Справа №524/3228/25
Провадження №2/524/3756/25
24 листопада 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "Приватбанк" про припинення відрахування за договорами споживчого кредитування № 25010837963639 від 08.01.2025 та № 25010837963637 від 08.01.2025, визнання недійсними договорів споживчого кредитування № 25010837963639 від 08.01.2025 та № 25010837963637 від 08.01.2025, оформлених АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , ухвалив таке рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є постійним клієнтом АТ КБ «Приватбанк». Внаслідок шахрайських дій на його ім'я були оформлені договори купівлі-продажу з розстрочкою платежу в магазині «Комфі» м.Дніпро № 25010837963639 та № 25010837963637. 08.01.2025 під час розмови із оператором він заявив про блокування банківських карток з метою уникнення шахрайських дій. Зазначено, що позивач спірні договори не укладав та своєї згоди на укладення не надавав і ним не вчинялись дії, які б мали наслідком втрату пін-коду або паролю до мобільного додатку «Приват24».
Відповідач 10.09.25 подав до суду відзив.
В додаткових поясненнях відповідач вказав, що 08.01.2025 р. у інтернет магазині "COMFY" на ім'я ОСОБА_1 було оформлено кредити за технологією "Оплата частинами" кредитний договір № 25010837963639 на суму 40099,00 грн та кредитний договір № 25010837963637 на суму 18399,00 грн, які було підписано простим електронно-цифровим підписом Кнопка "Підтверджую". Вказав, що починаючи з 05:00 год. АТ КБ “ПриватБанк» направляв ОСОБА_1 багаточисленні повідомлення та дзвінки на його фінансовий номер телефону щодо про підтвердження входу у акаунт Приват24, про вхід у акаунт Приват24 під авторизацією клієнта ОСОБА_1 з нетипового пристрою, про зміни паролю у акаунт Приват24 та про підтвердження відновлення доступу у акаунт Приват24, а також одноразові ОТР - паролі для підтвердження платежів. В свою чергу, зміни фінансового номеру телефону, який є логіном входу до Приват24 клієнта ОСОБА_1 не зафіксовано. Звертав увагу на те, що зміна паролю входу клієнта у Приват24 була підтверджена вводом ПІН-коду до картки № НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 .. Вважає позов безпідставним, оскільки позивач сприяв своїми діями (перехід за гіперпосиланням, підтвердження входу до Приват24 з нетипових пристроїв через IVR-опитування, тощо) стороннім особам в отриманні доступу до власного акаунта «Приват24», з можливістю повністю розпоряджатися його рахунками та коштами, а також укладати договори від його імені в АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За даними Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ухвала про відкриття провадження по справі отримана АТ КБ «Приватбанк» в електронному кабінеті 03.04.2025, а представник відповідача, Озірська-Шанли В.С., - 12.08.2025.
В ухвалі про відкриття провадження відповідачу було встановлено строк для подання відзиву - 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи відсутність причин, які б могли бути визнані судом поважними, суд вважає за можливе відмовити у прийнятті відзиву.
Від представника позивача надійшла заява про виправлення технічної помилки в якій вона просила читати по тексту позовної заяви «договір споживчого кредитування» замість неправильного «договір купівлі продажу з оплатою частинами»
09.05.2025 судом постановлено ухвалу про витребування відомостей та закрито підготовче провадження.
10.09.2025 заяву про збільшення позовних вимог та відзив залишено без розгляд, а заперечення на заяву про збільшення позовних вимог повернуто відповідачу.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ "Приватбанк", що не заперечувалось сторонами і підтверджується копією анкети-заяви від 30.11.2021.
Відповідно до п. 3 Анкети-заяви від 30.11.2021 сторони уклали угоду про використання простого електронного підпису (третя сторінка анкети, другий абзац) та погодили, що визнають простим електронним підписом такі способи підписів позивача: ОТР-пароль, QR-код, підпис стілусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках, або офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитись з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку, шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище.
08.01.2025 з використанням простого електронного підпису Кнопка "Підтверджую" ВІРНИЙ в особистому кабінеті ОСОБА_1 в додатку «Приват24» було оформлено заяву про надання кредиту «Оплата частинами» 25010837963637, за умовами якої клієнт просив АТ КБ «ПриватБанк» в порядку та на умовах, узгоджених Генеральним кредитним договором, надати споживчий кредит «Оплата частинами» на таких умовах:
-сума кредиту 18399 грн;
-строк кредитування 15 платежів;
-щомісячний платіж 1228,44 грн;
-Процентна ставка - щомісячно від загального розміру кредиту: 0,01%
Крім того, 08.01.2025 з використанням простого електронного підпису Кнопка "Підтверджую" ВІРНИЙ в особистому кабінеті ОСОБА_1 в додатку «Приват24» було оформлено заяву про надання кредиту «Оплата частинами» 25010837963639 за умовами якої клієнт просив АТ КБ «ПриватБанк» в порядку та на умовах, узгоджених Генеральним кредитним договором, надати споживчий кредит «Оплата частинами» на таких умовах:
-Сума кредиту 40099 грн;
-Строк кредитування 15 платежів;
-Щомісячний платіж 2677,28 грн;
-Процентна ставка щомісячно від загального розміру кредиту: 0,01%
08.01.2025 Кременчуцьким районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області зареєстровано кримінальне провадження №12025170500000033 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У частині другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У пункті 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами. Моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування(частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування(частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
За змістом наведених норм, тягар доказування зазначених обставин несе АТ КБ «ПриватБанк».
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Вказана правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року по справі № 628/3322/16-ц(провадження № 61-15912св18)
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»».
З метою встановлення фактичних обставин справи судом були витребувані матеріали службового розслідування.
Так, відповідно до результатів службового розслідування службою безпеки АТ КБ «Приватбанк» встановлено наступне:
-07.01.2025 відбувся вхід до особистого кабінету «Приват24» з пристрою, який є характерним для клієнта ОСОБА_1 ;
-08.01.2025 о 05:01:46, 05:07:46, 08:58:54 та 14:55:33 відбувався вхід до особистого кабінету «Приват24» з пристрою, який є характерним для клієнта ОСОБА_1 , натомість о 05:03:37, 05:13:12 та 05:27:05 входи відбувались з пристроїв, які не є характерними для даного клієнта;
-08.01.2025 о 05:00 Банк направив клієнту на його фінансовий номер дзвінок про підтвердження входу в акаунт «Приват24»;
-08.01.2025 о 05:27 відбулась зміна паролю входу клієнта, яка підтверджена введенням ПІН-коду до картки клієнта ОСОБА_1 ..
Суд враховує викладені представником позивача обставини щодо переходу позивача 07.01.2025 за посиланням про можливість отримання фінансової допомоги, що, на думку суду, стало підставою для втрати даних про фінансовий номер позивача.
Крім того, суд приймає до уваги те, що зміна паролю входу до Приват24 відбулась із введенням ПІН-коду банківської картки, який має бути відомим виключно позивачу.
В свою чергу суд враховує те, що позивач не надав доказів, які б підтверджували те, що після переходу за посиланням він вчинив всі необхідні дії для уникнення несанкціонованого доступу до його особистого кабінету в «Приват24».
Крім іншого, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що спірні договори були підписані іншою особу з урахуванням того, що вони укладені через особистий кабінет позивача в підсистемі «Приват24» без зміни фінансового номеру та не містять позначки часу їх укладення, а ідентифікація клієнта відбувалась шляхом направлення повідомлень про вхід на фінансовий номер клієнта та введенням ПІН-коду платіжного засобу. Крім іншого, списання коштів в рахунок погашення перших платежів відбулись 08.01.2025 об 11:33 та 12:19, тобто після відновлення позивачем доступу до аканту, що підтверджується записом розмови.
Також суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 05 березня 2025 року по справі № 554/11260/21: «Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Визнання договору недійсним є неналежним способом захисту у випадку оспорювання самого факту укладення правочину через відсутність волевиявлення (підробку підпису). Такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права шляхом визнання обов'язку боржника за договором відсутнім».
З огляду на те, що вимога позивача про припинення відрахування за спірними договорами є похідною від вимоги про визнання недійсним договорів та за відсутності підстав для визнання договорів споживчого кредитування № 25010837963639 від 08.01.2025 та № 25010837963637 від 08.01.2025 недійсними, суд відмовляє у задоволенні вказаної вимоги.
За наведених обставин, враховуючи викладені обставини та наведені висновки, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ "Приватбанк" про захист прав споживача.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ