 копійок (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, у тому числі шляхом встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року (без урахування складових разового характеру) як різниці між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 р. і сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 р. та з урахуванням суми можливої індексації в березні 2018 р., що дорівнює 4463,15 грн.
Як вбачається зі змісту абзацу 5 резолютивної частини оскаржуваного рішення судом першої інстанції зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 із врахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто судом визначено право позивача на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2020, проте не проведено конкретних розрахунків відповідних сум, з чим не погоджується позивач.
Надаючи оцінку даним доводам апелянта, апеляційний суд враховує таке.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21 звернув увагу на наступне.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Колегія суддів наголошує, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
З огляду на це суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100%.
У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі №440/1497/22.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанова Верховного Суду.
Згідно з довідкою про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 розмір його грошового забезпечення (грошовий дохід) становив - у лютому 2018 року у сумі 14 075,60 грн та у березні 2018 року у сумі 14 997,90 грн, тобто у березні 2018 року грошове забезпечення позивача у порівнянні з лютим 2018 року збільшилося на 922,30 грн.
Таким чином, у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача, у зв'язку із зміною посадових окладів, не перевищило суму індексації, що склалась у березні 2018 року (4 463,15 грн), розрахованої відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1 762,00 грн х 253,30% / 100).
Тому, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації у березні 2018 року має розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу та становить 3 540,85 грн (4463,15 грн - 922,30 грн).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 із врахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у щомісячному розмірі 3 540,85 грн підлягають задоволенню.
На підставі вищенаведеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 спростовують висновки суду першої інстанції, тому є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині (пункт 5 резолютивної частини).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 із врахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 із врахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у щомісячному розмірі 3 540,85 грн.
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан