єдиний унікальний номер справи 546/913/25
номер провадження 2/546/650/25
іменем УКРАЇНИ
04 грудня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Лівер І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лободи Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Решетилівка Полтавської області матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 68 724,70 грн, а також 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 був укладений договорі № 2110567497859, у відповідності до умов якої відповідачу надано кредит в сумі 5 500,00 грн., граничний строк кредитування - 1 рік.
01.12.2021 укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110567497859.
10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110567497859.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2110567497859.
Позивачем вказано, що станом на день подання позову заборгованість за позовом відповідачем не погашається, проценти за користування кредитним коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 99 519,75 грн., з яких 5 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 94 019,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 68 724,70 грн., з яких 5 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 63 224,70 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, а також 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, позивач в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти проведення заочного розгяду справи та ухвалення заочного рішення в даній справі не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, судові повістки, направлені відповідачу на адресу реєстрації, повернулися до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву, будь-яких клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2110567497859 (далі кредитний договір).
Пунктом 1.1. кредитного договору визначена сума кредиту, що становить 5 500,00 грн., орієнтовний строк повернення якого - 16 днів з моменту отримання кредиту.
Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та невід'ємною його частиною (п. 1.2. кредитного договору).
Згідно Графіку платежів строк, на який надається кредит - 16 днів, проценти за користування кредитом - 1 760,00 грн., загальна вартість кредиту - 7 260,00 грн. Аналогічні дані щодо умов кредитування зазначені також і в паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до п. 4.1. кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування у наступних розмірах: 1) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; 2) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; 3) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6; 4) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в.
Пунктом 1.4.2. кредитного договору визначено, що в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обо'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за кожен день фактичного користування кредитом.
Пунктом 1.9. кредитного договору визначений граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору), що становить 1 рік.
Договір про надання фінансових послуг № 2110567497859 від 15.04.2021 разом з додатком до нього - Графіком платежів та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором S2.
Листом від 01.08.2025 ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» підтвердило здійснення переказу грошових коштів 15:04:2021 21:47:27 в сумі 5 500,00 грн. на номер картки: НОМЕР_1 згідно договору № 2110567497859.
Згідно Інформації щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору, вчинених Товариством та Заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням дати та часу таких дій 15:04:2021 0 21:46:00 здійснено верифікацію картки відповідача № НОМЕР_1 .
01.12.2018 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60 183 678,63 грн., а фактор - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов'язується, зійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг.
Згідно п. 6.1.4. вказаного договору факторингу право вимоги переходить до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
В п. 7.1. договору факторингу сторони погодили розмір фінансування за реєстром боржників, що становить 5 535 543,12 грн.
На підтвердження переходу від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг № 2110567497859 від 15.04.2021 позивачем надано підписані сторонами акт приймання-передавання реєстру боржників від 03.2021 за договором факторингу №1-12 від 01.12.2021, реєстр боржників до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, платіжне доручення № 307600018 від 03.12.2021 про перерахування ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на рахунок ТОВ «Служба миттєвого кредитування» оплату згідно договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 в сумі 5 535 543,12 грн.
Згідно вказаних документів ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до ОСОБА_1 в загальному розмірі 42 570,00 грн., з яких 5 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 37 070,00 грн. - заборгованість по відсоткам.
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступає шляхом продажу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуває права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до боржників, зазначених у Реєстрах Боржників, за договорами позики (кредитними договорами). ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачує ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно п. 5.2. вказаного договору факторингу права вважаються відступленими (переданами) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та набутими (прийнятими) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР'в день підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в підписаному вигляді.
В п. 7.1. договору факторингу сторони визначили, що за відступлення прав вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачує ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» грошові кошти в сумі 5 312 491,59 грн.
На підтвердження переходу від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг № 2110567497859 від 15.04.2021 позивачем надано акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2923 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а також підписані сторонами акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 та реєстр боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023.
Згідно вказаних документів позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право вимоги до ОСОБА_1 в загальному розмірі 99 519,75 грн., з яких 5 500,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 94 019,75 грн. - заборгованість за процентами.
З матеріалів справи вбачається, що договір про надання фінансових послуг №2110567497859 від 15.04.2021 укладений в електронній формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагається, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також Іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).
Відповідно до ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За ст. 518 ЦКУ боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦКУ).
Згідно зі ст. 1082 ЦКУ боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Враховуючи наведене, судом встановлено укладання договору про надання фінансових послуг № 2110567497859 від 15.04.2021 первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, в якому сторони узгодили суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів. Факт отримання відповідачем суми кредиту в розмірі 5 500,00 грн. підтверджується наданою позивачем копією листа ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ».
З врахуванням умов вказаних договорів факторингу, а також наданих доказів на підтвердження переходу прав вимоги за ними, суд вважає доведеним перехід від первісного кредитора ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до відповідача за договором про надання фінансових послуг № 2110567497859 від 15.04.2021.
На підставі викладеного, з врахуванням ненадання відповідачем заперечень щодо позовних вимог, доказів сплати боргу, контррозрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суми заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2110567497859 від 15.04.2021 в сумі 68 724,70 грн., з яких 5 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 63 224,70 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Позивач в прохальній частині позову просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Згідно доданої до позовної заяви платіжної інструкції № 0552800070 від 08.09.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує , чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують
з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Суд врахував, що відповідач не подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляла.
Правнича допомога, надана позивачу в суді, полягала у наданні усної консультації з виченням документів, складанні позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду. Вартість правової допомоги адвоката становить 16 000,00 грн. Будь-яких інших процесуальний дій адвокатом не вчинялось. Крім того, розгляд справи відбувався без участі позивача та його представника.
Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на їх обсяг, ціну позову, а тому заявлений позивачем розмір судових витрат, понесених в суді, підлягає зменшенню з 16 000,00 грн до 6 000, 00 грн.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 10, 12, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2110567497859 від 15.04.2021 в сумі 68 724 (шістдесят вісім тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 70 коп., з яких 5 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 63 224,70 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.Мечнікова, буд. 3, офіс 306 ;
Представник позивача - Ткаченко Марія Миколаївна, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: 07406, Київська область. М. Бровари, вул. Короленка, 50;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення складено 04.12.2025.
Суддя І.В. Лівер