Справа № 391/851/23
пров. 1-кп/393/37/25
02 грудня 2025 року селище Кам'янець
Колегія суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого
ОСОБА_5 ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого
ОСОБА_6 ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам'янець, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, за допомогою Підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000000596 від 26.05.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, -
У провадженні Новгородківського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Під час розгляду кримінального провадження прокурором було подано до суду клопотання про застосування процесуальних обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 . Своє клопотання обґрунтував тим, що 12.07.2023р. о 22:35 год ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 13.07.2023р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України. 14.07.2023р. Слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_10 щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22:35 год. 09.09.2023р. 01.08. 2023р. Колегією Кропивницького апеляційного суду ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.07.2023р., якою застосовано стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишено без змін. В подальшому, ухвалою колегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23.07.2024 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено обвинуваченому заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454 200,00 грн. Вказана застава була внесена родичами ОСОБА_6 , після чого останній був звільнений з під варти. Вказаною ухвалою передбачено, що після внесення застави на обвинуваченого покладаються обов'язки які визначені в ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці. В подальшому ухвалами суду неодноразово продовжено строк дії обов'язків ОСОБА_6 . На даний час строк дії обов'язків завершився. Сторона обвинувачення вважає, що на даний час мають місце ризики, передбачені пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування від суду обвинуваченого, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень. А тому, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 є особливо тяжким, сторона обвинувачення вважає, що викладені обставини є достатніми для продовження строку дії раніше покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а саме: - прибувати до суду за першою вимогою; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, як особисто так і через третіх осіб за винятком участі в процесуальних діях та в суді; - здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який наразі не встановлено. Продовження саме таких процесуальних обов'язків, на переконання сторони обвинувачення, убезпечить від ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі судового провадження. Також прокурор, підтримав подане ним до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню, яке обґрунтував тим, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на останнього передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов'язків. В подальшому вказаний запобіжний захід ухвалами колегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області неодноразово продовжено. 18.06.2025 року ухвалою вказаною колегією суддів змінено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт з 22-00 год до 06-00 год, на строк 2 місяці, який також неодноразово було продовжено, востаннє ухвалою колегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2025р. на строк 2 (два) місяці, до 10.12.2025 року включно включно, із покладенням на обвинуваченого передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов'язків. На даний час необхідність в продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби не відпала, оскільки заявлені раніше ризики до вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачене у виді позбавлення волі на строк від семи до двадцяти років; обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілого, іншого обвинуваченого, оскільки останні в суді під час розгляду кримінального провадження по суті ще не допитані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. На думку прокурора, більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки в цілому вони не зможуть гарантовано запобігти ризикам зазначеним вище, та просив задовольнити подане ним клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, оскільки вважають клопотання прокурора необґрунтованим та недоведеним, оскільки обвинувачений проявляє зразкову поведінку при розгляді даного кримінального провадження, жодним чином не порушує дисципліну, з'являється в кожне судове засідання, має міцні соціальні зв'язки, тобто ризики вказані прокурором в клопотанні не підтвердженні жодними належними доказами. Щодо клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, то підтримали думку сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби обвинуваченому. Щодо клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, то підтримали думку сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_6 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилася, була повідомлена про розгляд справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляла, з відповідними заявами та клопотаннями до суду не зверталась. ЇЇ підзахисний надав згоду провести розгляд клопотання без участі захисника ОСОБА_11 .
Потерпілий ОСОБА_12 та його представник адвокат ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилися, були повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників судового процесу достатніми, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 надав згоду провести розгляд клопотання прокурора щодо продовження йому запобіжного заходу без участі його захисника ОСОБА_11 та його інтереси представлені іншим захисником ОСОБА_7 , суд вважає за можливо провести розгляд клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 без участі захисника ОСОБА_11 та сторони потерпілого.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора, розглянувши відповідні матеріали, колегія суддів дійшла до такого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно правового змісту ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
За приписом ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку процесуальних обов'язків обвинуваченому ОСОБА_6 , колегія суддів дійшла до такого.
Так, судом встановлено, що 14.07.2023 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та 01.08.2023 року вказану ухвалу колегією Кропивницького апеляційного суду залишено без змін.
В подальшому, ухвалою колегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23.07.2024 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено обвинуваченому заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454 200,00 грн та вказано, що у разі внесення обвинуваченим застави покласти на нього обов'язки, які визначені в ч.5 ст.194 КПК України, а саме: - прибувати до суду за першою вимогою; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, як особисто так і через третіх осіб за винятком участі в процесуальних діях та в суді; - здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
06.08.2024 року обвинуваченого ОСОБА_6 звільнено з-під варти після внесення застави, а тому, в силу ч. 4 ст. 202 КПК України, з 06.08.2024 року обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
12.09.2024 року ухвалою колегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 продовжено строк дії покладених на нього процесуальних обов'язків ухвалою колегії суддів від 23.07.2024 року до 12.11.2024 року включно. В подальшому такий строк було неодноразово продовжено, востаннє ухвалою колегії суддів від 18.06.2025 року до 18.08.2025 року включно.
До закінчення строку дії вищевказаних процесуальних обов'язків у обвинуваченого ОСОБА_6 прокурор завчасно не звернувся до суду з клопотанням про продовження строку їх дії, а тому строк дії таких обов'язків закінчився 19.08.2025 року.
01.12.2025 року прокурор звернувся з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, яке мотивував тим, що сторона обвинувачення вважає, що на даний час мають місце ризики, передбачені пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування від суду обвинуваченого, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 є особливо тяжким, сторона обвинувачення вважає, що викладені обставини є достатніми для продовження строку дії раніше покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Як встановлено з матеріалів провадження за період часу з 19.08.2025р. по 01.12.2025р. відбулося шість судових засідань. Обвинувачений ОСОБА_6 у вказаних судових засіданнях приймав участь, жодного разу не допустив процесуальних порушень, з'являвся в кожне судове засідання, також не здійснював жодних дій щодо переховування від суду, з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Також прокурором не надано доказів того, що обвинувачений ОСОБА_6 намагався вплинути чи впливав на потерпілого та свідків, а також що він вчинив інші кримінальні правопорушення.
Належна процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є таким, що достатньою мірою гарантує таку його поведінку у даному кримінальному провадженні.
Крім цього, колегія суддів наголошує, що можливості продовження строку, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки і який вже сплинув, нормами КПК України не передбачено.
З огляду на вищевикладене, клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_6 процесуальних обов'язків задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , колегія суддів дійшла до такого.
Так, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на останнього передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов'язків.
У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на обвинуваченого передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов'язків неодноразово продовжувався колегією суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області. 18.06.2025 року ухвалою колегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області було вирішено змінити обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час доби, на строк 2 місяці, який в подальшому був неодноразово продовжений ухвалами суду, останній раз до 10.12.2025 року включно, із покладенням на обвинуваченого передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов'язків, а саме: заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22-00 год вечора до 06-00 год ранку, без дозволу прокурора та суду; прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі у процесуальних діях.
Прокурор у своєму клопотанні вказує, що на даний час необхідність в раніше обраному щодо обвинуваченого запобіжного заходу не відпала, оскільки заявлені раніше ризики до вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3-5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст.178 КПК України.
Домашній арешт, відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст.181 КПК України).
За змістом ч.6 ст.181 КПК України, строк дії домашнього арешту не може перевищувати двох місяців, у разі необхідності він може бути продовжений в межах досудового розслідування, але не більше 6 місяців. Разом з цим законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час судового розгляду, який може продовжуватись до закінчення провадження.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
За змістом ч.3 ст.199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з'ясовує, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Частиною 7 ст. 194 КПК визначено, що обов'язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак, суду необхідно встановити чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_5 , суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для обрання обвинуваченому зазначеного запобіжного заходу слугувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, тому усвідомлення тяжкості можливого покарання у разі доведення його вини вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченого від суду.
Крім того, ОСОБА_5 , знаючи, що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, які на даний час не допитані судом.
При цьому, судом ще не завершено дослідження зібраних в межах кримінального провадження доказів, не допитано свідків, потерпілого та обвинувачених.
Суд вважає, що ризик, який зазначений у клопотанні прокурора, а саме - те, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілого, які ще не були допитані безпосередньо в судовому засіданні продовжує існувати і є реальним. Обвинувачений на даному етапі має можливість його реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Щодо наявності інших ризиків передбачених п.п. 4-5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема тих, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується є необґрунтованими та недоведеними прокурором у судовому засіданні, в зв'язку з тим, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які нові відомості щодо вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню та під час судового засідання було підтверджено належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Водночас судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_5 , раніше не судимий, хоча й офіційно не працює, проте, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має малолітню дитину, тобто має міцні соціальні зв'язки, належно виконує покладенні на нього судом процесуальні обов'язки.
Отже, зазначені обставини свідчать про продовження існування ризиків вказаних в клопотанні прокурора, що обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказане клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби підлягає задоволенню.
Суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж домашній арешт, не може бути застосований до обвинуваченого, так як він не забезпечить уникнення наведеного ризику та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого з огляду на особу останнього та обставини кримінального провадження.
З метою запобігання ризикам, що були встановлені у судовому засіданні, наявні підстави покладення на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 331, 371, 372, 392 КПК України, колегія суддів,-
В клопотанні прокурора про застосування до ОСОБА_6 процесуальних обов'язків - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, на строк 2 місяці, тобто з 02 грудня 2025 року до 02 лютого 2026 року включно, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
1)заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22-00 год вечора до 06-00 год ранку, без дозволу прокурора та суду;
2)прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
3)повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання;
4)здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5)утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі у процесуальних діях.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, а також в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням покладених на нього обов'язків покласти на відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області. Звернення цієї ухвали до виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Копію ухвали направити (вручити) учасникам кримінального провадження та начальнику відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для виконання.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її резолютивну частину 02.12.2025 року.
Повний текст ухвали виготовлений протягом двох діб та оголошений 04.12.2025 року о 09:30 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3