Справа № 525/430/25
Провадження № 1-кп/525/110/2025
03.12.2025 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025 за №12025170550000255 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білоцерківка Великобагачанського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з професійно-технічною освітою, працюючого різноробочим у ПА «Агроінвест», раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 382 КК України,
На початку грудня 2024 року (точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалося можливим) ОСОБА_4 перебуваючи у м. Чортків Тернопільської області від невстановленої в ході проведення досудового розслідування особи дізнався мобільний номер телефону невстановленої особи, яка займається наданням послуг по незаконному виготовленню та продажу посвідчення водія.
Після цього ОСОБА_4 , який офіційно не отримував посвідчення водія, будучи обізнаним з порядком отримання посвідчення водія, яке видається установою - відповідним територіальним сервісним центром МВС України, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання такого документа, а саме посвідчення водія, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків, бланків і технічних описів бланків Національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знаку України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» №844 від 16.09.2020 відноситься до документів, які перебувають в офіційному обігу України, тобто є офіційним документом та надає право на керування транспортними засобами відповідних категорій, на початку грудня 2024 року (точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалося можливим) перебуваючи у м. Чортків Тернопільської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, шляхом здійснення телефонних дзвінків, під час телефонної розмови з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, замовив собі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , заповнене на ім'я ОСОБА_4 з відкритою категорією «В», під час цього узгодив оплату вартості підробленого офіційного документу та усвідомлюючи, що в посвідчення водія будуть внесені завідомо неправдиві відомості, які не відповідають дійсності, передав необхідні дані, а саме свої персональні дані, особистий підпис та фотознімок для внесення їх до підробленого посвідчення водія, тим самим здійснив сприяння (пособництво) вчиненню кримінального правопорушення.
Надалі невстановлена під час досудового розслідування особа у невстановленому місці та у невстановлений час виготовила посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 21 січня 2025 року на ім'я ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів
№СЕ-19/117-25/5856-ДД від 18.03.2025, бланк посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 , на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК Україна. Зам. 21-3250. 2021 р. ІІ кв.», заповнений на ім'я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу (тобто є підробленим).
У кінці січня 2025 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 прибув до м. Києва, де у невстановленому в ході проведення досудового розслідування місці у невстановленої особи забрав дане підроблене посвідчення водія.
Надалі, 13 березня 2025 року близько 07 год. 27 хв. ОСОБА_4 , рухаючись за кермом автомобіля марки «Volkswagen Jetta» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , при в'їзді в селище Велика Багачка по напрямку із с. Красногорівка Миргородського району Полтавської області, був зупинений за порушення правил дорожнього руху працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області.
Після цього, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, пред'явив працівникам СРПП ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 на своє ім'я.
Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів
№СЕ-19/117-25/5856-ДД від 18.03.2025, бланк посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 , на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК Україна. Зам. 21-3250. 2021 р. ІІ кв.», заповнений на ім'я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу (тобто є підробленим).
Крім того, постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11.02.2025, яка набрала законної сили 24.02.2025, справа №525/48/25, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
ОСОБА_4 будучи повідомленим про те, що вищевказаною постановою суду його позбавлено права керування транспортними засобами, оскільки безпосередньо отримав постанову суду, яка направлена йому засобами поштового зв'язку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою невиконання постанови суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортними засобами при наступних обставинах.
Так, 13 березня 2025 року близько 07 год. 27 хв. ОСОБА_4 , рухаючись за кермом автомобіля марки «Volkswagen Jetta» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , при в'їзді в селище Велика Багачка по напрямку із с. Красногорівка Миргородського району Полтавської області, був зупинений за порушення правил дорожнього руху працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, та відносно останнього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4258064 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, тобто керував транспортним засобом поза населеними пунктами без ввімкнених ходових вогнів або ближнього світла фар.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 382 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково. Суду пояснив, що у кінці минулого року, точної дати він не пам'ятає, перебував разом зі своєю дівчиною в її матері в м. Чортків Тернопільської області. У розмові він повідомив, що хотів отримати посвідчення водія. Мати його дівчини повідомила, що її син отримав посвідчення водія та може йому надати контакти особи, яка допоможе у вирішенні даного питання. Він зв'язався з чоловіком на ім'я ОСОБА_5 по телефону через застосунок «Вайбер», той повідомив, що потрібно надати фото першої сторінки паспорту у застосунку та, що посвідчення водія можна отримати через тиждень у м. Києві. Він надав чоловіку з яким спілкувався по телефону фото свого паспорта. Пізніше повторно зв'язався та запитав коли буде готове посвідчення водія. Вони зустрілися в м. Києві на автовокзалі, поїхали до сервісного центру, чоловік зайшов туди і хвилин через 10 вийшов з посвідченням водія та передав йому, а він віддав гроші. Він не навчався в автошколі та не здавав іспити, щоб отримати посвідчення водія. 13.03.2025 дядько його дівчини ОСОБА_6 дав йому свій автомобіль, під час руху він був зупинений працівниками СРПП ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за порушення ПДР та на вимогу поліцейського пред'явив посвідчення водія, яке є підробленим. Також, працівники поліції повідомили, що він за рішенням суду був позбавлений права керування транспортними засобами. Про вказане рішення суду він не знав, раніше декілька разів притягався до адміністративної відповідальності. Йому було відомо про те, що в суді розглядалася справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, до суду він не з'явився через сімейні проблеми, рішення суду отримав, але не ознайомився з його змістом, тому не знав про призначене покарання. Надалі визнав свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, просив призначити покарання у виді штрафу.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується сукупністю письмових доказів по справі, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється:
- витягами з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування) №12025170550000255 від 13.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 382 КК України;№12025170550000255 від 13.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України; №12025175610000044 від 13.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України; №12025175610000046 від 01.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України (а.с. 51-54, 64, 80);
- протоколом огляду місця події від 13.03.2025 з відеозаписом до нього, у ході якого було виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 та свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серії СВА №781567 (а.с. 56-58);
- постановою прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень та визначення підслідності, відповідно до якої кримінальне провадження №12025170550000255 та №12025175610000044 об'єднані у одне провадження та зареєстровані в ЄРДР за №12025170550000255 (а.с. 63);
- постановою старшого слідчого СВ ОСОБА_8 від 13.03.2025 якою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 21.01.2025 та свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серії СВА №781567 (а.с. 65);
- ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.03.2025 про накладення арешту на вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 21.01.2025 та свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серії НОМЕР_3 , власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем їх зберігання визначено матеріали кримінального провадження (а.с. 66-67);
- висновком експерта №СЕ-19/117-25/5856-ДД від 18.03.2025, відповідно до якого бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК «Україна» Зам. 21-3250. 2021р. ІІ кв.» заповнений на ім'я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу. У наданому на дослідження посвідченні водія серії та номеру НОМЕР_1 на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК «Україна» Зам. 21-3250. 2021р. ІІ кв.» заповненому на ім'я ОСОБА_4 , усі зображення нанесено струменевим способом друку, з використанням знакодрукуючого пристрою (кольорового струменевого принтера). У наданому на дослідження посвідченні водія серії НОМЕР_1 на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК «Україна» Зам. 21-3250. 2021р. ІІ кв.» заповненому на ім'я ОСОБА_4 , на час проведення дослідження, змін першопочаткового змісту не виявлено (а.с. 68-75);
- листом ТСЦ 5344 №31/32/5344-6386-2025 від 29.03.2025 на ім'я слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 про те, що згідно наявних даних Єдиного державного реєстру МВС, станом на 28.03.2025 посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 26.05.2021 з категоріями "В" видавалося ТСЦ №7441 РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях на громадянку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно Єдиного державного реєстру МВС громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував ( а.с. 90);
- протоколом огляду (зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису в порядку ст. 245-1 КПК України від 29.03.2025 з додатками: відеозаписом (а.с. 76-77);
- постановою старшого слідчого СВ ОСОБА_8 від 29.03.2025 про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні №12025170550000255 відеозаписів з нагрудних камер працівників СРПП ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за 13.03.2025 на двох компакт-дисках DVD-R, речові докази зберігати у матеріалах кримінального провадження №12025170550000255 (а.с. 78);
- постановою прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень та визначення підслідності, відповідно до якої кримінальне провадження №12025170550000255 та №12025175610000046 об'єднані у одне провадження та зареєстровані в ЄРДР за №12025170550000255 (а.с. 79);
- постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області у справі №525/48/2025 від 11.02.2025, згідно якої ОСОБА_4 визнано винним та піддано стягненню по ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних доходів громадян в сумі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Постанова набрала законної сили 24.02.2025 ( а.с. 88) ;
- копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого ОСОБА_4 отримав постанову у справі №525/48/25 особисто 13.02.2025 ( а.с. 89).
Судом також були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 та матеріали досудової доповіді.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Отже, допитавши обвинуваченого, вивчивши письмові матеріали справи та переглянувши наявні у матеріалах справи відеозаписи, судом достовірно встановлено наступне.
ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями, які виразились:
-у співучасті, шляхом пособництва, у підробленні посвідчення водія, яке видається визначеною державною установою та надає відповідні права особі, яка його використовує - вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України;
-у використанні завідомо підробленого посвідчення водія - вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України;
-в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили - вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України,
його дії вірно кваліфіковані за цими статтями Кримінального кодексу України.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 у частині того, що йому не було відомо про рішення суду, яким його було позбавлено права керування транспортними засобами, суд не бере до уваги та вважає їх обраним способом захисту, оскільки згідно досліджених судом матеріалів кримінального провадження постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11.02.2025 у справі №525/48/25, останній отримав особисто 13.02.2025. Факт отримання указаної постанови підтвердив обвинувачений в суді. Не ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_4 зі змістом постанови суду та покаранням, яке призначене судом, не свідчить про можливість невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 382 КК України, суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
Суд ураховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні проступки та нетяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, працює, раніше не судимий, притягався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. При цьому вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує те, щоб покарання не було для обвинуваченого «непосильним тягарем» в розумінні практики Європейського суду з прав людини.
Тому беручи до уваги викладене, суд прийшов до висновку, що для виправлення ОСОБА_4 та з метою запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень слід призначити йому покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу.
Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.
Ураховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання відносно нього запобіжного заходу, відповідних клопотань прокурором заявлено не було.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.
По справі маються процесуальні витрати на залучення експерта, загальна сума яких становить 2387 грн. 70 коп.
Відповідно до положень ст. 122 КПК України, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта у розмірі 2387 грн. 70 коп.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Одночасно із вирішенням питання про долю речових доказів, суд вирішує питання про скасування арештів накладених під час досудового розслідування, у порядку ч. 4 ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 176-179, 369-371, 373-376, 394, 395 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 ( три тисячі чотириста) гривень.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувати.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.03.2025 на посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 21.01.2025 та свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серії НОМЕР_3 , власником яких є ОСОБА_4 - після набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
- посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 21.01.2025 та свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серії НОМЕР_3 - які приєднані до матеріалів кримінального провадження №12025170550000255 та знаходяться у справі №525/430/25 - залишити у матеріалах справи;
- відеозаписи з нагрудних камер працівників СРПП ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за 13.03.2025 на двох компакт-дисках DVD-R - які приєднані до матеріалів кримінального провадження №12025170550000255 та знаходяться у справі №525/430/25 - залишити у матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 копійок.
Згідно зі ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1