543/1180/25
3/543/352/25
03.12.2025 селище Оржиця
Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Попадюк С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директор СТОВ «Хоробор Агро»,
за ч. 1 ст. 1631 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №11831 від 08.10.2025 ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме, порушення ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства: п. 185.1 ст. 185, п, 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду об'єкта оподаткування з податку на додану вартість (ряд. 21) на загальну суму 165963,42 грн, в т.ч. за липень 2025 на суму 165963,42 грн; 2) п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не виписані та не зареєстровані в установлений термін в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 829817,10 грн, в т.ч. за липень 2025 - 829817,10 грн; 3) п. 201.1., п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації податкових накладних всього на суму ПДВ 161166,32 грн, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 1631 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Від захисника ОСОБА_1 адвоката Литвиненко Я.С. до суду надійшла заява, у якій зазначила, що вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 не доведене, а вина не підтверджена. В обґрунтування покликається на те, що у оскаржуваному протоколі не зазначена «суть адміністративного правопорушення», тобто які саме конкретно протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, а відтак складений протокол не відповідає вимогам законодавства, зокрема вимогам статті 256 КУпАП та пункту 6 Розділу ІІ Інструкції №566. Також зазначає, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП є відсутність податкового обліку; порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Суб'єктивною стороною правопорушення є наявність вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Положення чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України містять норми, згідно з якими платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, з диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП вбачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм податкового законодавства України. У даній категорії справ формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути чіткими та зрозумілими. Чинним законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах обвинувачення, яке міститься у протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує для неї можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином, організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення. Уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий на розгляд суду протокол про адміністративне правопорушення, формально викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула, відповідно до диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП, та належним чином не викладені фактичні обставини, які мають значення для правильного та об'єктивного вирішення справи. З протоколу про адміністративне правопорушення неможливо зробити висновок про об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, яке, на думку автора протоколу, допущено ОСОБА_1 . У цій справі про адміністративне правопорушення відсутні, у достатньому обсязі, належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Разом з тим, акт перевірки, сам по собі, не може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, у зв'язку із тим, що Податковим кодексом України, а також Кодексом адміністративного судочинства України передбачено адміністративний (досудовий) та судовий порядок оскарження неправомірних дій уповноважених осіб органів доходів та зборів, якщо об'єкт перевірки не погоджується з викладеною у відповідному акті інформацією. У силу норм Податкового кодексу акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Тому, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Звертає увагу, що при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені. За таких обставин, вказаний протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Згідно з пунктом 1 частиною 1 статті 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Окремо захисник зазначає, що з моменту інкримінованого вчинення правопорушення (липень 2025) вже пройшли строки до притягнення до адмінвідповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За нормою з п. 86.1. ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки. У разі, встановлення, під час перевірки, порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №11831 від 08.10.2025, Актом від 17.09.2025 №13424/16-31-07-01-01/32934346 про результати документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ «Хоробор Агро» та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Суддя вважає, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративних правопорушень та винуватість в них ОСОБА_1 . У зв'язку з цим, суддя відхиляє доводи захисника адвоката Литвиненко Я.С. про те, що вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 не доведене, а вина не підтверджена.
Зважаючи на вищевикладене, вивчивши матеріали справи, надаючи оцінку доказам, долученим до матеріалів справи, та дослідженим в ході судового розгляду, вважаю, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 1631 КУпАП є повністю доведеною, кваліфікація його дій вірна.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Суддя не погоджується з доводами захисника, про те, що з моменту інкримінованого ОСОБА_1 вчинення правопорушення вже пройшли строки до притягнення до адмінвідповідальності, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
З огляду на те, що порушення були виявлені і зафіксовані в Акті від 17.09.2025 №13424/16-31-07-01-01/32934346 про результати документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ «Хоробор Агро», на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст. 38 КУпАП, не закінчилися.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 1631 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Враховуючи дану норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. 24, 33, 34, 35, 38, 40-1, 280, 283, 284, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач: ГУК у Полтавській області /смт. Оржиця/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.податок); Номер рахунку (IBAN): UA158999980313040106000016698; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи та інші санкції).
Реквізити для сплати судового збору:Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача (IBAN) - UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Оригінал платіжного документу подається до суду.
Відповідно до ст. 308 КУпАП У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Оржицький районний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Попадюк С.С.