Справа № 527/3423/25
провадження № 3/527/1476/25
04 грудня 2025 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Свістєльнік Ю.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла 24 листопада 2025 року від Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кременчука Полтавської області, громадянка України, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , рнокпп: НОМЕР_2 (інші дані щодо особи суду не відомі),
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 993516 від 31.10.2025, ОСОБА_1 31 жовтня 2025 року о 18 год 00 хв в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого співмешканця ОСОБА_2 , а саме: умисно висловлювалася в його сторону образливими словами, чим завдала шкоди психологічному здоров'ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини викладені у протоколі заперечила, вину не визнала. Вказала, що 31.10.2025 року дійсно між нею та ОСОБА_2 виникла сварка, після якої вона викликала поліцію. Вказала, що протокол про адміністративне правопорушення не підписувала та не завдала шкоди своєму співмешканцю ОСОБА_2 .
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив обставини, які викладені у протоколі, прохав ОСОБА_1 не притягувати до адміністративної відповідальності, вказав, що будь-якої шкоди йому не було завдано.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з наступних підстав.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає ряд окремих самостійних діянь, при вчиненні яких передбачена адміністративна відповідальність за вказаною статтею, якими є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. При відсутності чи недоведеності вказаних ознак об'єктивної сторони неможливо стверджувати про наявність в діях особи складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
При розгляді протоколу встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка, проте, поліцію викликала ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив, що матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно свого співмешканця ОСОБА_2 .
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не містить всіх обов'язкових елементів складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КупАП, та не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положення ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, докази, які підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні, обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, вина ОСОБА_1 у його вчиненні не доведена.
Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суддя приходить, до обґрунтованого та виваженого висновку, що наявні всі правові підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У зв'язку з закриттям провадження у адміністративній справі судові витрати відносяться на рахунок держави.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 247, ч.1 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КупАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ю. М. Свістєльнік