Справа № 550/1382/24
Провадження №1-кп/550/253/25
03 грудня 2025 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2024 за №12024170450000632 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівка, Полтавського (Машівського) району, Полтавської області, українця, громадянина України, вдівець, із середньою освітою, працевлаштований, знятий з військового обліку, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1)20.06.2000 Машівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 140 КК України до 4 років позбавлення волі;
2)23.10.2002 Крюковським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст. 391 КК України, згідно ст. 71 КК України, до 2 року позбавлення волі;
3)09.02.2007 Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
4) 17.12.2008 Кіровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України, згідно ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення покарання за вироком Олександрійського міського суду Кіровоградської області від 09.02.2007, - до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;
5) 08.09.2010 Машівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України, згідно ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Кіровського районного суду Дніпропетровської області від 17.12.2008 за ч. 1 ст. 309 КК України, згідно ч. 4 ст. 70 КК України - 4 років позбавлення волі, умовно-дострокове звільнення - 1 рік 1 місяць 8 днів, остаточно засуджений до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
6)21.02.2014 Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 395 КК України, згідно 69 КК України, до покарання у вигляді штрафу у розмірі 680 грн;
7)03.04.2015 Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;
8)22.09.2016 Красноградським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі в силу ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 03.04.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;
9)06.06.2017 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України приєднано вирок Красноградського районного суду Харківської області від 22.09.2016 за ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 71 КК України - до 4 років позбавлення волі, остаточно засуджений до покарання 4 років позбавлення волі;
10) 21.10.2020 Машівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України,
21.07.2024, в другій половині дня, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 перебував у гостях у будинку свого знайомого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , де також знаходилася ОСОБА_6 .
Під час спільного розпиття спиртних напоїв, у ОСОБА_5 , на ґрунті ревнощів, виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті своїй знайомій ОСОБА_6 . У подальшому, в присутності ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_6 , тобто на умисне протиправне заподіяння їй смерті, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, ОСОБА_5 , 21.07.2024, в другій половині дня, в кімнаті вітальні свого будинку, що розташований за вищевказаною адресою, на ґрунті ревнощів, діючи з прямим умислом, маючи на меті заподіяти смерть ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, руками та ногами завдав численних ударів по голові, обличчю, в ділянку живота та паху ОСОБА_6 .
Після цього ОСОБА_4 пішов додому, ОСОБА_5 ліг спати, а ОСОБА_6 внаслідок спричинених ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, перестала подавати ознаки життя та померла.
Відповідно до висновку експерта № 589 від 27.08.2024 за результатами проведення судово-медичної експертизи, причиною смерті ОСОБА_6 стала відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток черепа, крововиливами підоболонки та в речовину головного мозку.
Через деякий час, 21.07.2024, прокинувшись, ОСОБА_5 , виявив на підлозі у кімнаті вітальні тіло ОСОБА_6 , без ознак життя та зрозумівши, що остання від нанесених ним тілесних ушкоджень померла, з метою приховання злочину вирішив звернутися за допомогою до ОСОБА_4 , щоб вивезти тіло ОСОБА_6 до полезахисної смуги та закопати.
Покликавши ОСОБА_4 з дому, ОСОБА_5 показав йому труп у своєму будинку та ОСОБА_4 зрозумів, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , що мало місце напередодні в присутності ОСОБА_4 .
У цей час ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 допомогти йому приховати сліди вказаного кримінального правопорушення, на що ОСОБА_4 погодився.
Реалізовуючи вищевказаний спільний злочинний умисел та попередню змову, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , поклали тіло ОСОБА_6 на підковдру та удвох завантажили до багажного відділення автомобіля «SKODA OCTAVIA TOUR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ОСОБА_5 .
У подальшому ОСОБА_4 , сів на переднє пасажирське сидіння та з ОСОБА_5 , який керував автомобілем, відвезли труп ОСОБА_6 до полезахисної смуги поблизу с. Мирошниківка, Богодухівського району, Харківської області.
У вказаній полезахисній смузі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , лопатою, яку взяв з дому ОСОБА_4 викопали яму та поклали до неї тіло ОСОБА_6 .
Потім ОСОБА_5 облив тіло ОСОБА_6 бензином, підпалив та ОСОБА_4 почав його закопувати. Закопавши тіло, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прикрили могилу гілками та покинули полезахисну смугу.
Відтак, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що його дії спрямовані на заздалегідь не обіцяне приховування слідів вчиненого ОСОБА_5 умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_6 (вбивстві), тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, своїми активними фізичними діями допоміг ОСОБА_5 перемістити труп ОСОБА_6 з метою його подальшого вивезення та приховання, яке і було здійснено надалі шляхом закопування тіла, та в подальшому не вживав жодних заходів щодо повідомлення до правоохоронних органів про вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину.
Таким чином, своїми діями, що виразилися в заздалегідь не обіцяному приховуванні умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_6 (вбивства), тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 396 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та дав показання, що у 2024 році він проживав за адресою АДРЕСА_4 . Влітку 2024 року, точної дати не пам'ятає, в другій половині дня, прийшов у гості до свого знайомого ОСОБА_7 де також знаходилася ОСОБА_8 . Під час спільного розпиття спиртних напоїв, у ОСОБА_7 з ревнощів посварився з ОСОБА_9 та побив її. Після цього, як вказує обвинувачений, він пішов додому. Через деякий час, ОСОБА_10 звернувся за допомогою до нього, щоб вивезти тіло ОСОБА_11 до полезахисної смуги та закопати. Обвинувачений вказав, що ОСОБА_10 показав труп ОСОБА_12 у своєму будинку та запропонував допомогти йому приховати сліди вбивства, на що він погодився. Поклавши тіло ОСОБА_11 під ковдру, вдвох завантажили його до багажного відділення автомобіля «SKODA OCTAVIA», яким користувався ОСОБА_10 та відвезли труп ОСОБА_11 до полезахисної смуги поблизу с. Мирошниківка, Харківської області. У полезахисній смузі, лопатою викопали яму та поклали до неї тіло ОСОБА_6 . Потім ОСОБА_10 облив тіло ОСОБА_11 бензином, підпалив та вдвох почали його закопувати. Закопавши тіло, прикрили могилу гілками та покинули полезахисну смугу.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності позиції.
Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.
З'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим суті пред'явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за його згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинуваченого, а також вивченням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, так як показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За встановлених під час судового розгляду обставин суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 396 КК України, а саме: заздалегідь не обіцяного приховування особливо тяжкого злочину - умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_6 (вбивства).
Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого, а так само обставин, які б виключали злочинність його діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується положеннями ст.ст. 50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винних, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також враховуючи принципи законності, справедливості, індивідуалізації, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 396 КК України, вчинене ОСОБА_4 , відноситься до нетяжких злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України, є рецидив злочинів.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що відповідно до довідки Виконавчого комітету Машівської селищної ради Сахнівщинського старостинського округу № 08-06/25/112 від 29.10.2024 року звернень чи інших матеріалів про неправомірну поведінку гр.. ОСОБА_4 не надходило, відповідно до довідки Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 02.1-05/488 від 29.10.2024 року звернень чи інших матеріалів про неправомірну поведінку гр.. ОСОБА_4 не надходило, відповідно до довідки КНП «Машівської Лікарні» №1503 від 01.11.2024 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відповідно до довідки КНП «Чутівська Центральна Лікарня» №1252 від 30.10.2024 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відповідно до довідки Виконавчого комітету Чутівської селищної ради №02.1-14/1937 від 31.10.2024 не являється депутатом Чутівської селищної ради, відповідно до довідки Комунального підприємства «КОМУНАЛЬНИК» Марганецької міської ради гр. ОСОБА_4 займає посаду робітника ритуальних послуг дільниці утримання території кладовищ, відповідно до довідки начальника восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 №8в/1/5361 від 30.10.2024 року не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних, раніше неодноразово судимий.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий, вину визнав повністю, щиро розповідав про скоєне та каявся, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення та під час кримінального провадження, обставини, що пом'якшують та обставини, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст.396 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, з огляду на обставини справи, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та відбування покарання, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку. На думку суду саме таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1