Справа № 545/4910/25
Провадження № 2/545/2896/25
04.12.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Синегуб Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 13.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.54).
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надавши заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на те, що 30.11.2025 відповідачем сплачено 18695,40 грн. в погашення заборгованості по кредитному договору та відшкодовано витрати позивача на сплату судового збору.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу реєстрації.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.
Так, підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові за наслідками справи № 522/8782/16-ц роз'яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» повинно тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинивши своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави. Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то, залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілу низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних скарг.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду 30.10.2025, коли існувала заборгованість за кредитним договором, а отже, наявним був спір між сторонами.
Згідно із заявою про закриття провадження, відповідач ОСОБА_1 сплатив 30.11.2025 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором.
Таким чином, сплата відповідачем заборгованості після відкриття провадження, внаслідок виконання відповідачем претензій майнового характеру на стадії судового розгляду, не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній спір.
Водночас, вказані дії позивача свідчать про його відмову від позову.
Проаналізувавши зміст клопотання представника позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, тобто у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Керуючись ст. 247, 255, 260 ЦПК України,
ухвалив:
заяву позивача задовольнити частково.
закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет з тих самих підстав не допускається.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Любчик