Справа № 545/2873/25
Провадження № 2/545/1829/25
"23" листопада 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Мамишевої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 38189,24 грн.
В обґрунтування зазначив, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено: 23.01.2019 кредитний договір №2001225262501, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 22300 грн. Відповідач не виконав свої кредитні зобов'язання належним чином, внаслідок чого наявна заборгованість за вищевказаними договорами, яка станом на 09.05.2025, становить 38189,24 грн., яку і просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача подала відзив, в якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що позивач надав до суду заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в той же час не надано доказів оформлення та укладення між сторонами та відповідно отримання позичальником публічної пропозиції на укладення договору, Тарифів банку, щоб в сукупності із заявою про приєднання свідчило б про укладений договір у належній формі. Також з аналізу наданої позивачем виписки по особовому рахунку вбачається, що витрачено коштів на загальну суму 78 059,32 грн., а поповнено на загальну суму 91 327,65 грн., крім того, не враховуючи суми поповнення з відповідача стягнено в рахунок: «погашення заборгованості за відсотками по договору (2001225262501 від 23.01.2019 ) - 28 563,73 грн.; «погашення нарахованої комісії в рамках договору на ККП (2001225262501 від 23.01.2019)- 1080,44 грн.; «погашення простроченої заборгованості за КПП (2001225262501 від 23.01.2019) - 4508,62 грн. Викладене свідчить про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем. Строк дії договору дорівнює заявленому строку кредитування, а отже і нарахування відсотків за користування кредитом мають обчислюватись в межах даного строку (у даному випадку - 12 місяців). Проте, у наданих позивачем розрахунках кінцева дата нарахування заборгованості значиться 30.11.2024 року, а тому після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Крім того, зазначає про те, що позивач пропустив строк позовної давності, з огляду на те, що як вбачається із розрахунку наданого позивачем строк погашення виданого кредиту настав 30.01.2020. За таких умов, останнім днем строку позовної давності по даній справі є 01.02.2022 року, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
У додаткових поясненнях представник відповідача зазначила, що період нарахування відсотків не співпадає між розрахунком та випискою, також з розрахунку та виписки неможливо встановити на яку суму вони нараховані, у якому процентному співвідношенні. Позивачем не надано пояснення щодо сум заборгованості за договором, не представлено належних розрахунків заборгованості, які б узгоджувалися з матеріалами справи і умовами кредитного договору. Крім того, публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення договору не містить ані особистого, ані електронного підпису відповідача, а тому не може вважатись частиною договору приєднання. Також зауважує, що жодний із наданих позивачем доказів не містить номера виданої відповідачу картки, її копії із зазначенням терміну дії.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача надала до суду заяву, в якій просила судовий розгляд проводити без участі відповідача та його представника, заперечують проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2019 ОСОБА_1 підписана заява №2001225262501 про приєднання до договору банківського обслуговування фізичних осіб Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (зворот а.с.14).
Відповідачем була заповнена Анкета - заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. В свою чергу позичальник зобов'язався забезпечити повернення кредиту.
Відповідно до заяви №2001225262501 про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 23.01.2019 відповідач просив відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку НОМЕР_2 та надати кредитний ліміт у сумі 4300 грн. Розрахунковий день 30 число місяця, платіжна дата 30 числа місяця, реальна річна процентна ставка складає 47,88 %, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 12577,58 грн. Розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості у розмірі 10000 грн. та наступним її погашенням зі строком 12 місяців рівними платежами.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами 23.01.2019, строк кредитування 12 місяців; зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін. Згідно з п.4 паспорту споживчого кредиту стандартна процентна ставка відсотків річних становить 47,88%, реальна річна процентна ставка складає 47,88 % (а.с.15).
У заяві №2001225262501 про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 23.01.2019 ОСОБА_1 підтвердила та прийняла Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін).
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту вбачається, що кредитний ліміт по договору №2001225262501 від 23.01.2019 збільшувався починаючи з 23.01.2019 та 03.03.2022 остаточно збільшений до 22300 грн. (зворот а.с.25).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором №2001225262501 від 23.01.2019 за ОСОБА_1 станом на 09.04.2025 рахується заборгованість у загальному розмірі 38189,24 грн., в тому числі: 19685,60 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 18503,64 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.26- а.с.28).
Наявність заборгованості також вбачається з виписки по особовому рахунку з 23.01.2019 по 09.04.2025 щодо руху коштів за рахунком, відкритим на ім'я ОСОБА_1 , а саме: здійснення операції покупки через термінал, переказ коштів, отримання готівкових коштів (видача готівки), часткове погашення заборгованості тощо (а.с.29-а.с.35).
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «ПУМБ»).
Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У заяві 2001225262501 про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 23.01.2019 зазначено, що клієнт ОСОБА_1 підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку) (зворот а.с.14).
Відповідач надав до суду копію Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного обслуговування фізичних осіб в редакції від 06 квітня 2018 року (а.с.17-22).
Проте, з матеріалів справи не вбачається, що саме з даними умовами та правилами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо користування кредитними коштами та щодо сплати пені та комісії за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до матеріалів справи розмірах і порядках нарахування.
У цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути; укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.pumb.ua ) змінювалися АТ «ПУМБ».
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу пропозиції на укладання Договору комплексного банківського обслуговування, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків та комісії за користування кредитними коштами надані банком зазначені «публічні пропозиції» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Зазначений висновок узгоджується з висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме вказану Публічну пропозицію розумів відповідач та ознайомився і погодився з нею, підписуючи відповідні Заяви.
Надана позивачем Публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, з огляду на її мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка міститься в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 23.01.2019 шляхом підписання заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Щодо паспорту споживчого кредиту, то відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 викладена правова позиція про те, що «ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».
Отже, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.
Вказане свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «ПУМБ» нарахованих позивачем відсотків у розмірі 18503,64 грн.
Перевіряючи обґрунтованість вимог Банку про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, суд керується наступним.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року.
Банком суду надана виписка по рахунку відповідача, якою підтверджується видача та повернення коштів за укладеним договором (а.с.29-35).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Укладений між сторонами кредитний договір від 23.01.2019 у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в повному обсязі АТ «ПУМБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості, починаючи з 30.01.2019 по 30.11.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед Банком за тілом кредиту становила 19685,60 грн. (а.с.26-28).
ОСОБА_1 та її представник адвокат Пишногуб Н.О. не надали суду жодного доказу на підтвердження повної сплати заборгованості, а заперечення представника відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, не підтверджені належними доказами та не спростовують розрахунків банку.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь банку суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19685,60 грн., а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стосовно заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на пропуск строку позовної давності, оскільки як вбачається із розрахунку наданого позивачем строк погашення виданого кредиту настав 30.01.2020 та за таких умов останнім днем строку позовної давності є 01.02.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1ст. 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року та діяв до 30 червня 2023 року.
У зв'язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину, тобто до 30.06.2023.
Таким чином з урахуванням дати останнього платежу на погашення заборгованості 21.09.2023 (зворот а.с.33), а також переривання строку на підставі наведених вище норм Закону, позивачем пред'явлено позов до суду 01.07.2025 без порушення строків позовної давності, а відтак вимога представника відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача слід стягнути заборгованість у розмірі 19685,60 грн.
В частині позовних вимог про стягнення відсотків суд відмовляє.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Ціна позову 38189,24 грн., позов задоволений на суму 19685,60 грн., тобто на 51,54 %.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1248,50 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,
вирішив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість у розмірі 19685,60 грн. та судовий збір в сумі 1248,50 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 28.11.2025.
Суддя О. В. Любчик