Дата документу 24.11.2025Справа № 554/16001/25
Провадження № 3/554/2167/2025
«24» листопада 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого - судді Сметаніної А.В., розглянувши об?єднані адміністративні матеріали, які надійшли з УПП в Полтавській області ДПП (адреса: 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в) у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи - невідоме, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомий,
- за ч.3 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП,
27 жовтня 2025 року о 19 годині 57 хвилин в м. Полтава, по вул. Європейська, 183, ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 2103, д/н НОМЕР_1 , будучи особою позбавленою права керування ТЗ, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та постанову КМУ №340. Правопорушення вчинене повторно протягом року, 24.01.2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, 27 жовтня 2025 року о 19 годині 57 хвилин в м. Полтава, по вул. Європейська, 183, ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 2103, д/н НОМЕР_1 , з вираженими ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, неприродна блідість, сповільненість ходи та мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп?яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на БК470027, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Правопорушення вчинено особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження медичного огляду на стан сп?яніння.
В судове засідання, призначене на 24.11.2025 року о 09.30 годині ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку СМС - повідомлення на номер телефону НОМЕР_2 , вказаного в протоколах, відповідно до якої судову повістку ОСОБА_1 отримав 10.11.2025 року о 17:47:14. Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомляв, жодних клопотань чи заяв від нього не надходило.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 , суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов'язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 знав про складення протоколів про адміністративні правопорушення, а отже й про судове провадження відносно нього, однак ним не цікавився, жодних заходів, направлених на обізнаність щодо стану відомого йому судового провадження не вчиняв, будучи обізнаним про дату, час та місце розгляду справи відносно нього в суді, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань не направляв, а отже не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами та не виконував належним чином процесуальні обов'язки, в зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126 та ч.3 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність об'єднання адміністративних матеріалів № 554/16001/25 (провадження №3/554/2167/2025) та №554/16003/25 (провадження №3/554/2168/2025) у відношенні ОСОБА_1 в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 554/16001/25 (провадження №3/554/2167/2025) та розглядати вказані справи одночасно.
Адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або, які передали керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів чи, які, керуючи транспортним засобом, відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ країни № 1103 від 17.12.2008.
Згідно п.п.2,6,7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п.п.8, 12 Розділу ІІ вказаної Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Вказані норми мітяться також у відповідному Порядку, затвердженого постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог Інструкції та Порядку, вважаються недійсними.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №495900 від 27.10.2025 року та серії ЕПР 1 №495911 від 27.10.2025 року; картками обліку адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.10.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп?яніння: порушення координації рухів, неприродна блідість, сповільненість ходи та мови, поведінка, що не відповідає обстановці; копією постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 16.04.2025 року у справі №553/465/25 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 , ч.3 ст. 126 КУпАП; копією постанови Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.05.2025 року у справі №554/6556/25 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 , ч.5 ст. 126 КУпАП; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6030045 від 27.10.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3929039 від 24.01.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 126 КУпАП; довідкою УПП в Полтавській області від 28.10.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія категорії «В»; довідкою УПП в Полтавській області від 28.10.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 24.01.2025 року постановою ЕНА №3929039, за якою останньому призначили адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 20400 грн.; відеозаписами подій.
З дослідженого відеозапису вбачається, що 27 жовтня 2025 року о 19 годині 57 хвилин в м. Полтава, вул. Європейська, 183, ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 2103, д/н НОМЕР_1 . Під час зупинки ТЗ у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп?яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та у відповідному направленні на огляд. Поліцейським на місці зупинки транспортного засобу було запропоновано водієві пройти огляд в закладі охорони здоров?я, на що останній відмовився.
Таким чином, з аналізу наданих до справи доказів вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведено з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 16.04.2025 року у справі №553/465/25 ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 , ч.3 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 51000 грн. з позбавленням права керування ТЗ на 10 років без оплатного вилучення ТЗ.
Постановою Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.05.2025 року у справі №554/6556/25 ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 , ч.5 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 51000 грн. з позбавленням права керування ТЗ на 10 років з конфіскацією ТЗ ВАЗ, д/н НОМЕР_3 .
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6030045 від 27.10.2025 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3929039 від 24.01.2025 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 20400 грн.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, зокрема за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, зокрема за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинено особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, такі і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Крім того, відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на характер вчинених правопорушень та суспільну небезпечність вчиненого, а також той факт, що відмова особи від проведення огляду на стан сп'яніння є грубим порушенням та має підвищену суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, який неодноразово протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126 та ст. 130 КУпАП, інші обставини в справі, зокрема, що останнім не сплачуються призначені суми штрафів, що вбачається з інформаціїУПП в Полтавській області ДПП, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, встановленої за більше серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу, оскільки останній належить на праві власності ОСОБА_2 .
Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2025 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 028 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 33, 36, 40-1, ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130, 245, 251, 252, 280 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -
Об'єднати адміністративні матеріали № 554/16001/25 (провадження №3/554/2167/2025) та №554/16003/25 (провадження №3/554/2168/2025) у відношенні ОСОБА_1 в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру №554/16001/25 (провадження №3/554/2167/2025).
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 /п'ятнадцять/ діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 /десять/ років без конфіскації транспортного засобу.
Строк відбування адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з часу його фактичного затримання по виконанню постанови суду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувач - ТУ ДСА України у Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ - 26304855).
Строк пред'явлення постанови до виконання до 24 лютого 2026 року.
Копію постанови направити ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області (м. Полтава, вул. О. Пчілки, 19-а) в частині застосування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, а в частині позбавлення права керування транспортними засобами до УПП в Полтавській області ДППдля виконання.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА